В И Р О К Справа № 1-13/10
„18” лютого 2010 року Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді Личковахи О.О
при секретарі - Сапа О.В.
з участю прокурора - Мазур В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1,19.01.1970
року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого слюсарем у ВСК “Андріївський” Хорольського району, в силу ч.3 ст.88 КК України не судимого
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Відповідно до рішення Хорольського районного суду від 28 липня 2004 року та виконавчого листа № 2-536 від 28.07.2004 року з підсудного ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.07.2004 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно свідоцтва І-КЕ № 113679 про народження від 30.09.2003 року, виданого відділом ЗАГС м.Хорол Полтавської області, ОСОБА_1 визнаний батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився у ОСОБА_2, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1
Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції, станом на 01.03.2009 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість по аліментах в сумі 8872 грн.39 коп.
Згідно повідомлення відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції від 06.03.2009 року Хорольському РВ ГУМВС України в Полтавській області , ОСОБА_1 неодноразово викликався до відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції з приводу ухилення від сплати аліментів, але на виклики не з'являвся, добровільно встановлених аліментів на утримання дитини не сплачував, рішення суду умисно не виконував. Тим самим ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3.
На протязі 2008 року ОСОБА_1 працював неофіційно по найму у приватного підприємця ОСОБА_4 на будівництві цеху по виробництву піноблоків в с.Коломійцеве Озеро Хорольського району і за весь цей час отримав гроші в сумі 1200 грн., а саме : в червні - 400 грн., в липні -400 грн., в серпні - 400 грн., але з отриманих грошей добровільно встановлених аліментів на утримання дитини не сплачував, рішення суду умисно не виконував, тобто за період часу з червня 2008 року до серпня 2008 року ОСОБА_1, маючи прибутки від заробітку, своїй дитині матеріально не допомагав, тобто злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3, маючи реальну можливість їх сплатити.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.164 КК України, визнав повністю, давати покази відмовився посилаючись на те, що в обвинувальному висновку все вірно викладено і йому нічого додати.
Відповідно до ст.299 КПК України судом не досліджувалися докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд вважає вину підсудного встановленою і доведеною. Кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_1 по ч.1 ст.164 КК України суд вважає правильною.
При призначенні підсудному покарання суд, керуючись положеннями ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом”якшує покарання для підсудного, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання для підсудного, не встановлено.
Суд враховує також особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно.
Враховуючи вищевикладене, а також конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, тобто із застосуванням ст.75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно підсудного необхідно залишити попередній - підписку про невиїзд.
На підставі наведеного, керуючись ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи , навчання та періодично з'являтися для реєстрації.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно засудженого ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено в судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом 15 діб.
Головуючий: