ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 квітня 2019 року № 826/13735/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В. І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - ПАТ «Київоблгаз», Позивач) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Відповідач), в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для ПАТ «Київоблгаз» у бік економічно обґрунтованого.
2) зобов'язати НКРЕКП встановити для ПАТ «Київоблгаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, зокрема включивши до витрат, які передбачені структурою тарифу:
- суму компенсації за рахунок зміни вартості природного газу для виробничо-технологічних витрат і власних потреб за 2017 рік в розмірі 100513,8 тис.грн. без ПДВ;
- суму компенсації недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу природного газу за 2017 рік в розмірі 122500,2 тис.грн. без ПДВ.
3) стягнути на користь ПАТ «Київоблгаз» за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Київоблгаз» зазначає, що внаслідок бездіяльності НКРЕКП з перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу та внаслідок встановлення тарифів, які не покривають підприємству фактичних витрат, ПАТ «Київоблгаз» призвело до дефіциту коштів для оплати природного газу на потреби виробничо-технологічних витрат та фінансування послуг балансування, що надаються Оператором газотранспортної системи (АТ «Укртансгаз») на загальну суму - 223 014,00 тис.грн. без ПДВ.
Ухвалою суду 28.08.2018 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. Зазначеною ухвалою суд запропонував НКРЕКП у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України або заяву про визнання позову.
У встановлений судом строк НКРЕКП відзив на позовну заяву не надав.
Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що Відповідачем у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд визнає неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд,
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Київоблгаз» у відповідності до Постанови НКРЕКП від 29.06.2017 року № 855 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ» Позивач здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільні мережі, що перебувають у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Позивача.
Позивач зазначає, що ПАТ «Київоблгаз» отримує плату за розподіл природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП на підставі пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП), статей 8, 9 Закону України «Про публічні монополії», пункту 8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», та не має правових підстав їх самостійно регулювати.
Станом на день подання позовної заяви для ПАТ «Київоблгаз» діє тариф, затверджений постановою НКРЕКП від 15.12.2016 року № 2290, який не передбачає необхідних для товариства компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифі на 2017 рік необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат (далі - ВТВ) та різниці в цінах на ВТВ і недоотримання тарифної виручки у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу газу за 2017 рік і залишаються некомпенсованими, в розмірі 223 014,00 тис.грн. без ПДВ. Тобто, тариф не є економічно обґрунтованим.
ПАТ «Київоблгаз» 14.03.2018 року звернулось до НКРЕКП із заявою про встановлення (перегляд) економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу та включення до витрат при формуванні тарифу суму компенсації недоотриманих доходів за попередні періоди (2014-2016 рр.), в якій також просив встановити компенсації непередбачених в тарифі 2017 року обсягів природного газу для потреб ВТВ та різниці в цінах на ВТВ, а також компенсації недоотриманої тарифної виручки у зв'язку із зменшенням розподілу газу за 2017 рік, але відповіді у встановлений законодавством 30-денний строк не отримало.
Не отримавши відповіді на попередню заяву ПАТ «Київоблгаз» повторно звернулось до НКРЕКП із заявою від 08.05.2018 року про встановлення економічно обґрунтованого тарифу, де поряд з іншим просило встановити компенсацію за рахунок зміни вартості природного газу для виробничо-технологічних витрат і власних потреб за 2017 рік в розмірі 100513,8 тис.грн. без ПДВ та компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу природного газу за 2017 рік в розмірі 122500,2 тис.грн. без ПДВ, але відповіді у встановлений законодавством 30-денний строк не отримало.
Позивач також зазначає, що чинний на сьогодні тариф не забезпечує Позивачу відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку.
На думку ПАТ «Київоблгаз», НКРЕКП допускає бездіяльність у здійсненні своїх повноважень з перегляду тарифів на розподіл природного газу та приведення їх до рівня економічно обґрунтованих, що призводить до штучного нарощування дефіциту обігових коштів ПАТ «Київоблгаз». Крім того, така бездіяльність із боку НКРЕКП призвела до того, що оператором газотранспортної системи (АТ «Укртрансгаз) подано відповідний позов про примусове стягнення боргу та нарахування штрафних санкцій за послуги з балансування.
