36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
02.04.2019 Справа № 917/17/19
за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верум нерухомості"
про стягнення збитків
Суддя Сірош Д.М.
Секретар судового засідання Бойченко Л.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верум нерухомості" про стягнення 55046,99 грн за користування земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 559 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:005:0208) у період з 11.07.2017 по 10.10.2018 в м. Кременчуці по вулиці Перемоги, 3-А без правовстановлюючих документів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення вимог земельного законодавства, відповідач у період з 11.07.2017 по 10.10.2018 користувався земельною ділянкою площею 559 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:005:0208) 51519 кв.м в м. Кременчуці по вулиці Перемоги, 3-А без належного оформленого права користування нею.
Ухвалою суду від 08.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 07.02.2019 - 10 год. 00 хв.
05.02.2019 розпорядженням № 35 справу № 917/17/19 передано на повторний автоматизований розподіл справ, у зв'язку зі звільненням судді з посади.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.02.2019 справу № 917/17/19 передано на розгляд судді Сірошу Д.М.
Ухвалою від 06.02.2019 суддя Сірош Д.М. прийняв справу до свого провадження, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначив на 05.03.2019 - 11 год. 30 хв.
Засідання у справі, призначене на 05.03.2019 - 11 год. 30 хв. не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.
У зв'язку з поверненням судді з відрядження, ухвалою суду від 18.03.2019 призначено засідання у справі на 02.04.2019 - 9 год. 40 хв.
19.03.2019 від Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 66056,27 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд приймає до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та розглядає справу, виходячи з нової ціни позову.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів на підтвердження обставин, щодо необґрунтованості та неправомірності позовних вимог не надав.
Ухвала суду про відкриття провадженням у справі, направлена на адресу відповідача повернулася до суду з відміткою поштового відділення: «За закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи викладене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
15.07.2004, відповідно до договору купівлі-продажу будівлі шляхом викупу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1, ОСОБА_2 набув право власності на нежитлову будівлю “теплиця літ. “Г” будівлі школи-ліцею №4” площею 444,4 кв.м. по вул. Першотравневій, 13 в м. Кременчуці.
05.12.2005 рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради “Про дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_2 на реконструкцію нежитлової будівлі (теплиці) з надбудовою двох поверхів та 3-поверховою прибудовою під будівлю адміністративного, спортивно-оздоровчого та житлового призначення по вул. Першотравневій, 13 (зараз - вул. Перемоги, З-A) в м. Кременчуці” наданий дозвіл на здійснення реконструкції зазначеної будівлі.
24.04.2007 рішенням Кременчуцької міської ради “Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці” ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі для реконструкції нежитлової будівлі (теплиці) з надбудовою двох поверхів та 3-поверховою прибудовою під будівлю адміністративного призначення по вул. Перемоги, 3-А.
Відповідно до п. 105.1 зазначеного рішення ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 559 кв.м., за рахунок земель, що надавались в оренду ОСОБА_2, для реконструкції нежитлової будівлі (теплиці) з надбудовою двох поверхів та 3-поверховою прибудовою під будівлю адміністративного призначення по вул. Перемоги, 3-A терміном на 1 рік.
Зазначеним рішенням встановлено плату за землю в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.
21.05.2007 Кременчуцька міська рада та фізична особа - підприємець ОСОБА_2 уклали договір оренди землі.
Відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_2 передано земельну ділянку (кадастровий № 5310436100:08:005:0208) для реконструкції нежилої будівлі (теплиці) з надбудовою двох поверхів та 3-поверховою прибудовою під будівлю адміністративного призначення по проїзду вул. Перемоги, З-А. Державну реєстрацію вказаного договору здійснено у Полтавській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що вчинено запис від 01.06.2007 за № 040754860228.
Договір укладено терміном на один рік (п. 8 договору).
01.06.2008 року закінчилася дія договору оренди земельної ділянки, що знаходиться по вул. Перемоги, 3-А.
