Постанова
Іменем України
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа №774/62/18
провадження №61-46076ав18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Фаловської І. М.
за участю:
секретаря судового засідання - Маліченко О. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року у складі судді Петешенкової М. Ю. у справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 05 листопада 2012 року, зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просила скасувати рішення Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 05 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», яке змінило назву на акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. Заява мотивована тим, що 13 липня 2017 року Самарським відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа,
виданого 27 червня 2017 року Самарським районним судом
м. Дніпропетровська на підставі рішення Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 05 листопада 2012 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 30 735,50 грн. Про існування рішення Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 05 листопада 2012 року заявник дізналась випадково під час направлення державним виконавцем до пенсійного фонду постанови про звернення стягнення.
3. Зазначала, що третейський суд дійшов до необґрунтованого висновку про те, що дана справа підвідомча третейському суду, оскільки вищевказана справа є категорією справ про захист прав споживачів, яка виключена з компетенції третейського суду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
4. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня
2018 року як судом першої інстанції, заяву ОСОБА_4 задоволено частково.
5. Скасовано рішення Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 05 листопада 2012 року у справі за позовом
ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_4. про стягнення заборгованості за кредитним договором.
6. Ухвала суду мотивована тим, що вирішення спору щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, до компетенції третейського суду не відноситься.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
7. У апеляційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року, АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу апеляційного суду, заяву ОСОБА_4 залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
8. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправильно встановив, що дана справа третейського суду відноситься до категорії спорів про захист прав споживачів, оскільки спір виник із зобов'язальних правовідносин, внаслідок неповернення останнім кредитних коштів, а тому не відноситься до спорів щодо захисту прав споживача.
9. Апеляційна скарга також містить посилання на те, що ОСОБА_4 пропустила встановлений законом звернення з заявою про скасування рішення третейського суду строк - 90 днів, який є преклюзивним,. У заяві чітко не вказано, яким чином ОСОБА_4 дізналася про оскаржуване нею рішення, не надано жодних доказів для того, щоб можна було обчислити строки. Матеріали третейської справи свідчать про обізнаність ОСОБА_4 про розгляд справи у Третейському суді. Крім того, ОСОБА_4 вже зверталася до суду з заявою про скасування рішення третейського суду ще у 2017 році, про що свідчить ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська у справі №206/6940/17.
Доводи інших учасників справи
10. ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу.
11. Доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанції є законним, справедливим, обґрунтованим. Апеляційний суд повно та об'єктивно встановив всі обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального закону.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12. 18 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 у було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала в користування кредитну карту.
13. ОСОБА_4 допустила утворення заборгованості, яка станом
на 11 квітня 2012 року склала 30 735,50 грн, із яких: 1 232 грн заборгованість за кредитом; 7,72 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 29 495,78 грн пеня.
14. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 05 листопада 2012 року з
ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 735,50 грн та витрати по оплаті третейського збору в сумі 250 грн.
Позиція Верховного Суду
15. Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
16. Відповідно до частини першої та третьої статі 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
17. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
18. Сторони у судове засідання не з'явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлявся за наявною у матеріалах справи адресою. Причини неявки суду не повідомили.
19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
20. Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
21. Статтею 6 зазначеного Закону визначено категорії справ, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонено третейськими судами.
22. Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом» частина перша статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пункт 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). ЗазначенийЗакон набрав чинності 12 березня 2011 року.
23. Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом» передбачено, що після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала.
24. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання цього договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
25. Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими суб'єктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.
26. А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
27. Наведені висновки щодо застосування вищенаведених норм права містяться в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року (справа № 6-1716цс15) та від 3 лютого 2016 року (справа № 6-2630цс15).
28. У справі, яка переглядається, рішення Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено 05 листопада 2012 року, тобто після набрання чинності Закону «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом», розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом.
29. Встановивши, що ОСОБА_4 є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, заочне рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз», про скасування якого просить ОСОБА_4, ухвалено 05 листопада 2012 року, прийнято після внесення змін пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди», апеляційний суд прийшов вірного висновку, що така справа не підвідомча третейському суду.
30. Доводи апеляційної скарги наведений висновок не спростовують.
31. Вирішуючи спір у цій справі, апеляційний суд виходив із положень пункту 2 частини п'ятої статті 454 ЦПК України.
32. Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права апеляційним судом.
33. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
34. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Керуючись статтями 24, 351, 368, 375, 486 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
2. Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня
2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. О. Лесько
І. М. Фаловська