Справа №173/2009/18
Провадження №2/173/98/2019
25 березня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В.
За участю: позивача - ОСОБА_1
Відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам,-
22.08.2018 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом про стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам до відповідача ОСОБА_3
25.09.2018 року отримана адресна довідка про місце реєстрації проживання відповідача - фізичної особи.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2018 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні з викликом сторін на 28 листопада 2018 року.
08.11.2018 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву
28.11.2018 року проведене підготовче судове засідання. Справу призначено до судового розгляду на 23.01.2019 року.
23.01.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2019 року
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
25 березня 2018 року в судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку прибутку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Звільнити його від сплати аліментів, присуджених за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2015 року, на користь відповідача на утримання доньки. Та звільнити його від сплати заборгованості з аліментів на користь в відповідача в сумі 6048 грн.., 26 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: з відповідачем позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 2001 року. За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2015 року шлюб між ним та відповідачкою розірваний
В період шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На час розірвання шлюбу дитина проживала разом з відповідачкою та з нього за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2015 року стягнуто аліменти на користь відповідачки на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (прибутку) але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З 27.12.2017 року по 02.05.2018 року він перебував на обліку у Центрі зайнятості Верхньодніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення.
На даний час у нього існує заборгованість з аліментів в сумі 6048 грн. 26 коп., ця заборгованість утворилась не з його вини, оскільки виконавчий лист не направлявся за місцем його роботи.
Починаючи з 15.01.2018 року донька проживає разом з ним. В неї є своя кімната та все необхідне для розвитку та навчання. Оскільки стягнення на даний час заборгованості з аліментів на користь в відповідачки не відповідає інтересам його доньки, так як донька проживає разом з ним, а кошти, які будуть стягнені з нього на користь в відповідачки будуть витрачені відповідачкою на власний розсуд, а не на утримання доньки, відповідно існують підстави для звільнення його від сплати заборгованості зі сплати аліментів, також звільнення від сплати аліментів за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2015 року, та стягнення аліментів з відповідача на його користь, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повному обсязі давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала при цьому пояснила, що після розірвання шлюбу дитина проживала разом з нею і вона мала право на отримання аліментів від відповідача. З 2018 року донька проживає разом з батьком. Аліменти, які вона отримувала в даний період від позивача, вона віддавала позивачу і бабушка дитини за рахунок цих коштів погашала взятий кредит. Крім того, вона відкрила рахунок, на який щомісячно перераховує по 500 грн. на дитину. Також вона оплачувала послуги репетитора для доньки. Відповідач в свою чергу вживає спиртні напої і стягненні з неї аліменти він буде використовувати не на утримання дитини, а на придбання спиртних напоїв. Їх донька проживає не з батьком, а з бабушкою, матір'ю позивача, а до батька ходить лише один раз на тиждень. Вона проживає по сусідству з відповідачем та їй це добре відомо. Також вона купила дитині курточку, чоботи, тобто речі, які необхідні дитині.
Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.01.2001 року. За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2015 року шлюб між сторонами розірваний, що підтверджується копією рішення суду.
В період шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому матір'ю дитини записана відповідачка.
За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2015 року з позивача стягнено аліменти на користь відповідачки на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (прибутку) але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підтверджується копією рішення суду.
Також судом встановлено, що у позивача існує заборгованість з аліментів, яка на час подання позовної заяви складала 6048 грн. 26 коп., що підтверджується копією розрахунку заборгованості з аліментів, наданою Верхньодніпровським районним ВДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області.
Ставлячи вищезазначені вимоги позивач посилається на те, що з 05.01.2018 року донька проживає разом з ним та перебуває на його утриманні. Даний факт підтверджений показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6М,. ОСОБА_4
Так свідок ОСОБА_6М,. в судовому засіданні пояснила, що вона добре знає сім'ю ОСОБА_1. їй відомо, що в минулому році його донька ОСОБА_5 перейшла жити до батька. Раніше дитина проживала з бабушкою. Аліменти, які стягуються з батька дитини мати повертає, але не в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_5О,. в судовому засіданні пояснила, що вона є бабусею ОСОБА_4 та мамою позивача. Дитина проживає разом з батьком. Мати матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, може надати доньці грошові кошти в сумі 100 грн., на місяць. При цьому мати психологічно давить на дитину, проживаючи по сусідству створює неможливі умови для проживання дитини з батьком.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснила що з січня 2018 року вона проживає разом з батьком.
Факт проживання дитини разом з батьком підтверджується також довідкою Пушкарівської сільської ради від 18.07.2018 року №1220, згідно якої вказується, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за місцем своєї реєстрації в с. Пушкарівка по вул. Шевченко, 31 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання, складного головою опікунської ради при виконавчому комітеті Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 06.07.2018 року також підтверджується факт проживання дитини разом збатьком.
