18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
03 квітня 2019 року
м. Черкаси справа № 925/118/19
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора - Бутар В.С. за посвідченням, представників: першого позивача - Денжанська О.С. за довіреністю, другого позивача - не з'явився, першого відповідача - Ковтун І.П. за довіреністю, другого відповідача - не з'явився, розглянувши у підготовчому засіданні в м. Черкаси справу за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації до державного навчального закладу "Канівське вище професійне училище" та до фізичної особи - підприємця Яременко Ольги Володимирівни про визнання недійсним договору
Заявлено позов про визнання недійсним договору від 15.01.2019 №3 укладеного між фізичною особою - підприємцем Яременко Ольгою Володимирівною та державним навчальним закладом "Канівське вище професійне училище".
У позові прокурор також просить господарський суд стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області сплачений нею при поданні позову судовий збір.
В обґрунтування позову прокурор вказав на те, що у договорі не визначено конкретне найменування та кількість продукції, а також не вказана ціна товару за одиницю, а лише загальна сума.
Перший відповідач у своїх запереченнях на позов просив суд відмовити у задоволенні позову.
Другий відповідач у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав вказаних у ньому.
У засіданні, яке відбулося 03.04.2019, прокурор та перший позивач підтримали позов з викладених у ньому підстав.
Представник першого відповідача в засіданні суду проти позову заперечував.
Другий позивач та другий відповідач в засідання не з'явилися, подали суду клопотання в яких просили розглядати справу без їх участі.
Заслухавши пояснення прокурора, представників першого позивача та першого відповідача господарський суд дійшов до висновку, що позов прокурора підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.
Між Державним навчальним закладом „Канівське вище професійне училище" та фізичною особою-підприємцем Яременко Ольгою Володимирівною укладено договір поставки №3 від 15.01.2019 (далі-Договір).
Згідно пункту 1.1. розділу І Договору Продавець зобов'язується відпустити (поставити) передати у власність Покупця товар в асортименті та кількості, а Покупець - прийняти і оплатити його на підставі накладної на покупку товару.
Асортимент, кількість, ціна одиниці товару визначаються в накладних на передачу товару на підставі заявки Покупця.
Відповідно до абз. 3 п. 1.1 Договору товар, який поставляється: М'ясо свійської птиці.
Загальна сума договору складає 35000 грн. без ПДВ.
Пунктом 7.1. розділу 7 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019.
Специфікація до даного договору не укладалась. В укладеному Договорі в абз. 2 п.1.1 вказано: асортимент, кількість, ціна одиниці товару зазначаються у накладних на передачу товару на підставі заявки Покупця. Заявка на поставку формується по мірі необхідності продуктів та надаються поставщику щотижня.
Згідно листа ДНЗ „Канівське ВПУ" від 24.01.2019 № 27 поставка товару станом на 24.01.2019 не здійснювалася, відповідно розрахунки за договором не проводилися.
Відповідно до листа ДНЗ „Канівське ВПУ" від 16.01.2019 № 14, відповідно до кошторисних призначень на 2019 рік, затверджених заступником начальника Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, на закупівлю продуктів харчування передбачено 274130,00 грн. із загального фонду державного бюджету для організації харчування учнів в їдальні училища.
Оскільки державний навчальний заклад „Канівське вище професійне училище" здійснює відповідно закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти державного бюджету, то на порядок та правила укладення договорів із ним поширює свою дію Закон України „Про публічні закупівлі".
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.
Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:
1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У даній справі прокурор порушення інтересів держави обґрунтував тим, що предмет спору становить суспільний інтерес, оскільки державний навчальний заклад «Канівське професійне училище» здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти державного бюджету, а укладення спірного договору відбулося з порушення чинного законодавства.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор визначив Черкаську обласну раду та Управління освіти і науки Черкаської ОДА.
Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивачів щодо захисту належним чином інтересів держави, невжиттям ним цивільно-правових заходів щодо оскарження договору.
Стосовно правильності визначення прокурором Черкаської обласної ради та Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд зазначає наступне.
Відповідно до Статуту Державного навчального закладу «Канівське вище професійне училище", затвердженого Міністерством освіти і науки України 24.04.2017 № 653, заклад підпорядкований Міністерству освіти і науки України.
Міністерство освіти і науки України, місцевий орган управління професійно-технічною освітою, відповідно до повноважень визначених актами законодавства здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства і Статуту та приймають відповідні рішення в разі їх порушень.
Відповідно до п.п. „є" п. 2 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до задатків., що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об"єднаних територіальних громад належать видатки на освіту, в тому числі на професійно-технічну освіту з бюджетів міст обласного значення - обласних центрів (на оплату послуг з підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної ті або комунальної власності, які розташовані на території зазначених міст.
Пунктом 2 частини 1 статті 16 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, назначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, - належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.
Відповідно до Положення про управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації затвердженого розпорядженням Черкаської ОДА №629 від 08.12.2015, Управління відповідно до покладених на нього власних повноважень здійснює керівництво і контроль діяльності органів управління освітою районних державних адміністрацій, організовує та контролює роботу державних і комунальних вищих навчальних закладів відповідно до делегованих МОНУ повноважень, а також закладу післядипломної освіти, що перебуває в його підпорядкуванні, керує в установленому порядку роботою з організації підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних працівників, що є комунальною власністю і перебувають у безпосередньому підпорядкуванні, виконує інші функції, що випливають із покладених на управління завдань.
Отже, прокурор правильно визначив Черкаську обласну раду та Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах суд відмічає, що прокурор не надав суду доказів неможливості самостійного захисту інтересів держави Черкаською обласною радою та Управлінням освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації як юридичною особою і органом, уповноваженими здійснювати у спірних відносинах відповідні функції, а також неналежності здійснення ними такого захисту.
Саме лише посилання прокурора на нездійснення Черкаською обласною радою та Управлінням освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації належним чином захисту інтересів держави, невжиття ними цивільно-правових заходів щодо оскарження спірного договору, не доводить наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах.
Не можуть бути доказом неможливості здійснення позивачами захисту інтересів держави також листи позивачів на адресу прокурора від 18.03.2019 та витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.03.2019, оскільки з даним позовом прокурор звернувся до суду ще 31.01.2019.
З огляду на викладене господарський суд дійшов до висновку, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави, а тому й немає підстав для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави означає про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, і є підставою для залишення такого позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічний висновок щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18.
На підставі викладеного, керуючись ст. 226, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації до державного навчального закладу "Канівське вище професійне училище" та до фізичної особи - підприємця Яременко Ольги Володимирівни про визнання недійсним договору
залишити без розгляду.
Ця ухвала набирає законної сили після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 08.04.2019
Суддя Довгань К.І.