вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" березня 2019 р. Справа№ 910/20365/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Власова Ю.Л.
Пашкіної С.А.
секретар Добрицька В.С.
за участю
представників: позивача - Тютєрєва В.В.
відповідача - Максимченко І.В.
третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"
на рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 р. (повне рішення складено 26.10.2018 р.)
у справі № 910/20365/17 (суддя - Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс"
про зобов'язання виконати умови договору
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київлайн" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 2026/10/13-В від 07.10.2013 р. шляхом підписання акту звіряння розрахунків, акту про передачу права власності предмету лізингу та надання їх позивачеві.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ним на виконання умов укладеного договору було сплачено усі лізингові платежі, однак відповідач ухиляється від передачі у власність предмета лізингу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс".
В процесі розгляду справи місцевим судом позивач звернувся із заявою про зміну предмету позову та зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом передання предмета лізингу позивачеві у власність відповідно до своїх зобов'язань за договором.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 р. у справі № 910/20365/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн" задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" виконати умови договору фінансового лізингу № 2026/10/13-В від 07.10.2013 р. шляхом передання позивачу предмета лізингу - автомобіля марки BMW X3, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що оскільки позивач згідно з умовами договору не сплатив всіх лізингових платежів (з урахуванням коригування курсу валюти), твердження позивача щодо переплати за договором не відповідають дійсності, при цьому, відповідач звертає увагу суду на відповідність таких умов договору положенням чинного законодавства України. На думку відповідача, сума, зазначена в додатковій угоді № 2 до договору, в розмірі 1501035,71 грн не є остаточною, а повинна розраховуватись відповідно до п. 2.6 загальних умов договору при сплаті кожного чергового платежу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" у справі № 910/20365/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Калатай Н.Ф.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/266/18 від 03.12.2018 р. у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20365/17.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/20365/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/20365/17, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено до розгляду на 28.01.2019 р. о 13:40 год.
У призначеному засіданні суду 28.01.2019 р. оголошено перерву до 21.02.2019 р.
До суду 13.02.2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Київлайн" подано клопотання про участь в усіх судових засідання у справі № 910/20365/17 в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Житомирської області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 р. було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн".
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/492/19 від 18.02.2019 р. у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20365/17.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 р. справу № 910/20365/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Власов Ю.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 р. справу № 910/20365/17 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У судовому 21.02.2019 р. було оголошено перерву до 05.03.2019 р.
У засідання суду, призначене на 05.03.2019 р., представник третьої особи не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Належних доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
07.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (далі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київлайн" (далі - лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 2026/10/13-В (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння і користування з правом викупу майно (предмет лізингу), найменування і характеристики якого вказані в специфікації (додаток № 2), а лізингоодержувач зобов'язувався прийняти предмет лізингу, оплачувати лізингові платежі, зазначені в графіку внесення лізингових платежів (додаток № 1), а також інші платежі відповідно до умов даного договору.
Як передбачено п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, предметом лізингу є автомобіль BMW X3, детальний опис згідно специфікації, 2013 року випуску, загальною вартістю 715346,00 грн, в т.ч. ПДВ 119224,33 грн.
Строк лізингу - 36 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п. 5 договору).
Згідно з п. 8.1 договору загальна сума лізингових платежів на дату укладення договору становить 1083324,83 грн, може змінюватися відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу.
Авансовий платіж і порядок проведення оплат - згідно з графіком внесення лізингових платежів - додаток № 1 договору та ст. 2 загальних умов (п. п. 8.2, 8.3 договору).
Відповідно до п. 8.4 договору сплата лізингових платежів здійснюється в гривні з коригуванням курсу валют відповідно до п. 2.6 загальних умов договору.
Термін дії договору - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 10 договору).
Графіком внесення лізингових платежів (додаток № 1 до договору) сторони погодили дату нарахування і оплату у період з 07.10.2013 р. по 18.10.2016 р., розмір платежу, винагороди лізингодавця, загальну суму лізингового платежу.
Відповідно до п. 2.1 загальних умов договору фінансового лізингу (далі - загальні умови договору) всі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та/або на e-mail лізингоодержувача. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу.
Згідно з п. 2.2 загальних умов договору загальна сума лізингових платежів на дату укладання договору визначається п. 8.1 договору і може змінюватися відповідно до умов цього договору. Порядок, розмір та терміни оплати лізингоодержувачем лізингових платежів встановлюються в графіку платежів (додаток № 1 до договору).
Як передбачено п. п. 2.4, 2.5 загальних умов договору, всі чергові лізингові платежі лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше на дату, встановлену для їx оплати відповідно до графи 2 графіка платежів, в сумі, зазначеній у графі 6 графіка платежів. Якщо дата нарахування та оплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або інший) день, то датою нарахування і оплати такого лізингового платежу вважається наступний за ним робочий день.
