28 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/6259/18
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в повному обсязі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01 липня 2015 року по 18 вересня 2017 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 01 липня 2015 року по 18 вересня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після звільнення з військової служби йому стало відомо, що відповідачем не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01 липня 2015 року по 18 вересня 2017 року. Звертався до відповідача з приводу врегулювання питання виплати індексації грошового забезпечення, проте листом відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації, а тому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду. Вважає дії відповідача щодо невиплати індексації такими, що порушують його права.
Ухвалою суду від 25.01.2019 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.
30 січня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, наказом начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18.09.2017 №216-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії. Вислуга років станом на 18.09.2017 становила 10 років 09 місяців 18 днів (а.с.10).
18.11.2018 позивач звернувся до начальника Житомирського прикордонного загону із заявою про нарахування та виплату індексації в період з 01.01.2015 по 18.09.2017 (а.с.11).
Листом від 01.12.2018 №96/11/44/32/С-99 відповідач повідомив, що позивач проходив військову службу в Житомирському прикордонному загоні в періоди з 04.10.2012 по 19.10.2016 та з 28.06.2017 по 18.09.2017. Вказав, що належні суми індексації грошового забезпечення були виплачені по червень 2015 року включно. Стосовно періодів з 01.07.2015 по 19.10.2016 та з 28.06.2017 по 18.09.2017 роз'яснено, що відповідно до п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Вказано, що кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на липень-грудень 2015 року та 2016-2017 роки не передбачали здійснення видатків на виплату індексації грошових доходів військовослужбовців. У зв'язку з цим нарахування індексації грошового забезпечення не проводилось (а.с.9).
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Частинами 2-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ст.6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Кабінетом Міністрів України затверджено постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 6 Порядку № 1078, визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Як встановлено зі змісту долучених доказів, позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 18.09.2017.
Відповідачем у листі від 01.12.2018 зазначено, що індексація ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по червень 2015 виплачена. З 01.07.2015 по 19.10.2016 та з 28.06.2017 по 18.09.2017 виплата індексації не передбачалась. Стверджує, що 19.10.2016 позивача виключено зі списків особового складу та повторно зараховано 28.06.2017.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано наказ начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 17.10.2016 №238-ОС про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та про переведення у розпорядження начальника 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, для подальшого проходження служби (а.с.24).
Наказом начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.06.2017 №146-ОС ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28.06.2017 (а.с.25).
З огляду на наведене, матеріалами справи підтверджено відсутність підстав для зобов'язання Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 19.10.2016 по 28.06.2017.
Суд зауважує, що факт ненарахування і невиплати індексація грошового забезпечення відповідачем не заперечується.
Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому, суд критично ставиться до посилання відповідача на відсутність кошторисних призначень Державної прикордонної служби України з липня 2015 року на індексацію грошових доходів персоналу.
Відповідачем не доведено відсутність обставин, передбачених ст.4 цього Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за періоди з 01.07.2015 по 19.10.2016 та з 28.06.2017 по 18.09.2017.
Європейський Суд з прав людини у рішення по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Таким чином, відсутність фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
Отже, позовні вимоги зобов'язального характеру є похідними від визнання дій відповідача протиправними.
Таким чином, з метою відновлення порушеного права позивача, позов підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.07.2015 по 19.10.2016 та з 28.06.2017 по 18.09.2017.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірний характер дій відповідача щодо не нарахування і не виплати індексації грошового забезпечення позивачу, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в частині.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул.С.Параджанова, 125, м.Житомир, 10025, ЄДРПОУ 14321914) щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 інд. код НОМЕР_1) за періоди з 01.07.2015 по 19.10.2016 та з 28.06.2017 по 18.09.2017.
Зобов'язати Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.07.2015 по 19.10.2016 та з 28.06.2017 по 18.09.2017.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва