Справа № 752/6362/17
Провадження № 2/752/494/19
Іменем України
11.01.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Колдіної О.О.
з участю секретаря - Якушко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що вони з ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 30 вересня 2010 р. у м.Гедерслев, Данія, та легалізований відділом реєстрації актів цивільного стану у м.Елінггаузен. Від даного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння та постійними конфліктами, що у 2016 році призвело до припинення шлюбних стосунків. Сторони окремо проживають та не ведуть спільне господарство. Шлюб існує формально.
Представник позивача в судовому засдіанні позовні вимоги ОСОБА_1 підпримав в повному обсязі, просив шлюб між сторонами розірвати, посилаючись на неможливість подальшого проживання сторін однією сім»єю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце і час слухання справи повідомлялася судом у спосіб, передбачений ст.ст.128, 130 ЦПК України.
На підставі ст. 280 ЦПК України та за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано у м.Гедерслев, Данія, та легалізований відділом реєстрації актів цивільного стану у м.Елінггаузен, про що складено реєстровий номер Е61/2010.
Від даного шлюбу у подружжя є неповнолітній син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
В силу положень ст.3 Сімейного кодексу України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права і обов»язки.
Судом встановлено, що з 2016 року сторони не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільне господарство, не пов»язані спільним побутом. Сторони окремо проживають. Шлюб існує формально.
Подальше існування сім»ї є неможливим, оскільки між сторонами відсутнє бажання для відновлення шлюбних стосунків і подальшого існування сім»ї.
Відповідно до ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допукається.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки подальше існування сім»ї є неможливим.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81259,261,265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зареєстрований 30.09.2010 р. у м.Гедерслев, Данія, та легалізований відділом реєстрації актів цивільного стану у м.Елінггаузен (ФРН), реєстровий №Е61\2010 - розірвати.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з днія його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти дняв з моменту вручення йому повного заочного тексту рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя