копія
12 лютого 2019 року Справа № 160/8919/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-
27 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України від 14.08.2018 року за № UА110180/2018/400010/1 щодо коригування митної вартості товарів;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.08.2018 року за № UА 110180/2018/00083.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 13.08.2018 року на підставі Контракту № СН 020/16 від 30.05.2016 р., Специфікації №5 від 22.04.2018 року до митного оформлення підприємством було надано ЕМД № 110180.2018.415121, в якій заявлена митна вартість товару (промислова арматура для трубопроводів в асортименті) загальною вартістю - 1857642,07 гривень за ціною договору (контракту).
Однак, відповідач ухвалив Рішення про коригування митної вартості товарів за номером UA110180/2018/400010/1, яким підвищив митну вартість товару, внаслідок чого збільшилась сума податків на 89 841, 49 грн.
Підставою для коригування митної вартості товару було те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації встановлено, що документи містять розбіжності.
Позивач стверджує, що рішення відповідача щодо визначення митної вартості товару за резервним методом суперечить вимогам закону, порушує права позивача і у зв'язку з цим підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки позивач надав відповідачу усі необхідні документи, а також додаткові документи, передбачені ст. 53 МК України.
Відповідач був зобов'язаний здійснити митне оформлення товару за ціною, вказаною в специфікації № 5 від 22.04.2018 р. на підставі ст. 58 МК України.
Також представник позивача зазначив, що відповідачем при визначенні митної вартості товару була порушена стаття 49 Митного кодексу України, згідно якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
Ухвалою суду 17 грудня 2018 року вирішено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з викликом сторін та призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 10 січня 2019 року.
На адресу суду 26 грудня 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що позивач 13.08.2018 р. подав до митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію (далі - ЕМД) від 13.08.2018 р. №UA110180/2018/415121 для здійснення митного оформлення товару - вироби з чавуну, нержавіючої сталі - промислова арматура для трубопроводів в асортименті.
Зазначений товар ввезений позивачем на митну територію України на підставі Специфікації від 22.04.2018 р. № 5 до Контракту від 30.05.2016 р. № СН 020/16, укладеного позивачем з Компанією FUTURE VALVE GROUP CO.,LTD, Китай.
Митна вартість товару заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України на товар 1 - на рівні 2,88 дол. США/кг; товар 2 - на рівні 2,34 дол. США/кг; товар 3 - на рівні 3,07 дол. США/кг; товар 4 - на рівні 2,79 дол. США/кг.
За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД від 28.03.2018 р. №UA110180/2018/415121 було згенеровано обов'язкову форму контролю «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,4) "Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а саме:
у документах, наданих декларантом на підтвердження заявленого рівня митної вартості виявлено, що враховуючи те, що умови поставки за контрактом №СН 020/16 - CIF Одеса, то до ціни товару включаються наступні складові - вартість страхування, фрахт.
Але, разом з тим, згідно наданого страхового полісу від 03.07.2018 р. №170000017326 вантаж застраховано не продавцем-компанією „FUTURE VALVE GROUP CO.XTD” (КНР) , а покупцем-імпортером TOB „Науково-виробнича фірма Топстар”.
Згідно наданого страхового полісу витрати на страхування ніс покупець, тому, фактично, вартість страхування не врахована у ціні товару.
Специфікацією №5 від 22.04.2018, рахунком проформою від 22.04.2018 № TS-01-2018, рахунком-інвойс від 27.06.2018 №180422 передбачено, що до вартості клапанів включено фрахт і всі витрати по їх доставці в порт Одеси, а також вартість страховки від ризику втрати товару при транспортуванні.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Супровідним листом від 14.08.2018 б/н в якості додаткових документів декларантом надіслано лист компанії „FUTURE VALVE GROUP CO.,LTD” (КНР) оригінал без реквізитів та переклад від 14.08.2018 б/н. А також зазначено, що інші документи надати немає можливості.
Наданим листом зазначено, що в страховому полісі від 03.07.2018 №170000017326 помилково зазначено як застраховану особу ТОВ „Науково-виробнича фірма Топстар”.
Вірним вважати як застраховану особу компанію „FUTURE VALVE GROUP CO.,LTD”.
Разом з тим, переклад даного полісу, наданий разом з поданням ЕМД № UA110180/2018/415121 свідчить про те, що позови до страхової компанії „Taiping General Insurance Co.Ltd” (КНР, Шеньчжень), якщо такі є, підлягають сплаті в Україну, в доларах США.
Вищезазначене свідчить, що товар страхувався ТОВ „Науково-виробнича фірма Топстар”.
На підставі п.5 ст.55 МК України в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення.
У органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б).
Враховуючи положення ст. 61 МК України, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а)та 2б) згідно статей 59 і 60 Кодексу.
До товарів №1-4 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до наявних даних, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній органом доходів і зборів вартості за попереднім оформленням подібного товару.
Митну вартість товару №1 кориговано до рівня ЕМД від 28.06.2018 №UА500010/2018/009658 - 3,56 дол. США/кг; товар №2 скориговано до рівня ЕМД від 20.07.2018 №UА110190/2018/506787 - 3,56 дол. США/кг; товар № 3 скориговано до рівня ЕМД від 27.06.2018 № UА500200/2018/005207 - 3,56 дол. США/кг; товар №4 скориговано до рівня ЕМД від 02.07.2018 №UА807170/2018/031305 - 3,55 дол.США/кг.
Враховуючи те, що жодних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару від позивача під час проведення консультацій не надходило, основою для коригування вартості товарів № №1-4 стала інформація щодо цінових показників ЄАІС ДФС.
Разом з тим, за основу коригування взято попередні митні оформлення товарів, які оформлені із застосуванням другорядного резервного методу та здійснено посилання на номери та дати митних декларацій, які прийнято за основу для коригування.
Відповідно до частин 1-2 статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Враховуючи зазначене, представник відповідача наголосив на тому, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 14.08.2018 №UА 110180/2018/00083.
Крім зазначеного, представник відповідача не погоджується з вимогами ТОВ "НВФ Топстар" про стягнення судових витрат, у т.ч. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви не додано жодного з передбачених статтею 134 КАС України документів.
У зв'язку з відсутністю вказаних документів та інформації неможливо оцінити співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката у відповідності до частини 5 статті 134 КАС України.
У зв'язку із вищезазначеним, представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
В судовому засіданні 10 січня 2019 року представник позивача надав відповідь на відзив, в якій повідомив, що 13.08.2018 року позивачем на підставі Контракту № СН 020/16 від 30.05.2016 року, Специфікації №5 від 22.04.2018 року до митного оформлення було надано ЕМД № 110180.2018.415121, в якій заявлена митна вартість товару (промислова арматура для трубопроводів в асортименті) загальною вартістю - 1857642,07 гривень (що дорівнює 67934,89 доларів США), керуючись ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) - за ціною договору (контракту). Разом з ЕМД у якості додатків були подані усі необхідні, передбачені ст. 53 МКУ документи, а саме: контракт № СН 020/16 від 30.05.2016 року, специфікацію № 5 від 22.04.2018 року, рахунок - фактуру (інвойс) № 18 0422 від 27.06.2018 року, рахунок - проформу № TS-01- 2018 від 22.04.2018 року, пакувальний лист від 27.06.2018 року, коносамент № 143880979933 від 06.07.2018 року, автотранспортну накладну від 11.08.2018 року, страховий поліс від 03.07.2018 року, банківський платіжний документ, що стосується товару від 24.04.2018 року, банківський платіжний документ, що стосується товару від 19.07.2018 року, два сертифікати якості від 27.06.2018 року, сертифікат про походження товару форми А від 03.07.2018 року, прайс-лист виробника товару від 22.04.2018 року, копію митної декларації країни відправлення від 03.07.2018 року.
