Справа № 138/486/19
Провадження №:2-а/138/14/19
04 квітня 2019 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Лисенко Т.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Коняги В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Снятинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нашина І.В. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 216492 від 24 січня 2019 року, -
03 лютого 2019 року позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 січня 2019 року відповідач виніс постанову серії ДПО18 № 216492, якою наклав на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Однак позивач вважає, що Правила дорожнього руху він не порушував, оскільки не здійснював стоянку в забороненому місці. Також позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням ст.ст. 268, 280 КУпАП, а також відповідач не дотримався вимог ст. 258 КУпАП та не склав протокол про адміністративне правопорушення. Також, на думку ОСОБА_1, в порушення ст. 251 КУпАП відповідач не надав жодних доказів про вчинення позивачем даного правопорушення. За таких підстав позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 216492 від 24 січня 2019 року.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 18 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її до судового розгляду, надано відповідачу строк для надіслання відзиву на позовну заяву і усіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову, а також витребувано докази.
В подальшому судові засідання двічі, а саме 26.02.2019 та 18.03.2019 відкладались через неможливість повідомити відповідача про дату, час та місце судового розгляду, так як поштові відправлення повертались із відміткою, що адресат за вказаною адресою не проживає.
04 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав повністю, просив позов задовольнити. Також просив долучити до матеріалів справи компакт-диск із відеозаписом, на якому зафіксоване місце події.
Відповідач, повідомлений про дату, час та місце судового засідання відповідно до ч. 9 ст. 126 КАС України, до суду не з'явився без повідомлення причин неявки. Вказане згідно зі ст. 205 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого висновку.
Суд встановив, що 24 січня 2019 року інспектор Снятинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нашин І.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 216492 (а.с. 9), якою застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В даній постанові відповідач вказав, що 24 січня 2019 року об 11 год. 25 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1, в м. Снятин по вул. Шевченка порушив правила стоянки, а саме: здійснив стоянку на тротуарі біля проходу пішоходів, чим порушив п. 15.10 «б» Правил дорожнього руху України. За наслідками розгляду справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП на останнього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що він здійснив зупинку не на тротуарі, а біля пам'ятника Степану Бандері, що не заборонено ПДР України, і якби він здійснив зупинку з іншої сторони, як вказував йому інспектор, це призвело б до аварійної ситуації, так як там дорога йде на підйом, а його транспортний засіб створював би перешкоду та закрив би видимість на перехрестя.
У судовому засіданні був досліджений компакт-диск, наданий позивачем на підтвердження таких обставин. Із оглянутого відеозапису дійсно вбачається, що транспортний засіб позивача здійснив стоянку на під'їзді до магазину. При цьому, відповідно до змісту п. 15.10 «б» та п. 1.10 ПДР України стоянка забороняється на тротуарі, яким є елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Разом з тим, під'їзд до магазину, де стояв автомобіль позивача, не прилягає до проїзної частини, а тому не є тротуаром і стоянка на такому під'їзді не є порушенням п. 15.10 «б» ПДР України.
Частина 2 ст. 2 КАС України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, розсудливо та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В порушення вказаної норми закону відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а відтак і того, що позивач 24 січня 2019 року порушив п. 15.10 «б» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Також згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення від 24 січня 2019 року не вбачається, що під час розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 та при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем враховано усі обставини справи, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи.
Також відповідач не довів суду, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 останньому роз'яснені його права та обов'язки, зміст ст. 63 Конституції України, а також право на захист та забезпечено таке право.
Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, при винесенні оскаржуваної постанови він не погоджувався з допущеним порушенням та накладеним на нього стягненням, про що зазначав відповідачу. Вказане також підтверджується записом і в самій постанові, де ОСОБА_1 зазначив, що з постановою не згідний. Однак доказів того, що відповідач згідно з вимогами ч. 5 ст. 258 КУпАП склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення та вручив позивачу копію такого протоколу, відповідач суду не надав.
За таких обставин суд вважає, що постанова інспектора Снятинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нашина І.В. серії ДПО18 № 216492 від 24 січня 2019 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн., прийнята з порушенням ст.ст. 258, 268, 280 КУпАП та ст. 2 КАС України, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Даний перелік є вичерпним і визначає повноваження суду при прийняті рішення щодо цієї категорії справ лише в межах вказаної вище норми закону. При цьому визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною ч. 3 ст. 286 КАС України не передбачає, а тому суд також не вбачає підстав для такого визнання.
Однак ч. 1 ст. 2 КАС України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, для забезпечення ефективного захисту прав позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Керуючись ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 251, 258, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 2 ч. 1, 2, 9 ч. 2, 77 ч. 2, 126 ч. 9, 162 ч. 6, 271, 272, 286 КАС України суд, -
ПозовОСОБА_1 до інспектора Снятинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нашина І.В. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 216492 від 24 січня 2019 року задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора Снятинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нашина І.В. серії ДПО18 № 216492 від 24 січня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін НОМЕР_2.
Відповідач: інспектор Нашин І.В., місце роботи: майдан Січових Стрільців, 65, м. Снятин, Івано-Франківська область.
Суддя Т.Ю. Лисенко