Протоколом № 1 ради з питань опіки та піклування виконавчого комітету Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від07.11.2018 року, згідно якого вказується, що мати ОСОБА_2, з дитиною спілкується та має добрі відносини, але спільно не проживає в зв'язку з неприязню дитини до вітчима. Постановою № 2 від 07.11.2018 року ради з питань опіки та піклування виконавчого комітету Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області якою встановлено не перешкоджати дитині у вільному місці проживання.
Оцінюючи надані суду докази суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлений факт проживання дитини разом з батьком за адресою: с. Пушкарівка по вул. Шевченко, 31 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України - Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Так як відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 182 СК України - При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України - Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789 ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного , розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя. необхідних для розвитку дитини.
З пояснень відповідачки та вищезазначених свідків встановлено, що мати частково надає допомогу на утримання дитини, проте позивач бажає отримувати матеріальну допомогу на утримання дитини за рішенням суду.
Також в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_7І,. та ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_7, в судому засіданні пояснив, що раніше ОСОБА_4 проживала у його сім'ї. Він утримував дитину, возив її на море. Купив дорогий мобільний телефон. Він піклувався про онуку, будив її до школи, готував їжу, мив посуд. На даний час дитина пішла від них, але проживає не з батьком , а з бабусею. Батько часто змінює роботу. Вживає спиртні напої. Матеріально не забезпечений.
Свідок ОСОБА_8, пояснив, що він знає позивача, який зловживає спиртними напоями, виносить з дому речі для їх придбання. Також йому відомо, що дитина сторін раніше проживала з мамою, а з ким дитина проживає на даний час йому невідомо, але з мамою дитина не проживає.
Таким чином і свідки, допитані зі сторони в відповідача, також пояснили, що дитина на даний час з матір'ю не проживає. Сама дитина не скаржиться на те, що батько її матеріально не утримує.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки в розмірі ј частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дана сума з урахування обов'язку батька матеріально утримувати дітей на думку суду буде необхідною та достатньою для гармонійного розвитку дітей даного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Відповідно до реєстраційного номеру позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів 22.08.2018 року. Тому аліменти на утримання дитини суд вважає за потрібне стягнути саме з цієї дати,
Відповідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України - Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах платежу за один місяць.
Вирішуючи позовні вимоги про звільнення відповідача від сплати аліментів та від звільнення заборгованості зі сплати аліментів, суд виходить з наступного
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками може бути згодом зменшений або збільшений за позовом стягувача або платника аліментів у разі зміну його матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна із сторін має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України - За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні на даний час донька сторін проживає разом з батьком та має намір і в подальшому проживати разом з батьком, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги і в частині припинення стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2015 року, так як на даний час змінились обставини, що впливають на тривалість платежів. При цьому суд вважає , що припинення стягнення аліментів з позивача повинно бути з 05.01.2018 року, тобто з часу, коли дитина почала проживати разом з батьком.
Також враховуючи той факт, що дитина проживає разом з батьком суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги і в частині звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам на користь відповідачки, так як дані кошти йтимуть на утримання дитини, яка на даний час проживає разом з батьком.
Суд враховує, що з часу звернення до суду позивач працював та частково погасив заборгованість по аліментам, що підтверджується наданими суду доказами, з місця роботи позивача. Позивач не надав суду доказів в якому розмірі існує заборгованість по спліті аліментів на час ухвалення рішення. за даних обставин суд приходить до висновку. що позивач повинен бути звільнений від сплати заборгованості за стягненими аліментами яка існує на даний час з урахування проведення перерахунку заборгованості з 05.01.2018 року. Так як судом ухвалюється рішення про припинення стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки починаючи з 05.01.2018 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в суму 768 грн., 40 коп., за позовними вимогами про стягнення аліментів. Понесені позивачем судові витрати в сумі 704грн., 80 коп., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт часткового утримання відповідачкою дитини та часткове повернення позивачу коштів, які стягувались з нього на сплату аліментів .
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 , 430 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам - задовольнити
Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 серпня 2018 року і до повноліття дитини.
Рішення суду в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1, стягуваних за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2015 року на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.01.2018 року.
Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 від сплати заборгованості з аліментів, стягуваних за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2015 року на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі, що існує на час ухвалення рішення з урахування припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 з 05.01.2018 року
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір на користь держави в сумі 768.40 грн.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн., 80 коп.. покласти на позивача ОСОБА_1
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 05.04.2019 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване 05.04.2019 року
Оприлюднене 05.04.2019 року
Дата набрання законної сили 07.05.2019 року