03 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2293/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року, ухвалене головуючим суддею Кухар Н. А. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
08 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови йому у включенні до вислуги років для призначення пенсії стажу роботи в органах Державної податкової служби за період з 04 жовтня 2001 року по 01 квітня 2003 року, зобов'язати відповідача зарахувати йому до вислуги років для призначення пенсії такий стаж роботи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 обґрунтовано не зараховано до вислуги років період роботи з 04 жовтня 2001 року по 01 квітня 2003 року, оскільки на день звернення з даним позовом до суду позивач не набув права на пенсію на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», продовжує працювати, що виключає можливість зарахувати йому стаж для призначення пенсії за вислугу років. Вказує, що центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики не встановлений перелік посад офіцерського складу податкової міліції, призначення на які є підставою для зарахування військовослужбовцям до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу в податкову міліцію.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.
Позивач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь головуючого судді, представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 20 травня 1997 року по 23 квітня 1999 року проходив службу в органах податкової міліції, з 04 жовтня 2001 року по 01 квітня 2003 року займав посади старшого державного податкового ревізора-інспектора та головного державного податкового ревізора інспектора відділу стягнення податкової заборгованості Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, а з 02 квітня 2003 року в порядку переведення прийнятий на службу в податкову міліцію ДПА у Львівській області.
17 травня 2018 року позивач звернувся до начальника Головного управління ДФС у Львівській області із заявою про зарахування до вислуги років для призначення пенсії, як особі, на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», періоду його роботи з 04 жовтня 2001 року по 01 квітня 2003 року.
Листом від 08 червня 2018 року № 20454/10/13-01-04-01 відповідач повідомив ОСОБА_1, що на даний час центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах податкової міліції, при переході на які до вислуги років може бути зарахований попередній стаж роботи в державних органах, а тому відсутні правові підстави для зарахування йому періоду роботи з 04 жовтня 2001 року по 01 квітня 2003 року в Державній податковій інспекції у Залізничному районі м. Львова до календарної вислуги для призначення пенсії.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що покликання відповідача на відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії часу попередньої роботи в державних органах - державній податковій інспекції, є необґрунтованим. Стосовно того, що станом на дату звернення позивача до суду останній не набув права на пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку спір виник не у зв'язку з виходом позивача на пенсію, а з приводу незарахування позивачу стажу служби в державних органах до вислуги років, що дає право виходу на пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з частиною першою статті 2 вказаного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року, і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно з пунктом «и» частини першої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.
Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що особам, які мають право на призначення пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи внутрішніх справ, податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної фінансової політики.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто, у позивача наявний визначений Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» вік (45 років) для набуття права на пенсію на умовах, встановлених згаданим Законом.
Станом на час розгляду справи перелік посад офіцерського складу податкової міліції, призначення на які є підставою для зарахування військовослужбовцям до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу в податкову міліцію, Державною фіскальною службою України не затверджено.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Так, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» для осіб начальницького і рядового складу податкової міліції передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького і рядового складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Отже, неправомірним є посилання відповідача на відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії часу попередньої роботи в державних органах.
Вказана позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 04 жовтня 2018 року у справі № 819/1695/16.
Враховуючи викладене, а також те, що в період з 04 жовтня 2001 року по 01 квітня 2003 року позивач займав посади в державному органі, що сторонами не заперечується, з яких перейшов на службу в податкову міліцію, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для зарахування вказаного стажу роботи до вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року у справі № 1340/3556/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 08 квітня 2019 року.