Крім того, представник позивача зазначив, що не погоджується з твердженням представника відповідача стосовно того, що згідно страхового полісу від 03.07.2018 року № 170000017326 вантаж застраховано не продавцем-компанією "FUTURE VALVE GROUP "LTD" (KHP), а покупцем-імпортером TOB "Науково-виробнича фірма «Toпcтap» оскільки позивач направляв на адресу відповідача лист без номера від 14.08.2018 року, компанії "FUTURE VALVE GROUP CO LTD", яким повідомлялось про невірне (помилкове) зазначення в якості страхувальника ТОВ «НВФ Топстар» та вважати правильним найменуванням застрахованої особи (об'єкту) саме "FUTURE VALVE GROUP CO LTD", а також платником страхової премії, однак митницею було надано відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару, що підтверджено карткою відмови за № UA110180/2018/00083.
Таким чином представник позивача наголосив на тому, що митна служба була зобов'язана здійснити митне оформлення товару за ціною, вказаною в специфікації № 5 від 22.04.2018 року, на підставі ст. 58 МК України (за ціною договору).
17 січня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено про те, що відповідно до п.8 статті 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість є, у тому числі, якщо страхування здійснювалось, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Але разом з тим, згідно наданого страхового полісу від 03.07.2018 №170000017326 вантаж застраховано не продавцем-компанією „FUTURE VALVE GROUP CO.XTD” (КНР) , а покупцем-імпортером TOB „Науково-виробнича фірма Топстар”, тому, фактично, вартість страхування не врахована у ціні товару.
Специфікацією №5 від 22.04.2018, рахунком - проформою від 22.04.2018 р. № TS-01-2018, рахунком-інвойс від 27.06.2018 №180422 передбачено, що до вартості клапанів включено фрахт і всі витрати по їх доставці в порт Одеси, а також вартість страховки від ризику втрати товару при транспортуванні.
У відповіді на відзив зазначається про подання до митного оформлення листа компанії «Future Value Group Co., Ltd» б/н від 14.08.2018 щодо помилкового зазначення в якості страхувальника компанії ТОВ «НВФ Топстар».
Проте представник відповідача наголосив на тому, що компанія «Future Value Group Co., Ltd» не є видавником страхового полісу та не може вносити зміни та виправлення до вказаного документу, оскільки страхування здійснювалось компанією „Taiping General Insurance Co.LtcT (KHP, Шеньчжень).
Згідно наданих сертифікатів якості компанія ТОВ „Науково-виробнича фірма Топстар” є офіційним дилером в Україні продукції компанії „FUTURE VALVE GROUP CO.,LTD”, що підтверджує те, що ціни прайс-листа від 22.04.2018 встановлені безпосередньо для поставки товару саме ТОВ „Науково-виробнича фірма Топстар”.
Частиною 17 статті 58 МК України передбачено, що особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У відповіді на відзив зазначається, що позивач є офіційним дилером компанії Future Value Group Co., Ltd (постачальника за контрактом) в Україні, тому ціни на товар встановлені найнижчі.
Після вступу України до СОТ Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (FА ТТ) та Тлумачні примітки до неї є частиною законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України.
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Кодексу і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару.
Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що „дійсна вартість” може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими „дійсної вартості”, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Крім того, представник відповідача зазначає, що вартість наданих адвокатом послуг є значно завищеною та неспівмірною зі складністю справи, часом, витраченим на виконання робіт, обсягом виконаних робіт.
У позовній заяві зазначено про понесені витрати на правничу допомогу станом на дату подання позову 15000 грн.
Однак, рахунок на оплату послуг юридичних послуг вже на 06.11.2018 був складений на суму 20 000 грн.
Адвокатом не надано підтвердження заходів із збирання доказів, а сама позовна заява підписана директором товариства ОСОБА_5
Крім цього, у наданій специфікації від 06.11.2018 № 4 вартість 1 години надання правової допомоги у судовому засіданні складає 800 грн., за 4 години встановлено 3200 грн.
Однак, засідання у даній справі жодного разу не відбувались протягом 1 години.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, адміністративний позов просила задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, просила відмовити у їх задоволенні, підтримавши доводи викладені у відзиві на позов та запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" зареєстроване 20.09.2004 р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33183798.
Так, 30 травня 2016 року між „FUTURE VALVE GROUP CO.,LTD”, Китай, (продавець) та ТОВ «»НВФ Топстар» (покупець) укладено контракт № СН 020/16 згідно умов якого продавець зобов'язується продати товар, а покупець прийняти та оплатити за продукцію.
