м. Вінниця
04 березня 2019 р. Справа №0240/3096/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Кулика В.В.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача: Козій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці,
Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про скасування рішення і призначення пенсії на пільгових умовах, -
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України Вінницькій області від 03.07.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу роботи по Списку №2 прийнятого відповідно до ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи з 12.04.1989р. по 30.09.1991р. та з 22.08.1992р. по 15.11.2001р.;
- визнати період роботи ОСОБА_1 з 12.04.1989р. по 30.09.1991р. та з 22.08.1992р. по 15.11.2001р., як пільговий стажу роботи по Списку №2 прийнятого відповідно до ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення";
-зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 16.02.2016 року пільгову пенсію згідно ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою суду від 10.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 15.11.18 р у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи) в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.11.2018 клопотання позивача задоволено і розгляд справи, у подальшому, здійснювався з викликом осіб у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 29.11.2018 даний позов залишено без руху і надано позивачу строк для подання мотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Провадження у справі ухвалою суду від 20.12.2018 поновлено і строк звернення до адміністративного суду з цим позовом ОСОБА_1 поновлено, як такий, що пропущений із поважних причин.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали і просять суд його задовольнити.
Представник відповідача УПФУ в м. Вінниці в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, а також надала суду письмовий відзив на позов (а.с. 65-67).
Представник відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Але суду було надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у позові відмовити. (а.с. 55-57).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею
Визначаючись стосовно позовних вимог, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заявою від 05.06.2018 про підтвердження стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідачем ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішенням про результати розгляду заяви №11 від 03.07.2018 про відмову в підтвердженні періодів роботи. (а.с. 61-62).
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві, яке ліквідоване без правонаступника, а тому, відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2016 року (далі - Порядку) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року №1231/13105 у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктом 6 Порядку визначено, що основним завданням комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
Згідно п. 11 Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудову книжку; документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Так, на засіданні комісії розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05.06.2018р. і надані ним документи, а саме: трудова книжка; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; архівні довідки від 29.01.2016р. №М-24-5032,5066/24-30, від 01.02.2016р. №5014, 5023, 5033, 5052/24-30; наказ від 30.07.1996р. №62; відомості персоніфікованого обліку.
Як вбачається з оскаржуваного рішення №11 від 03 липня 2018 року про результати розгляду заяви (далі - рішення), комісією відмовлено в зарахуванні ОСОБА_1 періоди роботи: з 12.04.1989 року по 30.09.1991року, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку №2 стаття 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки Списками, які затверджені в 1956 році пільговим пенсійним забезпечення мулярі не користувались та з 22.08.1992 року по 15.11.2001 року, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки не надані оригінали документів про атестацію робочих місць, а в незавірених копіях вказана лише посада майстер, без зазначення виконуваних робіт. Також відповідно до трудової книжки позивача з 12.04.1989 року прийнятий муляром 4 розряду в Будівельне управління №148 (дата прийняття містить виправлення), з 01.10.1991р. переведено на посаду майстра. Згідно наказу №20/1 від 15.03.2001 року на підставі довідки кваліфікаційних характеристик професій працівників та класифікатора професій ДК 003-95 рахувати майстром будівельних та монтажних робіт, з 15.11.2001р. - заявника звільнено з роботи.
Необхідно зазначити, що згідно архівного витягу від 01.02.2016 року №М-24-5052/24-30 будівельне управління №148 з 1993 року входить в підпорядкування ВАТ «Південзахідтрансбуд», в 1997 році Будівельне управління №148 перетворено в дочірнє підприємство «Будівельне управління №148», яке в 2003 році перетворено в ТОВ «Будівельне управління №148». Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17 квітня 2007 року ТОВ «Будівельне управління №148» визнано банкрутом. Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, що державну реєстрацію ТОВ «Будівельне управління №148» припинено 23.12.2008 року за судовим рішенням.
В архівній довідці від 01.02.2016 року №№М-24-5014, М-24-5023, М-24-5033/24- 30, яка видана на підставі первинних документів з кадрових питань фонду ТОВ «Будівельне управління №148», зазначено, що ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата з квітня 1989 року по грудень 2000 року, відсутнє нарахування заробітку в лютому-квітні, липні-жовтні 1999 року, травні-червні 2000 року, зазначені професії - муляр, майстер будівельних та монтажних робіт.
