Справа № 22-2801 2008 р.
Рішення ухвалено під головуванням Семко Г.В.
Категорія 46
Доповідач Пащенко Л.Б.
Апеляційного суду Вінницької області
від 22.12.2008 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Нагорняка В.А.
Суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.
При секретарі: Пшеничній Л.В.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
На рішення Томашпільського районного суду від 04 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -
встановила:
В березні 2006 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Позовні вимоги мотивувала тим, що з 1975 року по 2003 рік вони з відповідачем перебували в зарестрованому шлюбі, від якого мають двох дорослих синів.
За період шлюбу ними було нажито майно на загальну суму 57737 грн., поділити яке в добровільному порядку відповідач відмовляється. Тому позивачка просила задоволити її позовні вимоги.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Томашпільського районного суду від 04 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Виділено ОСОБА_2 майна на загальну суму 11050 грн.. Відповідачу ОСОБА_3 виділено майна на загальну суму 33071 грн..
Стягнуто з відповідача на користь позивачки 11011 грн. грошової компенсації різниці у належній частині спільного майна; 1/2 частину одержаних доходів від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 24804 грн. та 1/2 частину понесених судових витрат в сумі 560 грн. 74 коп..
В задоволенні позову ОСОБА_2 в частині визнання права власності та виділення в натурі 1/2 частини приміщення магазину «Техніка Меблі» з підсобними приміщеннями, розташованих поАДРЕСА_1, та музично-світлового обладнання відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду в частині відмовлених позовних вимог змінити, оскільки рішення в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального права і по неповно з'ясованим обставинам справи, та задоволити цю частину позовних вимог, а саме: визнати за нею право власності та виділити в натурі 1/2 частину приміщення магазину «Техніка Меблі».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.
При вирішенні спору судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 являється приватним підприємцем з 18.12.1996 року (свідоцтво про держреєстрацію -а.с. 230, 231). Згідно договору купівлі-продажу від 14.09.2001 року відповідач придбав приміщення магазину «Техніка Меблі» з підсобним приміщеням, яке розташоване вАДРЕСА_1. Рішенням Томашпільського селищвиконкому № 266 від 16.08.2001 року ОСОБА_3, як приватному підприємцю, було надано дозвіл на розміщеня об'єкту торгівлі - бар-дискотека в приміщенні вищевказаного магазину.
В період з червня 2002 року по 2008 рік приватний підприємець ОСОБА_3 викупляв свідоцтво єдиного податку з використання виду діяльності - проведення дискотеки та роздрібної торгівлі (а.с. 158).
Відповідно до положень ст.ст. 57, 61 СК України, ст. 52 ЦК України та п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування законодавства судами при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.
Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, суд дійшов правильного висновку про відмову позивачці в частині позовних вимог щодо визнання права власності та виділення в натурі 1/2 частини спірного приміщення магазину «Техніка Меблі», оскільки дане приміщення магазину, яке переобладнане під дискотеку, та дискотечне обладнання, яке знаходиться в ньому, використовувалось відповідачем для здійснення підприємницької діяльності і є майном фізичної особи - приватного підприємця.
Суд стягнув на користь позивачки 1/2 частину одержаних відповідачем доходів від зайняття підпримницькою діяльністю і розмір стягнутої суми позивачкою фактично не оспорюється.
Рішення суду в цій частині відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог ніким із сторін не оспорюється, а тому не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Томашпільського районного суду від 04 листопада 2008 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.