Справа №22ц-2114/10 р. Головуючий у 1 інстанції - Наумик О.О.
Категорія - 44 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
25 лютого 2010 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Шевченко В.Ю.
Олєйникової Л.С.
при секретарі: Семенченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 29 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка діє також в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_6, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-
В травні 2009 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі є рідними дітьми, а малолітня дитина онукою ОСОБА_2 Останній являється основним наймачем квартири АДРЕСА_1., яку йому було надано на підставі ордеру №2128 від 29.12.1989 р. на склад сім'ї з чотирьох осіб. На теперішній час в спірній квартири проживають лише позивачі, тоді як відповідачі, будучи зареєстрованими у вищевказаному жилому приміщенні, фактично там не проживають більш шести місяців без поважних причин. За вказаних обставин просили визнати останніх такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2.
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 29 грудня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачі принесли апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачі посилалися на те, що суд безпідставно дійшов висновку про поважність причин, з яких відповідачі більш шести місяців не проживають в спірній квартирі. Останніми не надано жодного доказу на підтвердження їх доводів про наявність перешкод у користуванні житлом. Посилання суду на відсутність у відповідачів іншого житла, не передбачені законодавством як підстави для відмови у задоволенні позову. Суд не звернув уваги на те, що останні фактично проживають зі своїми сім'ями за іншими місцями і до спірної квартири не проявляють інтересу. Крім того, вони не зверталися до наймодавця з заявами про продовження строку відсутності за місцем реєстрації. Також вважають, що суд допустив процесуальні порушення, оскільки в мотивувальній частині рішення не послався на відповідні норми закону, а в резолютивній частині - не зазначив висновки по суті позовних вимог.
До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового за таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідачі не проживають в спірній квартирі з поважних причин, а саме, як встановлено було рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 27.11.2007 р., яке набрало чинності 29.05.2008 р., батько відповідачів змінив вхідні двері в квартирі і ключів дітям не надав. Також в квартирі проживає його дружина від другого шлюбу і вирішити спірне питання щодо житла в добровільному порядку сторонам не надалося можливості. Після ухвалення вищевказаного рішення обставини, які на той час були підставами для відмови позивачам у задоволенні позову, не змінилися.
Між тим, такі висновки суду не відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 являється основним наймачем квартири АДРЕСА_1., яку йому було надано на підставі ордеру №2128 від 29.12.1989 р. на склад сім'ї з чотирьох осіб. На теперішній час в спірній квартири проживають ОСОБА_2 і його дружина за другим шлюбом. Крім них в квартирі зареєстровані відповідачі - діти ОСОБА_2 від першого шлюбу та малолітня онука, які фактично, як встановлено рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 27 листопада 2007 року, з 2004 р. - ОСОБА_4 і з 2006 р. - ОСОБА_5 в спірній квартирі не проживають. Вищевказаним рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням було відмовлено з тих підстав, що останні не проживають в квартирі з поважних причин, а саме у зв'язку з проживанням в квартирі другої дружини батька, зміни замків і вхідних дверей.
Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Як встановлено судом в ході слухання справи, проти чого не заперечували відповідачі, останні не проживають в спірній квартирі більш шести місяців за тих же обставин, які стали підставою для відмови у задоволенні аналогічного позову рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 27.11.2007 р.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.85 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 10.03.89 р., № 13 від 25.12.92 р., № 15 від 25.05.98 р.), у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився.
Згідно матеріалів справи, відповідачі після ухвалення рішення суду від 27.11.2007 р., яке набрало чинності 29.05.2008 р. більш шести місяців в спірній квартирі не проживають. Доказів того, що у вказаний період, тобто до дня повторного звернення до суду позивачів, останні їм чинили перешкоди відповідачами не надано. За вказаний період відповідачі до суду з приводу вселення в спірну квартиру, усунення перешкод у користуванні житлом, примусового обміну тощо не зверталися. Вказані обставини та фактична бездіяльність відповідачів свідчать про втрату їх інтересу до спірного житла.
За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п. 3,4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 грудня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_6 визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: