05 квітня 2019 року
м. Київ
провадження: № 51-1633 впс18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 42018000000000333 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
до Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 42018000000000333 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК з Печерського районного суду м. Києва до Житомирського районного суду Житомирської області.
Клопотання мотивоване тим, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 32 КПК має здійснюватися Житомирським районним судом Житомирської області, оскільки найбільш тяжке з інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, що передбачене ст. 209 КПК було вчинено на території Житомирської області.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у клопотанні доводи, та вивчивши матеріали за клопотанням захисника, керуючись положеннями ст. 34 КПК, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно з обвинувальним актом обвинувачуються ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК.
Відповідно до статті 12 КК більш тяжким кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 є злочин, передбачений ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК.
Зі змісту обвинувальну акту вбачається, що місце вчинення злочину, передбаченого 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК, як більш тяжкого, не встановлено.
За таких обставин, твердження захисника про необхідність передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_6 до Житомирського районного суду Житомирської області, як до суду в межах територіальної юрисдикції якого, на його думку, було вчинено найбільш тяжкий злочин, є неприйнятним.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_5 в задоволенні клопотання про направлення кримінального провадження № 42018000000000333 щодо ОСОБА_6 з одного суду до іншого.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
