Справа № 211/1833/19
Провадження № 2-н/211/233/19
іменем України
про відмову у видачі судового наказу
05 квітня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Ніколенко Д.М., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території,-
встановив:
Комунальне підприємство «Послуга» Криворізької міської ради звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за період з 26.03.2016 р. по 25.03.2019 р. по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в сумі 5662 гривні 88 коп., та за період з 01.04.2016 року по 01.03.2019 року інфляційні збитки в сумі 870 гривень 64 коп. та 3% річних в сумі 210 гривень 23 коп.
Вивчивши заяву та додані до неї докази, суд дійшов до наступних висновків.
Так, згідно пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд з такою вимогою.
Аналогічна позиція викладена в пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження».
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особо, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів заяви, заявник просить стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 5662,88 грн., при цьому зазначаючи про суму заборгованості за період з 26.03.2016 р. по 25.03.2019 р. в сумі 5095,75 грн., звернувшись до суду 04 квітня 2019 р.
Разом з тим, виписка з особового рахунку надана за період з 01.03.2014 р. по 25.03.2019 р. на суму 5662,88 грн., що не узгоджується з періодом, зазначеним в заяві, не дає можливості суду зрозуміти механізм розрахунку заборгованості та позбавляє можливості дійти правильного висновку щодо строків нарахування заборгованості.
Тому на підставі викладеного, оскільки заяву, згідно виписки з особового рахунку, подано поза межами строку позовної давності, вважаю необхідним відмовити Комунальному підприємству «Послуга» Криворізької міської ради у видачі судового наказу, одночасно роз'яснивши заявнику, що згідно частини 2 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 163, 165,166 ЦПК України, -
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу Комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради щодо стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05 квітня 2019 року.
Суддя Д.М.Ніколенко