№ 2-а-913/2010
11 лютого 2010 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Іванченко А.М., при секретарі Корольовій Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області щодо виплати пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум за період з 01 січня 2004 року по 30 жовтня 2006 року,
У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області, у якій просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя з 01 січня 2004 року по 01 листопада 2006 року щодо виплати позивачу пенсії, як інваліду 3 групи, в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 49, 50, 4 ст. 54, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя провести йому перерахунок та виплату основної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - 50 процентів мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності з 01 січня 2004 року по 01 листопада 2006 року, у відповідності до ст.ст. 49, 50, ч.З, 4 ст. 54, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус громадянина постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда 3-ої групи пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (надалі - ОСОБА_3 № 796-ХП) у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Однак вважає, що право на отримання пенсії в розмірах встановленими ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХП у нього виникло з 01.01.2004 року. Розділ 8 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відпвідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам І групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч.4. ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, - по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ОСОБА_3) №1058-1У від 09.07.2003 (набрав чинність з 01 січня 2004 року згідно п. 1 Прикінцевих положень цього Закону) передбачено, що тимчасово, до прийняття Відповідного закону віськовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузій, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням ітернацінального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військово'ї служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням ітернаціонального обов'язку, мають право на призначення достроково'ї пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок. Віповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом. Частиною 4 статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. При цьому, вказана стаття передбачає виняток із загального правила, а саме: перерахунок призначеної пенсії в такому порядку здійснюється, крім випадку, передбаченого ч. З ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з ч.3 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.8 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму. У зв'язку з тим, що право позивача на отримання пенсії виникло з 01 січня 2004 року, то такий перерахунок повинен бути проведений з 01 січня 2004 року по 01 листопада 2006 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача, що діє за довіреністю уточнив позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя з 01 січня 2004 року по 30 жовтня 2006 року щодо виплати ОСОБА_1 пенсії, як інваліду 3 групи, в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 49, 50, 4 ст. 54, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - 50 процентів мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності з 01 січня 2004 року по 01 листопа 2006 року, у відповідності до ст.ст. 49, 50, ч.З, 4 ст. 54, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.і ст. 28, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично виплачених сум. Надав заяву суду про розгляд справи за його відсутністю
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя, що діє за довіреністю в судове засідання не з»явилася, просила розглянути справу за їх відсутності позовні вимоги не визнала та указала в запереченні на заявлений позов, що, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ОСОБА_2 пенсійного фонду в Іллчівському районі м.Маріуполя з 10.05.1994 року та з 01.07.2008 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків внаслідок аварії на ЧАЕС згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 року та згідно Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року. Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році 1 категорії, інвалідом 3 групи. ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя із заявою про перерахунок пенсії , на яку йому було надано відповідь. Позивач потім звертався до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про перерахунок пенсії, який виніс постанову 19.09.2008 року та позов ОСОБА_1 задовольнив частково та зобов'язав ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.07.2008 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 50 ч.4, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Донецькій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.04.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Іллічівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2008 року залишив без задоволення. Нами було подану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яким відкрито касаційне провадження ухвалою від 20.08.2009 року. УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя здійснило перерахування і виплату пенсій на підставі рішень суду з доплатою з 01.07.2008 року. Розмір пенсії ОСОБА_1 на підставі рішень суду з 01.11.2009 року складає 3974,80 грн. Згідно з ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмовлення у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя наполягає на пропущенні позивачем строку для звернення до суду. Тому немає підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2004 року. Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.10.2006 року складав 366 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 по 01.10.2006 року складав 1849,09 грн., що забезпечує рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розмір пенсії позивача за період за який заявлено позов не зменшувався. Стаття 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає встановлення особам, віднесеним до категорії 1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю: інвалідам 3 групи в розмірі - 50% мінімальної пенсії за віком. Позивач вимагає встановлення йому основного розміру пенсії та додаткової пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії, який встановлено частиною першою статті 28 №1058-ІV від 09.07.2003 року, а відповідно до ч.1 ст.28 цього Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст.28 Закону України “Про державне пенсійне страхування” передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Тобто ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій призначених згідно з іншими законами, у т.ч. і відповідно до ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Крім того, враховуючи конституційну норму щодо обов'язкового виконання постанов КМУ, ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічвському районі м.Маріуполя при визначенні розмір пенсії позивача діяло правомірно. Таким чином, немає законодавчих підстав для проведення перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії з 01.01.2004 року по 30.10.2006 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком відповідно. Позивачу пенсія призначена та виплачується на підставі Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2008 року та Ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року. В зв'язку з чим, просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ОСОБА_2 пенсійного фонду в Іллчівському районі м.Маріуполя та згідно посвідчення серії А № 036891, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
За довідкою обласної медико-соціальної експертної комісії № 492 від 26.06.2002 року №044028 (050726), ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Розділ 8 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відпвідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.4. ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, - по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ОСОБА_3) №1058-ІV від 09.07.2003 (який набрав чинність з 01 січня 2004 року згідно п. 1 Прикінцевих положень цього Закону) передбачено, що тимчасово, до прийняття Відповідного закону віськовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузій, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням ітернацінального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військово'ї служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чонобильської
катастрофи чи виконанням ітернаціонального обов'язку, мають право на призначення достроково'ї пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
У цих випадках розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Віповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.