Відповідно до п. 2.6 загальних умов договору, у разі вказівки в п. 8.4 договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно з даним договором, розраховуються з використанням середньозваженого курсу української гривні до долара США на міжбанківському ринку.
Згідно з п. 2.9 загальних умов договору при надходженні коштів (лізингових платежів) від лізингоодержувача сторони узгодили наступну черговість виконання лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань за договором: оплата сум штрафних санкцій (штраф, пеня), які підлягають сплаті за порушення зобов'язань за договором; оплата сум компенсації; витрат, понесених лізингодавцем та не відшкодованих лізингоодержувачем; оплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди лізингодавця; оплата простроченої заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість предмета лізингу; оплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди лізингодавця; оплата поточної заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість предмета лізингу. У разі перерахування лізингоодержувачем лізингових платежів за цим договором в сумі, недостатній для повного виконання зобов'язань за договором, та/або з порушенням зазначеної черговості, лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти відповідно до вищевказаної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це, підписуючи цей договір.
Як передбачено п. 8.1 загальних умов договору, протягом всього терміну дії цього договору предмет лізингу є власністю лізингодавця.
Після закінчення терміну лізингу право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача. (п. 8.2 загальних умов договору).
У відповідності до п. 8.4 загальних умов договору право власності на предмет лізингу (в тому числі і у разі дострокового викупу предмета лізингу) переходить до лізингоодержувача лише за умови відсутності заборгованості за лізинговими платежами, неоплачених витрат лізингодавця, які виникли у зв'язку з виконанням цього договору, а також неоплачених штрафних санкцій та невідшкодованих підтверджених збитків лізингодавця за договором або за будь-яким іншим договором лізингу, укладеним між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що підтверджується актом звіряння розрахунків, підписаним сторонами.
Згідно з п. 8.6 загальних умов договору передача права власності на предмет лізингу у випадках, передбачених п. п. 8.2, 8.3, здійснюється за актом про передачу права власності після здійснення лізингодавцем всіх дій зі зняття предмета лізингу з обліку в органах ДАІ.
Дія договору припиняється повним виконанням сторонами його умов, а також в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством (п.11.1 загальних умов договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (в тому числі, обов'язкового підписання сторонами всіх додатків до договору) і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Всі додатки та додаткові угоди до договору є його невід'ємними частинами лише у разі двостороннього підписання сторонами, за винятком випадків, передбачених цими Загальними умовами (п. п. 13.1, 13.2 загальних умов договору).
На виконання умов укладеного договору відповідач передав, а позивач прийняв в якості предмету лізингу, обумовлений договором транспортний засіб - BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_3, 2013 року випуску, що підтверджується актом прийому-передачі предмету лізингу від 11.10.2013 р. та видатковою накладною № 1075 від 11.10.2013 р.
Додатковою угодою № 1 від 10.10.2013 р. до договору № 2026/10/13-В фінансового лізингу від 07.10.2013 р. сторони дійшли згоди викласти п. п. 3.3, 8.1 договору у новій редакції, а саме загальна вартість предмета лізингу складає 717195,04 грн, в т.ч. ПДВ 119532,51 грн, загальна сума лізингових платежів на дату укладення договору становить 1086092,20 грн, може змінюватися відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу, а також дійшли згоди викласти додаток № 1 до договору (графік внесення лізингових платежів) у редакції цієї додаткової угоди.
Додатковою угодою № 2 від 09.09.2014 р. до договору № 2026/10/13-В фінансового лізингу від 07.10.2013 р. сторони дійшли згоди викласти п. 8.1 договору у новій редакції, а саме загальна сума лізингових платежів на дату укладення договору становить 1501035,71 грн, може змінюватися відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу, а також дійшли згоди викласти додаток № 1 до договору (графік внесення лізингових платежів) у редакції цієї додаткової угоди, яким узгодили дату нарахування і оплату у період з 07.10.2013 р. по 17.10.2020 р., розмір платежу, винагороди лізингодавця, загальну суму лізингового платежу 1501035,71 грн (п. 2 угоди), погодили реструктуризацію боргу лізингоодержувача у сумі 51411,33 грн протягом 3 місяців, починаючи з 18.09.2014 р. згідно з графіком.
03.03.2017 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 0103 про передачу права власності на предмет лізингу шляхом підписання акту про передачу права власності відповідно до умов договору, здійснення всіх належних дій стосовно зняття предмета лізингу з обліку в органах ДАІ на виконання умов договору та повернути зайво перераховані грошові кошти у сумі 491111,74 грн у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором щодо сплати лізингових платежів та відсутністю будь-якої заборгованості.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, ним у повному обсязі виконано свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів за укладеним договором, що свідчить про те, що у нього, виходячи з умов договору, виникло право власності на предмет лізингу, проте відповідач ухиляється від передачі предмета лізингу у власність позивача відповідно до своїх зобов'язань за договором.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
Як передбачено в ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий суд виходив з того, що остаточна сума лізингових платежів була встановлена у додатковій угоді № 2 від 09.09.2014 р., становить 1501035,71 грн, яку позивач сплатив, та свідчить про повне виконання умов договору лізингу.
Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 8 укладеного договору, в редакції додаткової угоди № 2, загальна сума лізингових платежів на дату укладення цього договору 1501035,71 грн може змінюватися відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу.
Згідно з п. 8.4 договору сплата лізингових платежів здійснюється в гривні з коригуванням курсу валют відповідно до п. 2.6 загальних умов договору (додаток № 3 до договору).
Як передбачено п. 8.5 договору, офіційний курс гривні до долару США на дату укладення договору (який використовується при розрахунку валютного корегування) - 7,993 грн.
Пунктом 2.6 загальних умов визначено, що у разі вказівки в п. 8.4 договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно з даним договором, розраховуються з використанням середньозваженого курсу української гривні до долара США на міжбанківському ринку.
Ці умови не були змінені ні додатковою угодою № 1, ні додатковою угодою № 2.
Згідно з п. 13.5 загальних умов договору фінансового лізингу перед підписанням договору, у разі вказівки в п. 8.5 договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, лізингоодержувач попереджений лізингодавцем про наявність з боку лізингоодержувача валютного ризику, тобто ймовірності виникнення можливих збитків у лізингоодержувача внаслідок зміни курсу іноземної валюти до національної валюти України. Підписанням цього договору лізингоодержувач підтверджує, що він усвідомлює можливе настання несприятливих для нього наслідків, спричинених коливанням курсів валют, і гарантує виконання взятих на себе зобов'язань своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до п. 13.4 загальних умов договору фінансового лізингу сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі, що вартість предмета лізингу та розмір лізингових платежів можуть змінюватися відповідно до умов договору. Сторони повністю усвідомлюють зміст умов договору, погоджуються з ними і повністю усвідомлюють значення і наслідки своїх дій за договором.
Як вбачається з пояснень відповідача, станом на 17.02.2019 р. ТОВ «Київлайн» за умовами укладеного договору повинно було сплатити 3173539,01 грн з яких:
591201,44 грн - лізинговий платіж, що відшкодовує вартість предмету лізингу (Графа 4 графіку) (440009,00 грн за період з 07.10.2013 р. по 16.03.2017 р. та 151192,44 грн за період з 17.03.2017 р. по 17.02.2019 р.);
2524145 грн - комісія лізингодавця (1493615,00 грн - за період з 07.10.2013 р. по 16.03.2017 р. та 1030530,00 грн за період з 17.03.2017 р. по 17.02.2019 р.)
58192,57 грн - пеня за прострочення сплати лізингових платежів (за період з 07.10.2013 р. по 16.03.2017 р.).
Однак, позивачем сплачено лізингові платежі частково у сумі 1991816,57 грн, відтак у лізингодавця відсутній обов'язок щодо передачі права власності лізингоодержувачу.
Так, несплаченими залишились лізингові платежі за період з 17.03.2017 р. по 17.10.2020 р. (графи 42-85 графіку сплати лізингових платежів) на суму 1181868,00 грн.
Ці лізингові платежі було відступлено згідно договору відступлення права вимоги № 1 від 17.03.2017 р. ТОВ «УЛФ-Фінанс».
Експертний висновок № 05/2017 експерта Гаєвої Л.А. за результатами проведення економічного дослідження від 06.09.2017 р. колегія суддів вважає неналежним доказом на підтвердження сплати лізингових платежів, оскільки експерт не була попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо недостовірного чи неправдивого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч. 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Як передбачено ч. 1-5 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експертний висновок № 05/2017 від 06.09.2017 р. поданий до суду з порушенням вимог ч. 5 ст. 101 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач в обґрунтування своїх вимог не надав належних доказів повного виконання ним укладеного договору фінансового лізингу з урахуванням курсової різниці, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати умови договору фінансового лізингу № 2026/10/13-В від 07.10.2013 р. шляхом передання позивачу предмета лізингу - автомобіля марки BMW X3, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нового рішення про повну відмову в позові з підстав його необґрунтованості.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 р у справі № 910/20365/17 скасувати та прийняти нове рішення.
3. В задоволенні позову відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" 16095,28 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 08.04.2019 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді Ю.Л. Власов
С.А. Пашкіна