Справа № 226/389/19
Cправа № 226/389/19
Провадження № 2/226/288/2019
04 квітня 2019 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Попенко І.І.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в обґрунтування якого вказала, що їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.01.2019 приватним нотаріусом Мирноградського міського нотаріального округу Донецької області, належить трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстровані відповідачі, які є родичами колишнього власника житлового приміщення. Відповідачі не мешкають за місцем реєстрації з лютого 2013 року, особистих речей у зазначеній квартирі не мають, проживають за іншою невідомою їй адресою, до того ж, коли останні уходили, то повідомили колишнього власника ОСОБА_4, що зніматися з реєстрації вони не будуть, оскільки в них не це немає часу. Вона змушена сплачувати за відповідачів житлово-комунальні послуги, які розраховується з урахуванням кількості осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні. Тому позивач, посилаючись на ст.ст.386, 391 ЦК України, просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаним жилим приміщенням.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, письмово повідомила суд про розгляд справи у її відсутність, про те, що вона наполягає на позові та не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи двічі належним чином сповіщеним про час і місце слухання справи, у тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, у судове засідання не з'явилися без повідомлення причин, відзиву на позов не подали.
Згідно з вимогами ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2019, посвідченого приватним нотаріусом Мирноградського міського нотаріального округу Донецької області, реєстровий номер 214, колишній власник вказаної квартири є ОСОБА_4, що підтверджується відповідним договором, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого за станом на 18.01.2019, технічним паспортом на квартиру, виготовленим за станом на 05.05.2003 (а.с.11, 12, 13-14).
У даній квартирі з 20.09.2005 зареєстровані відповідачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить довідка виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 23.01.2019 (а.с.15).
Відповідно до акту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний-27» міста Мирноград від 29.01.2019 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично не проживають за вказаною адресою з лютого 2013 року по день складання акту (а.с.16).
За приписами ст.41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, гарантує право власності, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Згідно за ст.150 ЖК України громадяни, що мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей, та вправі розпоряджатися цією власністю за своїм розсудом.
Частина 4 ст.156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку (квартири), при умові збереження права власності на будинок (квартиру) цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком (квартирою) та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку (квартири) права власності на цей будинок (квартиру), а відтак - припинення права власності особи на будинок (квартиру) припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком (квартирою).
Відповідно до ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 391 ЦК України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Беручи до уваги вищенаведені правові норми та те, що відбувся перехід прав і обов'язків до нового власника від попереднього власника квартири, за згодою якого були зареєстровані відповідачі, у зв'язку з чим збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника припиняється незалежно від терміну і причини його непроживання за місцем реєстрації, будь-яких інших домовленостей між сторонами щодо користування спірним житловим приміщенням відсутні, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі ст.150, 156 ЖК України, 386, 391 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання якої: 86117, Донецька область, м.Макіївка-17, вул.Крилова, б.28) до ОСОБА_2 (паспорт громадянина України ВЕ 766437, зареєстроване місце проживання якої: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (паспорт громадянина України ВК 700297, зареєстроване місце проживання якого: АДРЕСА_2) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: Донецька область, місто Мирноград, мікрорайон «Молодіжний», будинок 27 (двадцять сім), квартира 75 (сімдесят п'ять).
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: Донецька область, місто Мирноград, мікрорайон «Молодіжний», будинок 27 (двадцять сім), квартира 75 (сімдесят п'ять).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги іншими учасниками справи у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ж.Є.Редько