Зазначене посвідчує, що з 01 січня 2004 року, обчислення і призначення пенесії особам, захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС здійснюється за правилами ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 4 статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. При цьому, вказана стаття передбачає виняток із загального правила, а саме: перерахунок призначеної пенсії в такому порядку здійснюєтьсяя, крім випадку, передбаченого ч. 3 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно до ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений віповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок призначених пенсій саме з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відпровідною заявою про перерахунок пенсії.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії на достатній життєвий рівень дає закон України „Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 року № 966-ХІV, а також ОСОБА_3 України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ, зідно ст.1 прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.
Частиною 3 ст. 4 Закону Українии " Про прожитковий мінімум " (в редакції Закону № 2505-ІV від 25.03.2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України.
Відповідно до Закону україни “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік” від 11 травня 2004 року №1704-ІV розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить на 2004 рік - 284,69 гривні.
Віповідно до ст. 63 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року N 3235-ІV, розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня - 350 грн., з 1 квітня - 359 грн, з 1 жовтня - 366 грн.
Віповідно до ст. 63 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року N 2285-ІV, розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить на 2005 рік - 332 грн.
Відповідно до ст.65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-ІV, розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня 366 гривень.
У зв'язку з тим, що право на отримання пенсії відповідно до статей 49, 50, 4 ст. 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у позивача виникло з 01 січня 2004 року, то такий перерахунок повинен бути проведений з 01 січня 2004 року та по 30 жовтня 2006 року.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАСУ для звернення до адмістративного суду за захистом прав, свобод та штересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У зв'язку з тим, що пенсія позивачу призначена по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків воїнської служби по ліквідації наслідків ЧАЕС, то згідно ч.3 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
В статті 13 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII також встановлено, що Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, саме статтями 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплата пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок впливу аварії на ЧАЕС.
Відповідно до п.З ч.1 ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої калцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Крім того, згідно вимог статті 76 Закону України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 року N 39/95-ВР, право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.
Таким чином, відсутність строків давності щодо таких вимог є гарантіею для потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, щодо відшкодування заподіяної їм шкоди у будь - який час.
Крім того, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2004 року дозволяє ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, в якої саме зазначено, що суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
В ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 11, 5-12, 17, 18, 19, 41, 42, 69-71, 79, 86, 159, 160, 163, 167 КАС України, ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 42, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 76 Закону України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області щодо виплати пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум за період з 01 січня 2004 року по 30 жовтня 2006 року - задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя з 01 січня 2004 року по 30 жовтня 2006 року щодо виплати ОСОБА_1 пенсії, як інваліду 3 групи, в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 49, 50, 4 ст. 54, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - 50 процентів мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності з 01 січня 2004 року по 30 жовтня 2006 року, у відповідності до ст.ст. 49, 50, ч.З, 4 ст. 54, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.і ст. 28, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично виплачених сум.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя