Ухвала
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 369/20/18
провадження № 61-5529ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1,
в інтересах якого діє адвокат Дем'яненко Микола Володимирович,
на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1, третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією,
У січні 2018 року Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - ПрАТ «Київобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), у розмірі 86 436,26 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 22 червня 2018 року (у складі судді Дубас Т. В.) у задоволенні позову ПрАТ «Київобленерго» відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року
(у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф.) рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 22 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПрАТ «Київобленерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Київобленерго» 86 436,26 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
14 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Дем'яненко М. В.,
на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову у цій даній справі є стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, тобто ціна позову становить 86 436,26 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження Верховним Судом, оскільки оскаржуване рішення ухвалене у малозначній справі.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином
(«Зубак проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року).
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Дем'яненко МиколаВолодимирович, на постанову Київського апеляційного суду
від 06 лютого 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1, третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська