Повний текст постанови
Виготовлено 19 лютого 2010 року
Справа № 2 а -330/2010р.
15 лютого 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого - судді - Нестеренка С.Г.
при секретарі - Коваль Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області про визнання відмови у проведенні перерахунку пенсій протиправною, покладення обов'язків проведення здійснення перерахунку та виплати пенсії,-
У жовтні 2009 року до суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району у м. Кременчуці Полтавської області (а.с. 2-5).
Зазначала, що вона має статус має статус особи, евакуйованої у 1986 році із зони відчуження першої категорії і їй встановлена третя група інвалідності у зв'язку з цим.
Відповідно ст.ст. 50, 54, 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМ України від 30 травня 1997 року № 523 - управління Пенсійного Фонду України повинно було виплачувати їй державну основну та додаткову пенсії в розмірах відповідно не нижче шести мінімальних розмірів пенсій за віком та 50 % розмірів мінімальної пенсії за віком на момент виплати при ІІІ групі інвалідності та не нижче восьми мінімальних розмірів пенсій за віком, а у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений ст. 54 цього Закону.
Вважала, що повинна була одержати за період з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2009 року основну державну пенсію у розмірі 143205 грн. та додаткової пенсії на суму 11934 грн., а всього на суму 155139 грн.
Однак, управління Пенсійного Фонду України виплатило ці види пенсій на меншу суму.
Просила продовжити строк звернення до суду, визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області в перерахунку їй пенсій по інвалідності відповідно до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області провести їй з 01 січня 2005 року перерахунок щомісячної основної державної пенсії по інвалідності, як інваліду 3-ї групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12, з виключенням періоду перерахунку з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області провести з 01 січня 2005 року перерахунок її щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 3-ї групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12, з виключенням періоду перерахунку з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов, просила задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача - управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району у м. Кременчуці Полтавської області у судове засідання не прибув, керівництво про дату розгляду справи було повідомлено належним чином, представник відповідача надала письмову заяву з проханням справу розглянути у відсутність представника. Відповідач в особі його керівництва з позовом не погодилися, просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, оскільки розміри основної та додаткової пенсій у вказаний спірний період нараховувалися і виплачувалися позивачеві, виходячи з розрахунку в розмірі 19,91 грн., визначеного Постановою КМ України від 03 січня 2002 року за №1.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 має статус особи, евакуйованої у 1986 році із зони відчуження першої категорії і їй у січні 2005 року була встановлена третя група інвалідності безстроково. Крім того, позивач перебуває на обліку у відповідача.
Відповідач - управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району у м. Кременчуці Полтавської області у період з 01 січня 2005 року нараховує і проводить виплати позивачеві щомісячні основну та додаткову пенсії відповідно до порядку визначеного ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » (в редакції станом на період з 01 січня 2005 року по 31 серпня 2007 року,- тобто станом на день виплати) та Постанови КМ України №1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету», виходячи з розміру розрахункової величини - 19,91 грн.
Відповідно до частини першої статті 54 закону №796 -ХІ особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини першої статті 50 закону №796 -ХІ особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, це виключає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного прав а громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року за № 796 « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».
Відповідно ч. 5 ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » (в редакції станом на період з 01 січня 2005 року по 31 серпня 2007 року) встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 67 цього Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року за №231 -V встановлено , що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а такий розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Постановою КМ України №1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету» передбачається, що розрахунок пенсій, призначених відповідно ч. 4 ст. 54 вказаного Закону здійснюється, виходячи з розміру розрахункової величини - 19,91 грн.
Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цього Закону.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році : по 1 групі інвалідності -220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по 2 групі інвалідності -200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по 3 групі інвалідності -180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987 -1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відсудження: по 1 групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, 2 групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по 3 групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по 1 групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по 2 групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 3 групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям інвалідам -70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно - правовими актами.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закон у України "Про соціальний статус і захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього закону (з урахуванням надбавок, підвищень додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особа, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах : інвалідам ІІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може користуватися іншим нормативно - правовим актом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107- VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України до статтей 50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційним.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнання неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06 червня 1996 року та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особа, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах : інвалідам ІІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може користуватися іншим нормативно - правовим актом.
За таких обставин, позивач має з 01 січня 2005 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року право на призначення пенсії в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком як інваліду третьої групи.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України, а саме ч.2 ст. 46.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий ат, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково. Необхідно визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області у проведенні перерахунку пенсій по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області донарахувати та здійснити дії по виплаті щомісячної основної державної та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_1 щодо захворювання, якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, як інваліду ІІІ групи за період з 01 січня 2005 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат відповідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У задоволенні позову позивачу щодо зобов'язання відповідача провести з 01 січня 2005 року перерахунок її щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 3-ї групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12, з виключенням періоду перерахунку з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно необхідно відмовити, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Керуючись ст.ст.19, 22 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54 , 62 , 67 , 70 , 71 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , ст.ст. 17, 18, 19, 69, 70, 158-163 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області у проведенні перерахунку пенсій по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області донарахувати та здійснити дії по виплаті щомісячної основної державної та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_1 щодо захворювання, якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, як інваліду ІІІ групи за період з 01 січня 2005 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат відповідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повідомити сторони, що повний текст постанови буде виготовлено 19 лютого 2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження постанови та відповідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення постанови в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Харківським Апеляційним Адміністративним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя