Справа 2-891
2010 р.
03 лютого 2010 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Куркана М.М.
при секретарі Савченко М.В.
за участю представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таїровської с/ради Овідіопольського району, Одеської області
“ Про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно»
В січні 2010 року позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, в якому вказувала, що їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,080 га, яка розміщена на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району, Одеської області, масив № 11, діл. № 30/31 (за межами населеного пункту).
На вказаній земельній ділянці вона самочинно побудувала садовий будинок з відповідними господарчими будівлями та спорудами, але оформити на вказаний будинок право власності у зв'язку з самочинним будівництвом позбавлена можливості.
З цих підстав позивачка просила суд визнати за нею право власності на вищевказане самочинне будівництво.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вимоги позивачки підтримав в повному обсязі.
Відповідач - Таїровська с/рада Овідіопольського району, Одеської області в своїй заяві, направленій до суду, позов ОСОБА_1 визнала повністю і просила суд слухати справу у відсутність її представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:
Відповідно до ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Право власності позивачки на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,080 га, яка розміщена на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району, Одеської області, масив № 11, діл. № 30/31 (за межами населеного пункту) підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ № 109778, виданим 16.04.2007 р. Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу ВЕІ № 807268 посвідченого приватним нотаріксом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області від 06.12.2006 року і зареєстрованого в реєстрі за № 9281 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010752901300.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи самовільно побудований позивачем садовий будинок з відповідними господарчими будівлями та спорудами відповідає діючим на Україні будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним, протипожежним нормам та правилам і при його будівництві не порушені права інших осіб.
З наведених вище підстав суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудований садовий будинок, позначений на плані літ. «А-2;а;а1;а2», загальною площею - 266,2 кв.м., жилою площею - 103,9 кв.м., площею допоміжних приміщень - 162,3 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами, позначеними на плані літ. «Б» - гараж, № 1-7,І - споруди, який знаходиться на земельній ділянці для ведення садівництва, площею 0,080 га, яка розміщена на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району, Одеської області, масив № 11, діл. № 30/31 (за межами населеного пункту).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і подання після цього на протязі двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Суддя: Куркан М.М.