про відмову у роз'ясненні судового рішення
04 квітня 2019 рокуЛьвів№ КДМ/61/19
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
13 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії управління МВС України у Волинській області (з врахуванням уточнення позовних вимог) про визнання протиправними дії щодо включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії: премії (2,65%) - 218,03 грн., та не включення надбавки за статус учасника бойових дій, та не включення надбавки за виконання особливо важливих завдань, зобов'язання включити до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії: премію - 100% (згідно довідки №225 від 22.12.2015 р. - 3787,11 грн.), надбавки за статус учасника бойових дій 308,50 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі, що передбачений довідкою №225 від 22.12.2015, та направити дану довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії до ГУ ПФУ у Волинській області.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо невключення до Довідки № 1216 від 04 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавки за виконання особливо важливих завдань. Зобов'язано Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області включити до Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавку за виконання особливо важливих завдань, з врахуванням розмірів, зазначених у Довідці №225 від 22 грудня 2015 року виданої Луцьким міським відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, та направити таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області. У задоволенні решта частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області звернувся подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про роз'яснення постанови апеляційного суду. Заява мотивована тим, що є незрозумілою та підлягає неоднозначному тлумаченню резолютивна частина рішення суду, а саме: який розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань має бути включений до довідки для перерахунку пенсії 3951,25 грн чи 737,40 грн.
Вивчивши матеріали справи та доводи зазначеної заяви, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких мотивів.
Відповідно до змісту постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, із довідки № 225 від 22.12.2015 р. Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», видана ОСОБА_1, видно, що у додаткові види його грошового забезпечення входили, зокрема, надбавка за виконання особливо важливих завдань. На усі виплати, включені в довідку, було нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 7).
Також, апеляційним судом було зазначено, що при призначенні пенсії позивачу із листопада 2015 року було враховано надбавку за виконання особливо важливих завдань, яка входила в грошове забезпечення для призначення пенсії, що підтверджується Протоколом від 05.11.2015 року ГУ ПФУ в Волинській області (а.с. 6).
У постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року суд дійшов висновку, що у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу повинна бути включена надбавка за виконання особливо важливих завдань, з врахуванням розмірів, що відображені у довідці № 225 від 22.12.2015 р. Луцького МВ УМВС України у Волинській області про щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Отже, суд вказав, який саме розмір надбавки слід включити до довідки про розмір грошового забезпечення для розрахунку пенсії.
Слід зазначити, що шляхом роз'яснення судового рішення суд не вправі змінювати його зміст по суті вирішеного спору.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки постанова апеляційного адміністративного суду є цілком зрозумілою та не потребує роз'яснення, з мотивувальної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, а тому розширеного тлумачення шляхом роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 248, 250, 254, 310, 321, 325 КАС України, суд,
в задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі № 803/715/17 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з статтями 328, 329 КАС України
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді І. В. Глушко
В. Я. Макарик
Повний текст ухвали складено 08 квітня 2019 року.