про відмову в забезпечені адміністративного позову
05 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/387/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора відділу у Вижницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Танасійчука Любомира Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, -
05.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до державного кадастрового реєстратора відділу у Вижницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Танасійчука Любомира Володимировича
про:
- визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Вижницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Танасійчука Любомира Володимировича від 11.03.2019 року №РВ-7301035862019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Разом з адміністративним позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову в якій просить заборонити вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, орієнтовною площею 0,12 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ -01.05).
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невчасне вжиття заходів забезпечення позову може призвести до надання земельної ділянки у власність іншим особам, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів за захистом яких він звернувся.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення виходячи із наступного.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, з таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
Із змісту поданої заяви вбачається, що позивач просить заборонити вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, орієнтовною площею 0,12 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ -01.05).
Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову заявник стверджує, що невчасне вжиття заходів забезпечення позову може призвести до надання земельної ділянки у власність іншим особам, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів за захистом яких він звернувся.
Проте, прохаючи суд заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаної вище земельної ділянки, позивачем не обґрунтовано, які саме його права, свободи та інтереси порушує дане рішення.
Застосування судом обраного заявником заходу забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах позивача про ймовірність надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, орієнтовною площею 0,12 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва у власність іншим особам.
Крім того, заявником не наведено переконливих доводів (обґрунтованих припущень), які б могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини та відсутність належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам заявника, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для забезпечення позову.
Відтак, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтями 2,6,9,150,151,154,155,243,248,256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора відділу у Вижницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Танасійчука Любомира Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Анісімов