ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 березня 2019 року № 826/1669/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олексіївни до Першої Черкаської державної нотаріальної контори про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олексіївни (далі - позивач) з позовом до Першої Черкаської державної нотаріальної контори (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування запису про зняття арешту, зареєстрованого 18.03.2009 за №8557039 заборона №136 з нерухомого майна ПАТ «КБ «Надра»;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування запису про зняття арешту, зареєстрованого 20.03.2009 за №8563891 заборона №149 з нерухомого майна ПАТ «КБ «Надра»;
зобов'язати відповідача скасувати запис щодо арешту нерухомого майна від 18.03.2009 за №8557039 заборона №136;
зобов'язати відповідача скасувати запис щодо арешту нерухомого майна від 20.03.2009 за №8563891 заборона №149.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не скасовано спірні записи та не знято арешт з належного ПАТ «КБ «Надра» майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 763,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1, що, в свою чергу, унеможливлює виконання обов'язків покладених на ліквідатора, а саме реалізації активів банку з метою задоволення кредиторських вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Представник відповідача письмових заперечень проти позову не надав. На адресу суду надіслав заяву про заміну неналежного відповідача на належного - Соснівський районний суд м. Черкаси та копії ухвал на підставі яких було накладено арешт на нежитлове приміщення.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з Інформаційної довідки від 13.01.2017 за №78088054 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 18.03.2009 Першою Черкаською державною нотаріальною конторою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 763,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер обтяження: 8557039.
Підставою для накладення арешту зазначено ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси №б/н від 17.03.2009, суддя Грабовий П.С.
Також згідно Інформаційної довідки від 13.01.2017 №78088054 Першою Черкаською державною нотаріальною конторою 20.03.2009 накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 763,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер обтяження: 8563891.
Підставою для накладення арешту зазначено ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси №б/н від 20.03.2009, суддя Грабовий П.С.
Позивач звернувся із запитом від 17.01.2017 №13-4-217 до Соснівського районного суду м. Черкаси, в якому просив повідомити ПАТ «КБ «Надра» в рамках яких судових справ накладався арешт суддею Грабовим П.С. на нежиле приміщення загальною площею 763,4 АДРЕСА_1 згідно ухвал Соснівського районного суду м. Черкаси №б/н від 17.03.2009 та №б/н від 20.03.2009.
Листом від 10.02.2017 вих.№1.20/87/2017 Соснівський районний суд м. Черкаси надав відповідь, в якому зазначив про те, що повідомити в рамках яких судових справ накладався арешт суддею Грабовим П.С. на вказане нежиле приміщення немає можливості так як облік цивільних та кримінальних справ в судах ведеться за прізвищами або назвами сторін. У 2009 році Соснівським районним судом м. Черкаси було розглянуто 23 справи, де відповідачем був ПАТ «КБ «Надра», але дані справи суддею Грабовим П.С. не розглядалися.
В подальшому, позивач звернувся із заявою до Першої Черкаської державної нотаріальної контори, в якій просив надати копії ухвал, відповідно до яких були накладені арешти на належне ПАТ «КБ «Надра» нерухоме майно, а також зняти арешти з майна та вилучення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Листом про результати розгляду звернення від 27.06.2017 вих. №944/02-32 Перша Черкаська державна нотаріальна контора повідомила, що оскільки арешти було накладено Соснівським районними судом м. Черкаси, то для отримання копій його ухвал від 17.03.2009 та від 20.03.2009 про накладення арешту необхідно звернутись за належністю до обтяжувача - Соснівського районного суду м. Черкаси.
Оскільки відповідач не видалив записи про арешт нерухомого майна, що належить на праві власності позивачу, вважаючи, що вказані записи про арешт майна унеможливлюють виконання обов'язків, покладених законом на нього як на ліквідатора та реалізовувати активи Банку з метою задоволення кредиторських вимог, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
У відповідності до статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону №1952-IV визначено, що державним реєстратором є нотаріус.
Згідно з пунктом 3 цієї статті Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями,
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Стаття 12 Закону №1952-IV визначає, що державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Поряд з цим, на час вчинення спірних записів, порядок проведення державної реєстрації обмежень речових прав на нерухоме майно передбачався статтею 23 Закону №1952-IV.
Згідно визначень термінів, вказаних у статті 2 цього закону, обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація обмежень речових прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі, зокрема ухвали суду про забезпечення позову.
Судом встановлено, що підставою для внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів щодо обтяження нерухомого майна (нежиле приміщення загальною площею 763,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1), зареєстрованих 18.03.2009 за №8557039 та 20.03.2009 за №8563891 було подання заявником ухвал про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 17.03.2009 задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 763,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_3 яке належить ВАТ «КБ «Надра», а також ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 20.03.2009 задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, накладено арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 763,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_3 яке належить ВАТ «КБ «Надра».
В ухвалах суду визначено, що копії ухвал слід направити для виконання в Першу Черкаську державну нотаріальну контору, КП «Черкаське обласне об'єднання Бюро технічної інвентаризації» та після їх виконання направити ВАТ «КБ «Надра».
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до частини 9 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції, чинній на час вчинення спірних правовідносин, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.
При цьому, відповідно до частин 3 та 4 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
Враховуючи те, що записи щодо накладення арешту на нежиле приміщення, загальною площею 763,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_3 яке належить ВАТ «КБ «Надра» вчинено на виконання ухвал суду про забезпечення позову, такий арешт може бути знято лише після скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалами Соснівського районного суду м.Черкаси.
Водночас, у цих правовідносинах відповідач виступає у якості реєстратора, що діяв відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У той же час порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».
В межах цієї діяльності нотаріус виконує певні нотаріальні дії, які тягнуть за собою необхідність внесення інформації до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зокрема нотаріус може зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна визначено в статті 74 вказаного Закону, вчинивши певну нотаріальну дію. Після чого, нотаріус як реєстратор вносить відомості до реєстру.
Нотаріус знімає заборону відчуження об'єкта нерухомого майна, одержавши:
повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту);
повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання;
звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини.
Таким чином, вказана норма містить вичерпний перелік підстав для зняття обтяжень саме нотаріусом, що свідчить про відсутність підстав для зняття арешту на вказане майно нотаріусом.
За змістом Закону «Про нотаріат» ця нотаріальна дія стосується заборон накладених нотаріусами, регулюється Цивільним кодексом та оскаржуються відповідно до вимог ЦПК України.
Іншою, підставою для вчинення нотаріальної дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна є судові рішення, які згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.
Натомість, позивачем, як особою, права якої порушуються вищевказаними ухвалами Соснівського районного суду м.Черкаси від 17.03.2009 та від 20.03.2009, не надано доказів оскарження таких процесуальних документів та/або скасування судом заходів забезпечення позову в тому порядку, в якому вони були прийняті (відповідно до норм ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, враховуючи те, що позивачем не надано достатньо належних, допустимих і достатніх доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олексіївни (АДРЕСА_4 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.А. Качур