05 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 554/5138/17
провадження № 51-1106ск19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 05 квітня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2019 року в межах кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Наволоки Іванівської області Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Суть питання
За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05 квітня 2018 року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки 6 місяців, за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 4 роки 1 місяць. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 70 КК ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці. На підставі ч. 5 ст.72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_4 зараховано у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 07 червня 2017 року по 18 вересня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_5 законність й обґрунтованість судових рішень щодо якого в цій касаційній скарзі не порушується.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 22 січня 2019 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 без змін. Постановив на підставі ч. 5 ст.72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 23 грудня 2017 року по 22 січня 2019 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, засуджений ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також засудженому було роз'яснено, що в разі, якщо він не усуне недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде повернута.
На виконання ухвали Верховного Суду засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою та доповненням, в яких просить розглянути кримінальне провадження щодо нього в повному обсязі та винести справедливе рішення.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) визначено, що касаційна скарга має відповідати вимогам, зазначеним в статті 427 КПК, і в разі недодержання суб'єктом звернення цих вимог, суд касаційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки та встановлює строк, необхідний для їх усунення.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_4 без руху, Верховний Суд в ухвалі від 11 березня 2019 року серед іншого, встановив, що його скарга подана без додержання п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, згідно якого в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Верховний Суд звертав увагу засудженого на те, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, відсутність у ній обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Також було зазначено, що посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при винесенні цих рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Перевіривши повторно подану скаргу ОСОБА_4 , Верховний Суд дійшов висновку, що засуджений вказані в ухвалі касаційного суду від 11 березня 2019 року недоліки не усунув, вимог ст. 427 КПК знову не дотримався.
Так, Верховний Суд повторно зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Однак всупереч наведеним положенням процесуального закону, ОСОБА_4 , при повторному зверненні до касаційного суду, так і не вказав, яких саме порушень допустилися суди першої і апеляційної інстанцій, розглядаючи кримінальне провадження за його обвинуваченням, та не обґрунтував, у чому ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених цими судами судових рішень, і чому їх (ці порушення) слід відносити до безумовних підстав для скасування чи зміни касаційним судом вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 404, 412-414, 419 цього Кодексу.
Крім того, ОСОБА_4 , указуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині безпідставного, на його думку, не зарахування йому у строк покарання терміну попереднього ув'язнення з 30 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, знову не обґрунтував у чому саме полягає таке неправильне застосування, зважаючи на те, що місцевий суд зарахував ОСОБА_4 у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 07 червня 2017 року по 18 вересня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а суд апеляційної інстанції з 23 грудня 2017 року по 22 січня 2019 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Тобто місцевий суд зарахував у строк покарання термін попереднього ув'язнення з більш ранньої дати ніж зазначає засуджений.
Верховний Суд повторно зазначає, що відсутність у касаційній скарзі обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, однією з підстав залишення касаційної скарги засудженого без руху, була невідповідність викладених у скарзі вимог до суду касаційної інстанції положенням ст. 436 КПК.
Стаття 436 КПК визначає, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак, не дивлячись на вказівки касаційного суду та чіткий зміст положень ст. 436 КПК, у повторно поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 не зазначена вимога, до суду касаційної інстанції за наслідками розгляду його касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній чітко викладених вимог, які б узгоджувались з положеннями ст. 436 КПК, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху.
З огляду на викладене, оскільки засуджений не усунув недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, Верховний Суд, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, вважає за необхідне повернути його касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 з усіма доданими до неї матеріалами повернути останньому.
Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3