Справа №1-20/10
2 лютого 2010 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області
у складі : головуючого судді І.І.Замеги
при секретарі Л.І.Сорока
з участю прокурора М.М.Тещенка розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Любар справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, військовозобов'язаного, не працюючого, раніше судимого
- 24.06.2009 року Любарським районним судом за ч.2 ст.164 КК України до 200 годин громадських робіт. Знятий з обліку 24.09.2009 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України
25 листопада 2009 року біля 15 години підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи на вул.Молодіжній в с.Веселка Любарського району, попередньо домовившись між собою, зайшли в двір пустуючого домогосподарства №23, яке належить ОСОБА_4, звідки шляхом демонтажу викрали два металевих швелери довжиною 2,5 м. кожний та п»ять металевих угольників довжиною 1,5 м. кожний, які служили перекриттям для погребу.
28 листопада 2009 року біля 13 год. ОСОБА_2 відвіз викрадений ним та ОСОБА_1 метал до пункту прийому металобрухту в с.Новий Любар Любарського району за що отримав гроші в сумі 160 грн.
Крадіжкою металу ОСОБА_4 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 412,50 грн.
В пред”явленому обвинуваченні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що 25 листопада 2009 року біля 15 години він разом із ОСОБА_2, перебуваючи на вул.Молодіжній в с.Веселка Любарського району, попередньо домовившись між собою, зайшли в двір пустуючого домогосподарства №23, звідки шляхом демонтажу викрали два металевих швелери довжиною 2,5 м. кожний та п»ять металевих угольників довжиною 1,5 м. кожний, які служили перекриттям для погребу. Крадений метал вони відвезли на тимчасове зберігання до домогосподарства ОСОБА_5. Викрадений ними метал до пункту прийому металобрухту в с.Новий Любар він не возив, туди його відвіз гужовим возом ОСОБА_2 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6
В судовому засіданні в пред”явленому обвинуваченні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що 25 листопада 2009 року біля 15 години він разом із ОСОБА_1, перебуваючи на вул.Молодіжній в с.Веселка Любарського району, попередньо домовившись між собою, зайшли в двір пустуючого домогосподарства №23, звідки шляхом демонтажу викрали два металевих швелери довжиною 2,5 м. кожний та п»ять металевих угольників довжиною 1,5 м. кожний, які служили перекриттям для погребу. Крадений метал вони відвезли на тимчасове зберігання до домогосподарства ОСОБА_5, а 28 листопада 2009 року він разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викрадений ними метал погрузили на гужовий віз і відвезли його до пункту прийому металобрухту в с.Новий Любар Любарського району. За зданий метал вони отримали гроші в сумі 160 грн., які розділили між собою.
Враховуючи те, що підсудні не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі та застосовує спрощений порядок дослідження доказів.
Крім особистого визнання вини підсудними, їх вина у вчиненому також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 7 грудня 2009 року близько 12 години він приїхав до свого пустуючого домогосподарства, яке знаходиться в с.Веселка по вул.Молодіжній,23 Любарського району. Там він побачив, що перекриття приміщення погреба, яке мало основу із металоконструкцій і було частково розвалене ще раніше, розібране зовсім, а металеві швелери та уголки відсутні. Через декілька днів про вказану крадіжку він повідомив до Любарського РВ УМВС України в Житомирській області. Згодом від працівників міліції йому стало відомо, що крадіжку двох металевих швелерів та п»яти металевих уголків із його домогосподарства вчинили жителі с.Веселка Любарського району ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і здали їх до пункту прийому металобрухту. На даний час він ніяких претензій до підсудних не має, оскільки вони відшкодували йому заподіяну матеріальну та моральну шкоду. Крім того, потерпілий просив суд підсудних суворо не карати.
З протоколу огляду місця події від 11.12.2009 року проведеного у домогосподарстві ОСОБА_4, яке знаходиться в с.Веселка по вул.Молодіжній,23 Любарського району вбачається, що на погребі відсутнє перекриття.
Згідно довідки №14 від 14.12.2009 року, виданої ПП «ОСОБА_7Д.» вартість 1-го метра металевого швелера №5 становить 45 грн., а вартість 1-го метра металевого уголка L-50 становить 25 грн.
Аналізуючи всі досліджені по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій за попередньою змовою групою осіб знайшла своє підтвердження у судовому засіданні в повному об»ємі та кваліфікує їх дії за ч.2 ст.185 КК України.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує обставини, що пом'якшують покарання: його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину та обтяжуючі обставини - рецидив злочину, а тому обирає його в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладені обставини, які пом'якшують відповідальність підсудного, а також те, що підсудний добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду і потерпілий просив суд суворо його не карати, то суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує обставини, що пом'якшують покарання: його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину та обтяжуючі обставини, які судом не встановлено, а тому обирає його в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладені обставини, які пом'якшують відповідальність підсудного, а також те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду і потерпілий просив суд суворо його не карати, то суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,
Суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і обрати йому покарання за цим законом у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в її органи.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і обрати йому покарання за цим законом у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в її органи.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя І.І.Замега