У відповідності до частини 1 - частини 3 статті 1 Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 року №1540-VIII (надалі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Згідно з статтею 3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до пункту 13 частини 1, абзацу 2 частини 4 статті 17 Закону №1540-VIII, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом. У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
Статтею 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ПАТ «Київоблгаз» є суб'єктом природної монополії з розподілу природного газу та включений до переліку суб'єктів природних монополій Антимонопольним комітетом України, розміщеному в публічному доступі на сайті АМК України.
Виходячи з норм пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 8, 9 Закону України «Про природні монополії», тариф на розподіл природного газу відноситься до державних регульованих цін на послуги.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, на підставі підпункту 4.2.2 пункту 4.2 розділу IV та пункту 2.1 розділу ІІ Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 03 квітня 2013 року № 369 (далі - Процедура № 369), позивач 14.03.2018 року та 08.05.2018 року звернувся до Відповідача з заявою про встановлення економічно обґрунтованого тарифу, в якій просив переглянути тариф на розподіл природного газу і газу (метану) вугільних родовищ, але відповіді у встановлений 30-денний строк не отримав.
Процедура № 369 застосовується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, при встановленні або перегляді тарифів: на транспортування природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ магістральними трубопроводами; на транспортування природного газу та газу (метану) вугільних родовищ розподільними трубопроводами; на постачання природного газу та газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом; на закачування, зберігання та відбір природного газу, газу (метану) вугільних родовищ (пункт 1.2 розділу І Процедури № 369).
Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Процедури № 369 для встановлення тарифу, визначеного у пункті 1.2 розділу І цієї Процедури, суб'єкт господарювання подає до НКРЕ не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Процедури, до якої додаються передбачені підпунктами 2.1.1-2.1.12 документи.
Суб'єкт господарювання обґрунтовує кожну складову витрат з відповідного виду ліцензованої НКРЕ діяльності, пов'язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) та прибутку документами, визначеними пунктом 2.1 цього розділу (пункт 2.5 розділу ІІ Процедури № 369).
Розділом ІІІ Процедури № 369 визначений порядок розгляду заяви. Так, пунктом 3.1 розділу ІІІ Процедури № 369 передбачено, що:
заява та документи, що до неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури;
у разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, заява не розглядається, про що НКРЕ повідомляє заявника у письмовій формі у 10-денний строк з дня надходження таких документів до НКРЕ та повертає їх заявнику;
у разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ;
у разі потреби НКРЕ може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, зазначену у пункті 1.3 розділу І цієї Процедури, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб'єкта господарювання;
розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 3.4 розділу ІІІ Процедури № 369 НКРЕ може відмовити суб'єкту господарювання у встановленні або перегляді тарифу або знизити його рівень у разі:
встановлення факту нецільового використання коштів, передбачених структурою встановленого тарифу, або фінансової неспроможності та економічної недоцільності здійснення відповідного виду ліцензованої діяльності суб'єктом господарювання, який має намір його провадити;
надання до НКРЕ недостовірної інформації або необґрунтованості складових витрат, визначених розділом ІІ цієї Процедури.
Згідно з підпунктом 3.3.5 пункту 3.3 розділу ІІІ Процедури № 369 структурний підрозділ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, готує проект рішення НКРЕ та проект структури тарифу (планованої тарифної виручки) згідно з формами, що наведені у додатках 23 та/або 24.
Рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕ на засіданнях у формі відкритих слухань. Копія прийнятого рішення НКРЕ, завірена в установленому законодавством порядку, направляється суб'єкту господарювання не пізніше ніж на п'ятий робочий день з дня прийняття такого рішення (пункти 1.8, 1.9 розділу І Процедури № 369).
Судом встановлено, що заяви про встановлення (перегляд) тарифу, надіслані ПАТ «Київоблгаз» відповідають формі, наведеній в додатку 1 до Процедури № 369, та до неї додані передбачені підпунктами 2.1.1-2.1.12 цієї Процедури документи.
Таким чином, отримавши вказану заяву та додані до неї документи НКРЕКП повинна була розглянути їх протягом 30 календарних днів з дня надходження та прийняти або рішення про перегляд тарифу, або рішення про відмову суб'єкту господарювання у перегляді тарифу внаслідок необґрунтованості складових витрат. Також, у разі потреби відповідач міг звернутися до позивача щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕКП у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб'єкта господарювання, та призупинити розгляд заяви на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕКП виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕКП письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
Судом встановлено, що відповідач до позивача щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань не звертався і письмове повідомлення позивачу про призупинення розгляду заяви на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу, не надсилав.
Протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та доданих до неї документів відповідачем не було прийнято ані рішення про перегляд тарифу, ані рішення про відмову суб'єкту господарювання у перегляді тарифу внаслідок необґрунтованості складових витрат.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі не вчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в ЄДРСР 54398764).
Під час судового розгляду судом встановлено, що жодного рішення, передбаченого Процедурою № 369, за заявою про встановлення (перегляд) тарифу, надісланою ПАТ «Київоблгаз» листами від 14.03.2018 року та 08.05.2018 року, відповідачем прийнято не було, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у питаннях перегляду структури тарифу на послуги розподілу природного газу, які віднесені до його виключної компетенції.
Суд вважає, що неприйняття НКРЕКП жодного рішення за заявами позивача про встановлення (перегляд) тарифу, надісланою ПАТ «Київоблгаз» листами від 14.03.2018 року та 08.05.2018 року, у строк, закріплений абзацом третім пункту 3.1 розділу ІІІ Процедури № 369 (протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕКП), ставить позивача у правову невизначеність, що є недопустимим відповідно до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права щодо розгляду його звернення органом державної влади.
В наслідок таких дій НКРЕКП, у позивача виникає заборгованість на користь власника природного газу (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») з незалежних від дій та волі позивача причин, що ставить його та власника природного газу в нерівні умови господарювання за договором на купівлю-продаж природного газу для потреб ВТВ та відсутності компенсації недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу природного газу.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач не має змоги без порушення законодавства розраховуватись за природний газ для потреб ВТВ з інших джерел, ніж відповідна складова на ВТВ в затвердженому тарифі, оскільки всі кошти, які надходять до Позивача в оплату за розподіл природного газу мають відповідне цільове призначення, якого Позивач повинен дотримуватись.
Як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для ПАТ «Київоблгаз» у бік економічно обґрунтованого; зобов'язати НКРЕКП встановити для ПАТ «Київоблгаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, зокрема включивши до витрат, які передбачені структурою тарифу:
- суму компенсації за рахунок зміни вартості природного газу для виробничо-технологічних витрат і власних потреб за 2017 рік в розмірі 100513,8 тис.грн. без ПДВ;
- суму компенсації недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу природного газу за 2017 рік в розмірі 122500,2 тис.грн. без ПДВ.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року по справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Виходячи із завдань КАС України, як то ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної (юридичної) особи прав (чи інтересів). При цьому, обраний позивачем спосіб захисту має відповідати об'єкту порушеного права.
У спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність НКРЕКП з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для ПАТ «Київоблгаз» у бік економічно обґрунтованого та зобов'язати НКРЕКП встановити для ПАТ «Київоблгаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, зокрема включивши до витрат, які передбачені структурою тарифу:
- суму компенсації за рахунок зміни вартості природного газу для виробничо-технологічних витрат і власних потреб за 2017 рік в розмірі 100513,8 тис.грн. без ПДВ;
- суму компенсації недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу природного газу за 2017 рік в розмірі 122500,2 тис.грн. без ПДВ.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинення дій та бездіяльності.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд вважає, що судові витрати підлягають стягненню шляхом їх безспірного списання з рахунків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо не розгляду заяв публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про встановлення (перегляд) тарифу від 14.03.2018 року та 08.05.2018 року відповідно до Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 03 квітня 2013 року № 369 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року за № 685/23217.
Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» економічно обґрунтований тариф на компенсації за рахунок зміни вартості природного газу для виробничо-технологічних витрат і власних потреб та недоотриманої тарифної виручки у зв'язку зі зменшенням обсягів розподілу природного газу за 2017 рік в обсязі, розрахованому відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 03 квітня 2013 року № 369 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року за № 685/23217, 100513,8 тис.грн. без ПДВ та 122500,2 тис.грн. без ПДВ відповідно.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (ЄДРПОУ 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська область, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ЄДРПОУ 39369133, місцезнаходження: 03057, місто Київ, Солом'янський район, вулиця Смоленська, будинок 19) судовий збір в сумі 5286,00 грн.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (ЄДРПОУ 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська область, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, тел. 0442055334, електронна пошта: contact@kv.104.ua)
Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ЄДРПОУ 39369133, місцезнаходження: 03057, місто Київ, Солом'янський район, вулиця Смоленська, будинок 19, тел. 0442773001, електронна пошта: box@nerc.gov.ua)
Суддя В.І. Келеберда