"03" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1589/18
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань ОСОБА_1
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №2787 від 01.11.2018р.;
Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №19 від 02.01.2019р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” до державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” про стягнення 51130,00 грн., -
Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця”, найменування якого було змінено на акціонерне товариство „Українська залізниця”, в особі регіональної філії „Придніпровська залізниця” (далі по тексту - АТ „Українська залізниця”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ” (далі по тексту - ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ”) про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 51 130,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань прийнятих на себе за умовами договору перевезення в частині внесення до накладної правильної маси вантажу.
Ухвалою від 22.10.2018р. господарським судом було зупинено провадження у даній справі до ухвалення об'єднаною палатою Верховного Суду судового постанови у справі №916/2450/17. Ухвалою від 04.01.2019р. господарським судом було поновлено по даній справі на підставі ст. 230 ГПК України.
Ухвалою від 27.02.2019р. дана справа була прийнята до провадження суддею Желєзною С.П. із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті.
Відповідач повністю заперечує проти позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” було наголошено, що наданий позивачем акт на підтвердження зазначення відповідачем у накладній неправильної маси вантажу у порушення вимог п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, не містить підпису начальника вантажного району, підпис якого є обов'язковим при складанні комерційного акту. З огляду на викладене, посилаючись на вимоги ст. 77 ГПК України, ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” було зауважено, що наданий позивачем акт складений з порушення закону, а, отже, не повинен прийматись судом при вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
На підставі накладної №41565664 від 09.02.2018р. ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” було відправлено зі станції Чорноморськ на станцію Авдіївка Донецької залізниці вантаж - вугілля кам'яне. При цьому, у графі 24 відповідачем було вказано, що загальна маса вантажу, відправленого трьома вагонами, складає 275050 кг.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” (з наступними змінами і доповненнями; далі - Статут залізниць України) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
12.02.2018р. працівниками ПАТ „Українська залізниця” на станції П'ятихатки було складено комерційний акт №456809/2, з якого вбачається, що при контрольному зважуванні вагону №56060148, відправленого на підставі накладної №41565664, виявилось: брутто вагона 95950 кг, тара вагона з накладної 22550 кг, нетто 73400 кг, по накладній маса нетто 68500 кг, вантажопідйомність вагону 69 т, що більше маси нетто, вказаній у накладній на 4900 кг та перевищує трафаретну вантажопідйомність вагону на 4400 кг; при повторному зважуванні навантаження вантажу понад трафаретну вантажопідйомність вагону на 4400 кг та маси вантажу більше, ніж вказано у накладній на 4900 кг підтвердилось.
Вказаний комерційний акт був підписаний заступником начальника станції ОСОБА_4, приймальником поїздів ОСОБА_5 та агентом розшуку вантажів ОСОБА_6, у зв'язку з відсутністю за штатом завідуючого вантажного двору. При видачі вантажу на станції Авдіївка у розділі Є комерційного акту було проставлено відмітку, що під час видачі вантажу різниці проти даного акту виявлено не було.
З огляду на встановлення факту неправильно зазначеної маси вантажу у вагоні №56060148, відправленого ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” за накладною №41565664 від 09.02.2018р., АТ „Українська залізниця” звернулось до господарського суду із позовною вимогою про стягнення штрафу на підставі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 51 130,00 грн.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Правила оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом за накладною. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Згідно з ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до п. 5.5 Правила оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. за № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.
Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
З матеріалів справи вбачається, що АТ „Українська залізниця”, на виконання вищенаведених вимог чинного законодавства, 12.02.2018р. було складено комерційний акт №456809/2 про виявлення факту зазначення ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” у накладній №41565664 неправильної маси вантажу. При цьому, суд зазначає, що факт зазначення відповідачем у накладній неправильної маси вантажу підтверджується, в тому числі, відміткою станції призначення про невиявлення різниці при видачі вантажу проти комерційного акту.
Господарським судом відхиляються доводи ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” щодо порушення позивачем п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, у зв'язку з підписанням такого акту агентом з розшуку вантажів ОСОБА_6 замість завідуючого вантажного двору, з огляду на наступне.
Згідно з п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Наказом начальника станції П'ятихатка №66/ДС від 04.01.2018р. було призначено агентів з розшуку вантажу та багажу відповідальними щодо складання комерційних актів на станції П'ятихатки; призначено наступних відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти, складені на станції П'ятихатка, згідно Статуту залізниць України, - заступника начальника станції ОСОБА_4, агентів з розшуку вантажу та багажу, змінних приймальників поїздів станції.
Положеннями п. 2.2 Робочої інструкції агента з розшуку вантажу та багажу станції П'ятихатка ОСОБА_6, з якою остання була ознайомлена 04.02.2018р., передбачено, що агент в установлених випадках оформляє комерційні акти та має право підпису комерційного акту.
Відповідно до п.12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Господарський суд зауважує, що АТ „Українська залізниця” відповідно до вищенаведених вимог було виявлено факт невідповідності вантажу у вагоні №56060148, відправленого за накладною №41565664, про що 12.02.2018р. працівниками АТ „Українська залізниця” було складено відповідний комерційний акт. При цьому, з огляду на вказівку у комерційному акті відомості про відсутність за штатом завідуючого вантажного двору, вказаний акт був правомірно підписаний уповноваженим агентом з розшуку вантажів. Позиція суду з цього питання узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верхового Суду від 23.06.2018р. по справі №916/1993/17, який вказав на правомірність підписання комерційного акту агентом з розшуку вантажу за умови відсутності за штатним розкладом завідуючого вантажного двору.
Крім того, при вирішенні даного спору, господарський суд враховує висновки, наведені об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2018р. по справі №916/2450/17 відповідно до яких судом касаційної інстанції було наголошено наступне: якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Варто зазначити, що доводи ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” про необхідність підписання комерційного акту лише особами, вказаними у п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, (навіть за умови відсутності за штатом тієї або іншої особи), що фактично виключає можливість залізниці скласти комерційний акт при виявлення передбачених Правилами обставин, судом відхиляються з огляду на наявність у агента з розшуку вантажу права підпису комерційного акту.
При цьому, судом критично оцінюються посилання ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” на практику Верховного Суду в якості підтвердження правомірності власної правової позиції з огляду на наступне. Так, у постанові від 01.06.2018р. по справі №910/3930/17 Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про недопустимість врахування комерційного акту як доказу, оскільки останній було підписано однією повноважною особою - заступником начальника станції та двома особами (приймальником та прийомоздавальником), які права підпису не мали; у постанові від 18.06.2018р. по справі №910/11397/17 Верховним Судом також було вказано про підписання комерційного акту лише однією повноваженою особою, а також про відсутність доказів на підтвердження покладення на приймальника та прийомоздавальника обов'язків начальника вантажного району з правом підпису комерційного акту.
Таким чином, господарський суд доходить висновку про наявність у осіб, якими було складено комерційний акт №456809/2 від 12.02.2018р., права на його підписання, а, отже, про доведеність позивачем факту зазначення відповідачем у накладній неправильної маси вантажу.
Відповідно до п. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно зі п. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.
Перевіривши розрахунок заявленого АТ „Українська залізниця” до стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні №56060148, відправленого за накладною №41565664, господарський суд зауважує, що останній відповідно до п. 118 Статуту залізниць України повинен визначатись на підставі провізної плати, розмір якої відповідно накладної складає 10226,00 грн., у зв'язку з чим, розмір штрафу складає 51 130,00 грн. (10226,00 грн.* 5 = 51130,00 грн.) Викладене свідчить про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ „Українська залізниця” позовних вимог.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ” на користь акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Придніпровська залізниця” штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 51 130,00 грн. відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 614, 617, 629, 920 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193 Господарського кодексу України, п. п. 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 2, 10, 12 Правил складання актів, п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644
Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” /68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Праці, буд. 6, ідентифікаційний код 01125672/ на користь акціонерного товариства “Українська залізниця” /03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815/ в особі регіональної філії „Придніпровська залізниця” /49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237/ штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 51 130,00 грн. /п'ятдесят одна тисяча сто тридцять грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. /одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 08 квітня 2019 р.
Суддя С.П. Желєзна