№ 2 - а - 362/ 2010
18 лютого 2010 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя у складі головуючої судді Іванченко А.М., при секретарі Корольвій Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріуполя про поновлення строку звернення до суду, стягнення недоотриманих виплат державної допомоги та зобов»язати призначити та сплачувати допомогу , -
15 січня 2010 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріуполя, про поновлення строку звернення до суду, стягнення недоотриманих виплат державної допомоги та зобов»язати призначити та сплачувати допомогу, де зазначила, що 10.12. 2006 року у неї народилась донька - ОСОБА_2, за якою вона здійснювала нагляд до досягнення нею трирічного віку. У відповідності до ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та витратами , в зв'язку з народженням та похованням» відповідач повинен був їй сплачувати допомогу до догляду за дитиною розміром, не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 років. Дія цих статей була призупинена Законом України «Про державний бюджет на 2007 р.», однак рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 р. ці положення було визнано неконституційними. За таких обставин відповідач повинен сплачувати їй щомісячно допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Недоотримана сума за весь час складає 9988 гр. 88коп. Просила поновити їй строк звернення до суду у зв»язку з тим, що вона юридично необізнана, має малу дитину, яка хворіє та потребує постійного догляду. Просила стягнути з відповідача заборгованість яка виникла з лютого 2007 року по листопад 2009 року у розмірі 9988 грн.88 коп.. Та зобов»язати відповідача призначити та сплачувати допомогу.
В судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Пропустила строк звернення до суду, оскільки не знала про своє право отримувати допомогу в значно більшому розмірі, бо вона юридично необізнана та доглядає за малою дитиною, про своє порушене право дізналася тільки в грудні 2009 року .
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, та пояснила, що позивачка знаходиться на обліку в УПСЗН Іллічівського району Маріупольскої міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до трьох років з 23.02.2007 року у відповідності до ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та постанови КМУ від 27.12.2001 р. № 1751, та Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік». На 2007 р. при призначенні позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН Іллічівського району м. Маріуполя керувалося Законом України « Про державний бюджет на 2007», яким встановлена сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, який дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, визначеного для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 90 грн. для незастрахованих осіб, а також постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № :-рп/ 2007 абз. 2 ч.2 ст. 56 Закону України « Про державний бюджет на 2007 рік» не визнавався неконституційним. В 2008 році щомісячна допомога по догляду за дитиною призначається на сплачується у відповідності до Закону україни «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 23 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін в деякі законодавчі акти України» у розмірі, який дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гр. ОСОБА_4 по догляду за дитиною встановлюється у розмірі : з 1.01.2008 р. - 50%, з 1.01.2009 р. - 75% прожиткового мінімуму, що встановлено для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за шість попередніх місяців. Ці положення за 2008 рік не визнавалися неконституційними. На підставі вищенаведених Законів у 2009 році допомога по нагляду за дитиною призначалася та виплачувалася згідно діючого законодавства. Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, УПСЗН є головним розпорядником бюджетних коштів , і не правомочне виплатити коштів більш, ніж передбачено Законом України про Державний бюджет. Крім того, представник відповідача наполягала на відмові в позові в зв'язку з пропущенням річного строку звернення до суду, тому що вважає, що позивачка мала доступ для ознайомлення з нормативно-правовими актами та Законами бо вони друкуються в органах печаті, та її юридична необізнаність ні є поважною причиною, медичних документів на підтвердження хвороби дитини нею надано не було.
Суд, вислухавши позивачку , представника відповідача - ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи , вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено , що 10.12. 2006 року позивачка народила доньку - ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації народжень 02 січня 2007 року зроблено відповідний запис за № 01 складений Іллічівським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції . Батьками дитини є позивачка та ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про народження серія 1- ФП № 040667.
У зв'язку з народженням дитини позивачка з 23.02.2007 р. по 10.12.2009 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримувала грошову допомогу :у лютому 2007 р. - 20 грн.20 коп., у березні 2007 р.- 99 грн. 72 коп.,у квітні 2007р.- 99 грн. 72 коп., у травні, червні також по 99 гр. 72 коп., у липні 2007 р. - 101 гр. 16 коп., у серпні 2007 р. - 103 гр.41 коп., у вересні 2007 р. - 104 гр. 85 коп., у жовтні 2007 р. - 104 гр. 85 коп., у листопаді 2007 р. - 107 гр. 73 коп., у грудня 2007 р.-110гр.88 коп., з січня 2008 року по серпень 2008 року по 130 грн., у вересні 2008 р.-244 грн., у жовтні,листопаді та грудні 2008 року- 254 грн.,у січні, лютому 2009 року - 421 грн. 25 коп., з березня 2009 року по серпень 2009 року по 362 грн. 21 коп., вересень, жовтень 2009 року - 418 грн. 20 коп, у листопаді 2009 року 474 грн. 45 коп., у грудні 2009 року 153 грн. 05 коп..
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї , їх доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХП від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-ІП розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-Ш передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-Ш (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом встановлено, що відповідач в своїй діяльності при призначенні державної допомоги сім'ям з дітьми керується Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а не Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-Ш .
Постановою КМУ від 11 січня 2007 р. № 13 було затверджено порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною , до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування , згідно з п. 2 якого ця допомога призначається та виплачується управліннями праці та соціального захисту населення.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік » від 19 грудня 2006 року N 489-У. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до ст. 99 КАС України встановлено річний строк на звернення до суду за захистом свого права. Згідно з положенням ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник відповідача наполягала на відмові в позові у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Підтримуючи позов, позивачка просила поновити їй строк звернення до суду, оскільки вона не знала про те , що має право отримувати допомогу у більшому розмірі, ніж вона фактично отримувала, про порушення свого права дізналась лише в грудні 2009 р., та посилається на те, що має малу дитину яка часто хворіє. Між тим, ці доводи позивачки не можуть бути визнаними поважними, оскільки діючі Закони та рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, вони друкуються в засобах масової інформації та кожен бажаючий має можливість ознайомитись з ними в будь який час. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення до суду. Закони інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. Медичних документів хвороби дитини суду не надано.
У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги в частині стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з лютого 2007 р. по 31.12.2007 р. слід відмовити у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Що стосується вимог позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Так, відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (в редакції з 01 січня 2008 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надасться у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (справа № 1-28/2008) положення пункту 23 розділу ІІ Закону України „Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, неконституційним не визнані.
Враховуючи, що визнання неконституційними законів України є виключною компетенцією Конституційного Суду України, проведення позивачці ОСОБА_1 виплат з 01.01.2008 року по 31.12. 2008 р., та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року щомісячно допомоги по догляду за дитиною є таким, що відповідає положенням ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми ” чинним на цей період. Як вбачається з довідки, та проти цього не заперечує і позивачка, державна допомога сплачується позивачці щомісячно без затримки.
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ,крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Тобто діючим законодавством передбачено захист вже порушених прав чи свобод громадянина. За таких обставин позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача в подальшому проводити щомісячні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму , передбаченого для дітей до 6 років - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.11,17,18,19,94,99, 100, 159,160, 162, 163,167 КАС України
В позовних вимогах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріуполя - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18 лютого 2010 року.
Повний текст постанови складений 23 лютого 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії особою, яка її надає , до суду апеляційної інстанції.
Суддя