В пакеті документів надано ксерокопію наказу про результати атестації робочих місць №62 від 30.06.1996р., в переліку професій є муляри, які постійно працюють у бригаді мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад та майстри і вказане прізвище ОСОБА_1, при цьому, оригінали документів не надано позивачем.
Пенсія на пільгових умовах призначається відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 13 та 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.12.2005 №1566/11846).
Згідно до Порядку застосування списків №1 та №2 виробництв, робіт професій, посад і показників правил обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 01.08.1992 №442 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного п'ятирічного періоду роботи зі шкідливими речовинами і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Працівники, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на один рік за кожні два роки шість місяців такої роботи - чоловікам.
У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підвищення спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка: наявності у позивача необхідного стажу роботи у шкідливих умовах праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах; правомірності рішень відповідачів щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки №1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "муляр" та "муляри, зайняті в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригадах ".
Згідно з ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Слід також зауважити, що відповідно до п. З Порядку застосування Списків №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №91451/11731, вказано: при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.".
Як суд зазначав вище, проведення атестації робочих місць визначено відповідно до п. п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. А в ч.2 п.4 зазначеного Порядку вказано, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, вказано: при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, шо чинні на період роботи особи." До затвердженого Списку №2 шкідливих умов праці в 1956 році професія "каменщик" (укр.мовою - "муляр") не включено. Проте, період робота позивача з 12.04.1989 по 30.09.1991 (2р. 5міс. 19дн.) повинно бути враховано до пільгового стажу роботи згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким встановлено, що "при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92".
Згідно постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року та Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» до Списку №2 включена професія муляра.
Отже, якщо працівник працював в період дії списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, яким була передбачена ця професія, до пільгового стажу зараховується весь період роботи за цією професією до 1991 року. Позивач, починаючи з 1989р. по 2001р. та з 2014р. по 2016р., продовжував постійно працювати на посаді "муляра". Період роботи позивача з 22.08.1992р. по 15.11.2001 року не враховано УПФУ в м. Вінниця. Однак, Будівельне управління №148, в якому працював позивач з 1989 по 2001 ліквідовано. Витяг по БУ №148 з ЄДРПОУ було надано УПФУ в м. Вінниці під час розгляду поданої заяви про призначення пільгової пенсії.
А тому, пенсія повинна бути призначена згідно трудової книжки позивача ОСОБА_1 Відповідно до трудової книжки, яка містяться у матеріалах пенсійної справи, та може підтвердити характер роботи позивача у спірний період за Списком №2, що надає йому можливість включення цих періодів роботи до стажу.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Також в судовому засіданні встановлено, що і не заперечує відповідач, відповідно до постанови Вінницького міського суду від 26.07.2016, справа №127/9743/16-а (а.с. 19-21) предметом дослідження була копія наказу №62 по Будівельному управлінню №148 від 30.06.1996 р. «Про результати атестації робочих місць по умовах праці», яким затверджено перелік робочих місць на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення і до якого віднесено посаду майстра та на якій безпосередньо перебував ОСОБА_1 (його прізвище є у даному наказі).
Так, завірена копія даного наказу зберігається в пенсійні справі колишнього працівника Будівельного управління №148 ОСОБА_4, та йому призначено органами Пенсійного Фонду пільгову пенсію, а тому, може бути предметом огляду відповідною Комісією Пенсійного фонду.
Постановою Верховного суду України №21-307а14 від 16.09.2014 року підтверджено відповідальність керівників підприємств, щодо проведення атестації професії і посад.
Відсутність вказаної атестації не позбавляє конституційного права громадянина на отримання пільгової пенсії.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання управління Пенсійного фону України в м. Вінниці призначити та виплачувати позивачу з 16.02.2016 пільгову пенсію згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зауважує, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, з врахуванням обставин, які зазначено судом у даному рішенні.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Разом з цим, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Так, згідно з частиною першою вказаної норми суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".
Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
За таких обставин та керуючись положеннями частини четвертої статті 245 КАС України, суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути заяву ОСОБА_1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Розподіл судових витрат здійснено відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №11 від 03.07.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу роботи по списку №2 прийнятого відповідно до ст. 13 ЗУ "Про Пенсійне забезпечення" періоду роботи з 12.04.1989 по 30.09.1991 та 22.08.1992 по 15.11.2001.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2018 з урахуванням висновків суду, що зазначені в описовій частині.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 352,40 грн. ( триста п'ятдесят дві гривні, 40 коп. ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ( вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403 ).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці ( вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 37979905
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ( вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403 )
Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Помічник судді