Відвантаження товару здійснюється морським транспортом на умовах CIF порт Одеса, Україна відповідно до “ІНКОТЕРМС-2010".
13.08.2018 року позивач для митного оформлення товару надав відповідачу ЕМД № 110180.2018.415121, в якій заявлена митна вартість товару (промислова арматура для трубопроводів в асортименті) загальною вартістю - 1 857 642,07 гривень (що дорівнює 67934,89 доларів США), за ціною договору (контракту).
Зазначений товар ввезений позивачем на митну територію України на підставі Специфікації від 22.04.2018 р. № 5 до Контракту від 30.05.2016 р. № СН 020/16.
Разом із ЕМД у якості додатків відповідач долучив: контракт № СН 020/16 від 30.05.2016 р., специфікацію № 5 від 22.04.2018 р., рахунок - фактуру (інвойс) № 18 0422 від 27.06.2018 р., рахунок - проформу № ТS - 01-2018 від 22.04.2018 р., пакувальний лист від 27.06.2018 р., коносамент № 143880979933 від 06.07.2018 р., автотранспортну накладну від 11.08.2018 р., страховий поліс від 03.07.2018 р., банківський платіжний документ, що стосується товару від 24.04.2018 р., банківський платіжний документ, що стосується товару від 19.07.2018 р., два сертифікати якості від 27.06.2018 р., сертифікат про походження товару форми А від 03.07.2018, прайс-лист виробника товару від 22.04.2018 р., копія митної декларації країни відправлення від 03.07.2018 р.
Митна вартість товару заявлена декларантом позивача шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ на товар 1 - на рівні 2,88 дол. США/кг; товар 2 - на рівні 2,34 дол. США/кг; товар 3 - на рівні 3,07 дол. США/кг; товар 4 - на рівні 2,79 дол. США/кг.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, відповідачем було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а саме:
у документах, наданих позивачем на підтвердження заявленого рівня митної вартості виявлено, що враховуючи те, що умови поставки за контрактом №СН 020/16 - CIF Одеса, то до ціни товару включаються наступні складові - вартість страхування, фрахт.
Згідно наданих сертифікатів якості компанія ТОВ „Науково-виробнича фірма Топстар” є офіційним дилером в Україні продукції компанії „FUTURE VALVE GROUP CO.,LTD”, що підтверджує те, що ціни прайс-листа від 22.04.2018 встановлені безпосередньо для поставки товару саме ТОВ „Науково-виробнича фірма Топстар”.
З метою здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, під час консультацій відповідач зобов'язав позивача надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи:
1) виписку з бухгалтерської документації;
2) каталоги виробника товару;
3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
4) також документи, що містять відомості про вартість страхування/перевезення оцінюваних товарів.
Супровідним листом від 14.08.2018 б/н в якості додаткових документів позивач надіслав лист компанії „FUTURE VALVE GROUP CO.,LTD” (КНР).
З наданого листа відповідач зробив висновок, що товар страхувався ТОВ „Науково-виробнича фірма Топстар”.
У зв'язку з цим до товарів № №1-4 застосовано другорядний метод визначення митної вартості- 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.
Митну вартість товару №1 кориговано до рівня ЕМД від 28.06.2018 №UА500010/2018/009658 - 3,56 дол. США/кг; товар №2 скориговано до рівня ЕМД від 20.07.2018 №UА110190/2018/506787 - 3,56 дол. США/кг; товар № 3 скориговано до рівня ЕМД від 27.06.2018 №UА500200/2018/005207 - 3,56 дол. США/кг; товар №4 скориговано до рівня ЕМД від 02.07.2018 №UА807170/2018/031305 - 3,55 дол. США/кг.
У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 14.08.2018 №UА 110180/2018/00083.
Позивач 09 серпня 2018 року попередньо оплатив за митне оформлення суму у розмірі 370 000, 00 грн.
Дотримуючись строків визначених чинним законодавством, позивач оплатив суму, нараховану відповідачем до сплати у розмірі 89 841,49 грн. Позивач сплатив суму у розмірі 90 200, 00 грн. (враховуючи доплату обов'язкового платежу за розмитнення), що підтверджується платіжним дорученням № 44 від 14 серпня 2018 року.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року.
Відповідно до ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст. 257 МК України).
Відповідно до положень ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 МК України).
Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу частини 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами 4, 5 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Тому, неподання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі, передбачені ч.2 ст. 53 МК України документи, які давали змогу Дніпропетровській митниці достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що подані позивачем для митного оформлення товарів документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме те, що згідно наданого страхового полісу від 03.07.2018 р. №170000017326 вантаж застраховано не продавцем-компанією „FUTURE VALVE GROUP CO.XTD” (КНР) , а покупцем - імпортером TOB „Науково-виробнича фірма Топстар”.
Згідно наданого страхового полісу витрати на страхування ніс покупець, тому, фактично, вартість страхування не врахована у ціні товару.
Разом з тим, судом встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи спростовують виявлені митним органом обставини щодо непідтвердження числових значень складових митної вартості товару, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 3.1. Контракту відвантаження товару здійснюється морським транспортом на умовах CIF порт Одеса, Україна «ІНКОТЕРМС-2010». Положення контракту відповідають усім умовам CIF. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів - Інкотермс, термін CIF - «вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець зобов'язаний: сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна і будь-які платежі за розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення, а також на продавця також покладається обов'язок придбання морського страхування. Продавець виконав абсолютно усі умови CIF.
Позивач являється офіційним дилером компанії FUTURE VALVE GROUP СО„ LTD (постачальника за контрактом) в Україні, а тому ціни на товар встановлені найнижчі. Це також підтверджується цінами прайс-листа від 22.04.2018 року, що знаходиться в матеріалах справи, які встановлені безпосередньо для поставки товару саме ТОВ «НВФ Топстар». Відповідач цей факт не заперечує та вказує на це в своєму повідомленні позивачу від 13.08.2018 року.
У наступному повідомленні після надання позивачем листа стосовно помилки у страховому полісі, відповідач зазначає факт того, що з перекладу даного полісу слідує, що позови до страхової компанії підлягають сплаті в Україні, в доларах США.
Однак суд має зазначити, що дійсно умовами CIF передбачено придбання продавцем страхового полісу. Проте позивач надав відповідачу страховий поліс згідно умов якого постачальник FUTURE VALVE GROUP CO., LTD здійснив страхування товару.
Посилання відповідача на те, що в ньому страхувальником є ТОВ «НВФ Топстар» спростовуються наданим в наступному листі від 14.08.2018 року FUTURE VALVE GROUP CO., LTD, щодо помилки у ньому.
Зазначення ж в страховому полісі фрази стосовно позовів до страхової компанії, що підлягають сплаті в Україні, ніяким чином не впливають на визначення митної вартості, тим більше позивач не може нести відповідальності за дії третіх осіб, в даному випадку страхової компанії, щодо допущених помилок та неточностей допущених у страховому полісі.
В Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України», в редакції від 13 березня 2012 року, зазначено, що помилково відсутня інформація у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року.
Також суд має зазначити, що у Постанові Верховного суду від 24.04.2018 року по справі №825/938/17 адміністративне провадження №К/9901/38843/18 зафіксовано, що в обґрунтування правомірності своїх дій щодо коригування митної вартості товару відповідач посилається, зокрема, на відсутність у поданих позивачем документах інформації щодо включення до ціни товару вартості навантаження та доставки товару до порту відправки. Колегія суддів вважає такий висновок скаржника безпідставним, оскільки за офіційними правилами тлумачення торговельних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року термін CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Отже, термін CIF передбачає обов'язок продавця щодо оплати страхових витрат і фрахту.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд приходить до висновку про неповноту зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України від 14.08.2018 року за № UА110180/2018/400010/1 щодо коригування митної вартості товарів, а також визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110180/2018/00083.
Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу, суд має зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання представника позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. є значно завищеною сумою, яка не є співмірною зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання роботи, ціною позову, а тому суд приходить до висновку про компенсацію позивачу понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 524,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 14.08.2018 року № UA110180/2018/400010/1 щодо коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.08.2018 року за № UA 110180/2018/00083.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18 лютого 2019 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 18 лютого 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1