Провадження № 3-2273/19
в справі № 760/4254/19
25.02.2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б., за участі ОСОБА_1, адвоката Косьміна Д.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, РНОКПП 259910017, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 320506 від 06.02.2019 року ОСОБА_1 06.02.2019 року о 06:50 год. в м. Києві по площі Вокзальна 1 біля залізничного вокзалу керуючи транспортним засобом марки «Opel» д/з НОМЕР_1, здійснив зупинку другим рядом, на законну вимогу працівників поліції пред'явити документи не відреагував, намагався покинути місце скоєння правопорушення, в результаті чого був затриманий та доправлений до Солом'янського УП, за що передбачено відповідальність за ст.185 КУпАП України.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП не визнав та пояснив, що 06 лютого 2019 року він, здійснюючи діяльність у сфері надання послуг таксі, керуючи автомобілем Opel» д/з НОМЕР_1, приблизно о 06:50 год., привіз пасажира на центральний залізничний вокзал, що знаходиться по вул. Вокзальна, 1 у м. Києві.
Рухаючись по дорозі у напрямку до центрального входу залізничного вокзалу, крайня права смуга якої була зайнята легковими автомобілями, які зупинились для висадки/посадки пасажирів, я помітив, що припаркований біля правого узбіччя проїзної частини автомобіль почав рух та виїхав на мою смугу дороги, створивши мені перешкоду для подальшого руху. Виконуючи приписи п. 12.3. ПДР, я зменшив швидкість та зупинив свій транспортний засіб.
Після вказаної зупинки автомобіля пасажир, який, запізнювався на потяг, що відправлявся о 07:00 год., вийшов з автомобіля.
При цьому, зупинившись пропускаючи автомобіль, що від'їзжав від краю правої частин дороги, двигун керованого мною автомобіля я не вимикав та не залишав автомобіль для стоянки в місці зупинки, оскільки мав намір припаркуватись на місті біля правого крайнього узбіччя проїзної частини, що щойно звільнилось.
В цей час ззаду до автомобіля «Opel» д/з НОМЕР_1 підбігла особа, яка була одягнена в одяг темного кольору, вдарила по кузову автомобіля і, різко відкривши водійські двері, почала грубо лаятись та вимагати надати посвідчення особи.
Через те, що за формою одягу ОСОБА_1 не мав змоги визначити вказану особу, як працівника поліції, оскільки жодних необхідних елементів поліцейського однострою видно не було, зокрема розміщеного на видному місці нагрудного знаку, я попросив представитись та пред'явити службове посвідчення, на що ця особа не відреагувала та продовжувала у грубій, лайливій формі вимагати пред'явити документи.
Залишаючись в автомобілі ОСОБА_1 показав даній особі своє водійське посвідчення, і усвідомлюючи протиправність дій по відношенню до мене з боку вказаної вище особи, запропонував продовжити спілкування після того, як ОСОБА_1 припаркує керований ним транспортний засіб на місці автомобіля, який щойно від'їхав від правого узбіччя. Після чого розпочав маневр в напрямку правого узбіччя проїзної частини.
В цей момент вказана особа, нанесла удар по автомобілю та схопивши ОСОБА_1 за груди, з криками «задовбали , (нецензурна лайка)., таксисти», силоміць витягнула його з автомобіля кинувши на землю, в результаті чого він вдарився обличчям об асфальтове покриття, а потім, заламавши руки за спину і надівши кайданки, за участі іншої особи, одягненої таким же чином, заштовхнули ОСОБА_1 до патрульного автомобіля, де, схопивши за шию, почали душити.
Свідками зазначених ви ще подій були колеги ОСОБА_1, які в цей час знаходились на залізничному вокзалі, проте в протоколі про адміністравтине правопорушення відсутні відомості про наявність свідків.
При цьому жодного опору він не чинив та вже перебуваючи в патрульному авто почав вимагати ввімкнути нагрудні камери для забезпечення відео фіксації подій, що відбуваються, після чого особи, які вчиняли вищезазначені дії, зняли з нього кайданки та доставили до Солом'янського райвідділу управління поліції, де на неодноразові вимоги ОСОБА_1, особа, яка перша підійшла до його автомобіля повідомила, що він є лейтенант поліції ОСОБА_3.
Також зазначений поліцейський на неодноразові вимоги повідомив ОСОБА_1, що він нібито не виконав законних вимог працівників поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 185 КУпАП, а до Солом'янського райвідділу мене доставили для встановлення особи ОСОБА_1, після чого склали протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 185 КУпАП, та вручили складену там же Постанову серії НК № 651196, із змісту якої інспектор 6 роти 2 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_4, вбачаючи в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.15.4 Правил дорожнього руху, притягнув його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 122 КУпАП.
Після складання вказаних документів ОСОБА_1 відпустили з райвідділу, і він пішки пішов до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві (м. Київ, вул. Народного ополчення, 9 де написав заяву про неправомірні дії вказаних працівників поліції.
Під час перебування в приміщенні Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві, внаслідок побиття працівниками поліції та перебування у стресовому стані, ОСОБА_1 стало зле, і я викликав телефоном бригаду швидкої допомоги.
Лікарі швидкої допомоги, які приїхали на виклик, оглянули ОСОБА_1, надали першу медичну допомогу та встановили наявність відповідних тілесних ушкоджень отриманих внаслідок побиття.
Лише після цього ОСОБА_1 поїхав на залізничний вокзал за своїм автомобілем, який увесь цей час залишався незамкнутим на місті спілкування з поліцейськими.
Вважає, що дії працівників поліції стосовно складання відповідних матеріалів про нібито вчинення мною правопорушення передбаченого статтею 185 КУпАП є незаконними, а їх твердження про нібито моє невиконання їх законних вимог та намагання покинути місце скоєння правопорушення не відповідає дійсності, та не підтверджується жодним належним доказом, і, з огляду на що вважає, що жодних підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої наведеною вище нормою КУпАП не існує.
Згідно ст. 185 КУпАП адміністративним правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В матеріалах справи наявні лише протокол про адміністративне правопорушення , протокол про адміністративне затримання, рапорт працівника поліції, відсутні жодні пояснення свідків обставин справи, відеозапис з нагрудної камери працівників поліції.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.256, 283-285 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя М.Б. Зелінська