04.04.2019 м.Дніпро Справа № 904/2271/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.
судді: Кузнецов В.О., Вечірко І.О.
секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
Представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання не з"явились.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топмарк", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топмарк" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" - задоволено.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 по справі №904/2271/17 - скасовано.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель та споруд площею 1338,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг вул. Конституційна буд. 7, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Топмарк", ЄДРПОУ 36041832 на праві власності, в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором № SME0AU/043/2007 від 13 лютого 2007 року в розмірі 747 913,23 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топмарк" ( код ЄДРПОУ 36041832, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бакуліна, 11 кв.24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (код ЄДРПОУ 36789421 м.Київ вул. Фізкультури 28Д) судові витрати: 11246, 00 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 16869,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.
16.05.2018 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17 за нововиявленими обставинами, в якій він просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року по справі №904/2271/17 та призначити справу до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17 - відмовлено. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17 - залишено в силі.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.11.2018 року у справі №904/2271/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 року у справі за № 904/2271/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Вказана постанова мотивована тим, що у судовому засіданні 21.06.2018 (в якому оголошувалася перерва до 26.06.2018) була відсутня третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ч. 3 ст. 216 ГПК України та не повідомив ухвалою ОСОБА_1 про перерву та призначення його заяви до розгляду на 26.06.2018.
Отже, розглядаючи 26.06.2018 заяву ОСОБА_1, який не був повідомлений про дату і час розгляду своєї заяви, апеляційний суд діяв не як "суд встановлений законом", чим також порушив права ОСОБА_1 на "представлення своєї заяви у суді" і поставив його у невигідне становище порівняно з іншими учасниками справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 для розгляду справи №904/2271/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Чус О.В., суддів: Кузнецов В.О., Вечірко І.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 колегію суддів у складі: головуючого судді: Чус О.В., суддів: Кузнецов В.О., Вечірко І.О., прийнято до свого провадження справу №904/2271/17 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.02.2019 на 10:00 годин.
У відзиві на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 29.03.2018 року у справі ТОВ "ОТП Факторинг України" просив відмовити у задоволенні вказаної заяви, залишити відповідне судове рішення в силі. Зокрема, товариством зазначено, що з договору факторингу від 12.11.2010 вбачається, що на момент його укладення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" мало статус фінансової установи та було внесено до Державного реєстру фінансових установ (реєстраційне свідоцтво № 241 від 03.12.2009). Суб'єктний склад цього договору відповідає вимогам ст. 1079 ЦК України. Вважає, що перехід права вимоги та стягнення боргу з боржників не є фінансовою послугою та здійснюється на загально-правових засадах, а тому у ТОВ "ОТП Факторинг Україна" є законні права на звернення до суду з цим позовом. Зазначає, що на час прийняття апеляційним судом постанови від 29.03.2018 у справі № 904/2271/17, видані ТОВ "ОТП Факторинг Україна" свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 214 та додаток до нього від 03.12.2009 анульовані (20.08.2015). Однак, за Статутом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" товариство є юридичною особою згідно з законодавством України та створене для здійснення підприємницької діяльності, яка спрямована на отримання прибутку. Предметом діяльності товариства є надання послуг та будь-які та усі інші види господарської діяльності, що не заборонені чинним законодавством України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2019 розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17 відкладено на 19.03.2019 на 10:50 годину.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.19, у зв'язку з неявкою учасників по справі, розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17 відкладено на 04.04.2019 на 10:00 годину.
04.04.19 представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились.
Від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.
Направлені на адресу ТОВ "Топмарк" (вул. Балакіна, 11/24, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036) копії ухвал суду повернуто органом зв'язку із відміткою "За закінченням терміну зберігання". Як вбачається з матеріалів справи, на своєму відзиві ТОВ "Топмарк" зазначена адреса: вул. Балакіна, 11/24, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036 (а.с.21, т.3).
За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Як вбачається з матеріалів справи, на заяві ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 29.03.2018 року у справі заявником зазначена адреса: АДРЕСА_1.
Зазначена адреса була вказана ОСОБА_1 при ним подачі касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у даній справі.
Крім того, під час розгляду даної справи ОСОБА_1 та ТОВ "Топмарк" отримували кореспонденцію надіслану за вищевказаними адресами (а.с.98, 133, т.3, а.с.99, т.4).
Центральним апеляційним господарським судом були вжиті заходи визначені чинним законодавством щодо завчасного та належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи.
Таким, чином, відбулися судові засідання 26.02.2019. 19.03.19, 04.04.19, на які учасники процесу Фролов та Товариство з обмеженою відповідальністю «Топмарк» не з'явилися.
Таким чином, часники провадження по справі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належний чином.
У разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає, що відмова адресата від отримання кореспонденції, або неотримання ним кореспонденції від судового органу, зумовлена не об'єктивними причинами, а суто суб'єктивними причинами ( залежало від власної ініціативи самого товариства ).
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд. А їх обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Крім того, учасники провадження по справі не були позбавлені можливості ознайомитися з рухом справи у спорі за його участю та з прийнятим за результатом судового вирішення цього спору процесуальним рішенням, оскільки інформація про призначення судових засідань є відкритою, її можна отримати як на сайті в мережі інтернет (http://court.gov.ua/fair/), так і в інформаційному центрі суду. Усі процесуальні документи суду наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/).
Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників провадження по справі.
04.04.19 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали по справі.
Розглянувши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, колегія суддів враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 за нововиявленими обставинами згідно з ст. ст. 320, 321 ГПК України.
Вказана заява обґрунтована тим, що на момент розгляду цієї справи ОСОБА_1 не була відома інформація Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (до Державного реєстру фінансових установ була внесена відповідна інформація щодо ТОВ "ОТП Факторинг Україна" згідно з розпорядженням Держфінпослуг №916 від 03.12.2009 та виключена - за розпорядженням № 2023 від 20.08.2015, а також анульовані свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК№ 241, додаток до нього від 03.12.2009) а, отже, що у позивача було відсутнє право звертатися до суду з позовом про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Розглядаючи доводи вказаної заяви, колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
У відповідності до приписів ч.4 ст.320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до п.5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011р № 17, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.
Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що копія розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №2023 від 20.08.2015 року, на яке заявник посилається, як на підставу для перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17, не є нововиявленими обставинами, оскільки дане розпорядження є доказом у справі, який невчасно поданий стороною та не оцінювався судом.
Крім того, заявником не обґрунтовано та не доведено, коли йому стало відомо про відповідне розпорядження, які воно має правові наслідки для спору, що можуть призвести до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Посилання заявника на те, що позивач не може вимагати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, є безпідставними, оскільки судом встановлено, що таке право позивача ґрунтується на договорі, який є чинним та дійсність якого не оскаржувалась.
З огляду на вищевикладене, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення спору.
Колегія суддів вважає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
За ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
При цьому, право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення Суду у справах Желтяков проти України, no. 4994/04, від 09.06.2011).
За таких обставин, обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, фактично зводиться до необхідності оцінки нових доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки, як зазначено вище, до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17.
Відповідно до загальних приписів ст.129 ГПК України судові витрати, у зв'язку із відмовою у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 234, 320, 325 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17 - відмовити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року у справі №904/2271/17 - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у відповідності до ч. 7 ст. 325 ГПК України, може бути переглянуте на загальних підставах.
Ухвала складена у повному обсязі 08.04.2019.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.О. Вечірко