Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 квітня 2019 р. Справа № 520/685/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Міністерства Оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;
- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 4 протоколу № 127 від 14.12.2018 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності другої групи, та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України;
- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання чинності.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при зверненні із заявою про виплату одноразової грошової допомоги ним були подані усі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку № 975. Незважаючи на це, Міністерство оборони України безпідставно не призначило та не виплатило йому таку одноразову грошову допомогу, оскільки позивачем не було подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, тому з боку МО України наявна протиправна бездіяльність, оскільки після надходження документів позивача відповідачем не призначено та не виплачено суму одноразової грошової допомоги, що суперечить вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України та абз.2 п.13 Порядку № 975.
Просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Копія вказаної ухвали про відкриття спрощеного була надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
07.02.2019 року від представника відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що Позивачем з заявою про виплату одноразової грошової допомоги не було надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, через що висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги Харківським обласним військовим комісаріатом складено не було.
Також зазначив, що згідно вказівки Департаменту фінансів МО України від 06.09.2.016р. № 248/3/6/3625, Харківському облвійськкомату заборонено складати висновок та відправляти його на розгляд комісії МО України у разі відсутності всіх документів, зазначених у вищезазначеному Положенні. Аналогічна позиція викладена у Телеграмі Державного секретаря Міністерства оборони України від 31.01.2017 року.
18.02.2019 року представником відповідача, Міністерства оборони України, також було надано відзив на позов, в якому зазначив, що не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки: 1) позивач не надав жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), із зазначенням того, що воно не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Витяг з протоколу ЦВЛК, висновок фахівця з питань судово - медичної експертизи можуть підтверджувати та встановлювати виключно причинний зв'язок та період в якому було отримане відповідне ушкодження здоров'я, а не обставини при яких військовослужбовець отримав поранення, контузію, травму або каліцтво; 2) позовна вимога про зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги є втручанням в дискреційні повноваження Міноборони та не підлягає задоволенню.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи подані представниками відповідачів відзиви на позов, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з 20.10.1983 р. по 25.10.1985 р. ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах, в тому числі приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан у складі військової частини НОМЕР_1 .
Згідно витягу з протоколу № 2819 від 14.11.2013 р. засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - поранення голови, лівої руки, обох ніг (контузія, 1985 р.) ОСОБА_1 та наступні захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
17.04.2014 р. ОСОБА_1 вперше встановлено третю групу у зв'язку з пораненням, травмою, контузією та захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з 14.04.2015 року при повторному огляді встановлено 2 групу інвалідності з тих же підстав.
При черговому огляді ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з 14.04.2017 року згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААА №459469 від 19.04.2017 року.
З позовної заяви вбачається, що 20.02.2018 року подав до Харківського ОВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Позивач разом із заявою надав всі необхідні документи. передбачені пунктом 11 Порядку № 975.
ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено пакет документів для отримання одноразової грошової допомоги позивача розпорядникові бюджетних коштів
Проте, згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.12.2018 № 127 (п.4 протоколу) ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ним не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Не погодившись з рішенням Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.12.2018 р. № 127 (п. 4 протоколу щодо відмови в призначенні гр. ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги), позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Щодо посилань Міністерства оборони України на те, що позивачем не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженого постановою Кабінету України від 25 грудня 2013р. № 975, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 року (далі по тексту - Закон України № 2232-XII).
Відповідно до статті 41 Закону України № 2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Як передбачено положеннями ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України №2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
З огляду на вище викладене суд зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону України №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону України №2011-ХІІ, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок № 975).
Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до п. 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Суд зазначає, що Порядок № 975 не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
Враховуючи наведене суд приходить до висновків, що висновок Центральної військово-лікарської комісії МОУ про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та висновок фахівця з питань судово - медичної експертизи в обставинах цієї справи засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
У свою чергу, саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов'язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17, від 23.10.2018 року № №822/3005/17.
Таким чином, надана відповідачу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, копія витягу з протоколу засідання ЦВЛК містить інформацію про наявність поранення та причини його виникнення, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
У відповідності до п. 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення № 402), результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Відповідно до пункту 21.3 вказаного вище Положення № 402, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
Згідно з пп. "г" пункту 21.5 вказаного Положення, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Відповідно до пп. 21.7, 21.8 наведеного Положення, постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
З огляду на викладене, обставини отриманих позивачем поранень (контузії, травм, каліцтва) можуть бути підтверджені будь-якими документами, що містять достовірні відомості.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), на яку посилається представник відповідача, наведена у додатку № 5 до Положення №402, відповідно до якої визначаються обставини отримання поранення, видається лише з 14.08.2008, коли Міністерством оборони України було видано Наказ №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", а поранення, контузію та захворювання позивач отримав під час проходження строкової військової служби у період з 20.10.1983 року по 25.10.1985 року.
З урахуванням наведеного, у Міністерства оборони України не було підстав для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з причин не надання документів, які вказують на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Інших підстав для відмови позивачеві у призначенні одноразової грошової допомоги відповідачем не наведено.
Враховуючи те, що Міністерство оборони України приймаючи оскаржуване рішення діяло всупереч приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 4 протоколу № 127 від 14.12.2018 року.
З приводу заявлених позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Положенням № 975 передбачено, що питання подання висновку про виплату одноразової грошової допомоги за формою (додаток 13 Наказу № 530) розпорядникові бюджетних коштів, тобто Міністерству оборони України в даному випадку, належить саме до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, стосується його прав та обов'язків.
Відповідно рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Харківського обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13 Порядку № 975.
Враховуючи викладене, суд також приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно направити документи розпоряднику бюджетних коштів, Міністерству оборони України, щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
З приводу позовної вимоги про зобов'язання МОУ призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності другої групу та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 , слід зазначити, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
За такого правового врегулювання, адміністративний суд позбавлений можливості зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд наголошує, що відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, для повного захисту прав позивача в рамках заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у відповідності до ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, та в Порядку, затвердженим постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, та прийняти відповідне рішенняз урахуванням висновків суду.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Міністерства оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання чинності (ст. 382 КАС України), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Позивач є звільненим від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", тому розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6), Харківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08166355, адреса: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 56) про визнання протиправною відмови, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
Скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 4 протоколу № 127 від 14.12.2018 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно направити документи розпоряднику бюджетних коштів, Міністерству оборони України, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву про призначення та нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до положень ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та в Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В.Шевченко