Пунктом 8 договору оренди землі передбачено право Орендаря звернутися до Орендодавця не пізніше ніж за два місяці до закінчення дії договору для продовження строку його дії.
Як зазначає позивач, ФОП ОСОБА_2 не звертався до Кременчуцької міської ради з заявою про продовження дії договору або укладення нового договору оренди землі для обслуговування та реконструкцію нежилої будівлі (теплиці) з надбудовою двох поверхів та 3-поверховою прибудовою під будівлю адміністративного призначення по вул. Перемоги, 3-А в м. Кременчуці.
10.02.2016 ФОП ОСОБА_2 звернувся до Кременчуцької міської ради Полтавської області з заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці для експлуатації та обслуговування будівлі адміністративного, спортивно-оздоровчого та житлового призначення по вул. Перемоги, 3-А.
Розглянувши вищезазначене звернення 01.04.2016 рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області “Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель в м. Кременчуці”, ФОП ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення відповідної технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель щодо ділянки, площею 559 кв.м., для експлуатації та обслуговування будівлі адміністративного, спортивно-оздоровчого та житлового призначення по вул. Перемоги, 3-А.
Пунктом 3 вищезазначеного рішення ФОП ОСОБА_2 зобов'язано в місячний термін після внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру та затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, подати заяву до Кременчуцької міської ради про передачу в оренду земельної ділянки разом з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданим на підставі проведених робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Також, як зазначає позивач, Кременчуцькій міській раді Полтавської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що з 10.07.2017 власником об'єкта нерухомого майна, на спірній земельній ділянці є Товариство з обмеженою відповідальністю "Верум нерухомості” (відповідач у справі).
10.10.2018 громадський будинок (будівля адміністративного, спортивно - оздоровчого та житлового призначення), загальною площею 1107,1 по вулиці Перемоги, буд. 3- А, що знаходиться на спірній земельній ділянці, відповідно до договору купівлі-продажу перейшов у право власності ОСОБА_3.
В свою чергу ОСОБА_3 відповідно договору дарування від 11.10.2018 подарував, а ОСОБА_4 прийняв у дар вищезазначений об'єкт нерухомого майна.
Так, у період з 11.07.2017 по 10.10.2018 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
З вимогою про стягнення боргу в розмірі 66056,27 грн позивач звернувся до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землі є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Водночас, правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 ЗК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з положеннями ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Пунктом 288.2 ст. 288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про оцінку земель”, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України “Про оцінку земель”).
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
З матеріалів справи убачається, що з 10.07.2017 по 10.10.2018 власником об'єкта нерухомого майна, на спірній земельній ділянці було Товариство з обмеженою відповідальністю “Верум нерухомості”.
У зазначений період відповідач користувався спірною земельною ділянкою, не оформивши при цьому, відповідно до чинного законодавства таке користування, що позбавило Кременчуцьку міську раду можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б одержати, якби її право не було порушено.
Отже, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, суд дійшов висновку, що ТОВ “Верум нерухомості” використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.
Зважаючи на те, що ТОВ “Верум нерухомості”, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №916/2927/17).
Кременчуцькою міською радою правомірно визначено розмір безпідставно збережених коштів відповідачем та розраховано, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, та яку міська рада могла отримати в разі укладення (поновлення) між нею та ТОВ “Верум нерухомості”, договору оренди земельної ділянки.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за період з 11.07.2017 по 10.10.2018 в сумі 66056,27 грн підлягає задоволенню.
Під час вирішення спору судом, також враховано правову позицію Верховного суду, викладену в Постановах у справах № 902/794/17 від 21.01.2019, № 912/188/17 від 14.01.2019.
Відповідач не надав суду буд-яких доказів в спростування вищевикладеного.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Верум нерухомості” (ідентифікаційний код 41406891, вул. Гоголівська, буд. 22-24, офіс 1007 м. Київ, 01054) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) 66056,27 грн боргу, 1762,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частинами 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Д.М. Сірош