Справа № 135/15/19
Провадження № 3/135/47/19
26.02.2019 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал з Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 363486 від 22.12.2018, що складений начальником СРПП1 Ладижинського ВП майором поліції ОСОБА_2: «22.12.2018 о 22 год 30 хв в м. Ладижин по вул. Ентузіастів-Наконечного водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідність, тремтіння пальців рук. Огляд на факт вживання наркотичних засобів проходити відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху"
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та показав, що він 22.12.2018 о 22 год 30 хв в м. Ладижин по вул.Наконечного, керуючи власним автомобілем, був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти позачерговий медичний огляд на факт вживання наркотичних засобів на що він відмовився. В подальшому працівник поліції роз'яснив йому вимоги чинного законодавства та вимоги ст.130 КУпАП, проте він категорично відмовився пройти позачерговий медичний огляд на факт вживання наркотичних засобів. Після чого працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що відмова від проходження «позачергового медичного огляду» не є адміністративним правопорушенням в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП. Позачерговий медичний огляд він вже проходив та медичний документ, який було видано за результатами такого огляду дійсний до 19.04.2019. Тому і від його проходження відмовився. У зв'язку з чим просив визнати його невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні подав клопотання, в якому підтримав пояснення ОСОБА_1 та просив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, свідків, вважаю, що провадження в цій справі необхідно закрити, з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю із - за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, щоніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У судовому засіданні встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складено з порушеннями вимог чинного законодавства; факти, викладені в ньому, не відповідають дійсним обставинам справи.
Це підтверджується вимогами законів та сукупністю доказів.
Так, з диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП видно, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 22.12.2018 о 22 год 30 хв його разом з ОСОБА_5 було запрошено працівниками поліції у якості свідків при складені протоколу на водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. У його присутності працівники поліції водієві ОСОБА_1 пройти огляд на факт вживання наркотичних засобів не пропонували.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повністю підтвердивши показання свідка ОСОБА_4 також показав, що 22.12.2018 о 22 год 30 хв його разом з ОСОБА_4 було запрошено працівниками поліції у якості свідків при складені протоколу на водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. У його присутності водієві ОСОБА_1 працівники поліції пройти огляд на факт вживання наркотичних засобів не пропонували. Написаних пояснень він не читав.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що працівником поліції ОСОБА_2 22.12.2018 о 22 год 30 хв пропонувалось пройти ОСОБА_1 позачерговий медичний огляд на факт вживання наркотичних засобів, на що останній відмовився. В подальшому працівником поліції роз'яснювалось вимоги чинного законодавства та вимоги ст.130 КУпАП, проте ОСОБА_1 відмовлявся пройти позачерговий медичний огляд на факт вживання наркотичних засобів, а не огляд на стан наркотичного спяніння в розумінні вимог ст. 130 КУпАП.
Визначення поняття «медичний огляд» та «позачерговий медичний огляд» надано в ст.45 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої медичний огляд проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові огляди, зумовлені необхідністю. Періодичність оглядів, порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються спільним актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, і Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно п.1.5 «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» затвердженого спільним наказом МОЗ та МВС від 31.01.2013 № 65\80, позачерговому медичному огляду підлягають водії транспортних засобів перевізника за направленням власника або посадової особи, що відповідає за експлуатацію транспортних засобів перевізника, за інформацією медичного працівника про стале погіршення стану здоров'я водія, що перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом, а також на вимогу та/або за рішенням уповноваженої посадової особи Державтоінспекції за наявності підстав.
Згідно розділу ІІІ «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» затвердженого спільним наказом МОЗ та МВС від 31.01.2013 № 65\80, порядок проведення позачергового медичного огляду здійснюється у порядку, наведеному в розділі ІІ цього Положення.
Розділ ІІ Положення передбачає, що позачерговий медичний огляд здійснюється медичною комісією з метою вирішення питання про придатність особи до безпечного керування транспортним засобом, враховуючи Перелік захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 грудня 1999 року № 299, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2000 року за № 31/4252 (далі - Перелік).
За не виконання вимоги про проходження позачергового медичного огляду передбачена відповідальність у виді відсторонення від виконання трудових обов'язків, що передбачено ст.46 КЗпП України.
Будь - якої іншої відповідальності за відмову від проходження поза чергового медичного огляду водіїв не передбачено.
З боку працівників поліції 22.12.2018 в адресу водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі в порядку передбаченому «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена спільним наказом МОЗ та МВС № 1452\735 від 09.11.2015 року не надходило та він не відмовлявся.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є підставою для складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення.
Працівником поліції, що складав протокол у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 22.12.2018 за ч.1 ст.130 КУпАП не долучено до матеріалів справи жодного документально підтвердженого доказу щодо пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків та відмову водія від такого огляду.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення лише долучено письмові пояснення свідків та особи, відносно якої складено протокол у справі про адміністративне правопорушення, в яких автори вказують що працівник поліції вимагав пройти позачерговий медичний огляд на факт вживання наркотиків на що водій відмовився.
Відмова від проходження позачергового медичного огляду не є адміністративним правопорушенням в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП характеризується прямим умислом.
Водій ОСОБА_1 22.12.2018 відмовився від проходження позачергового медичного огляду на факт вживання наркотичних засобів з тих підстав, що такий медичний огляд водій вже проходив та медичний документ, який було видано за результатами такого огляду дійсний до 19.04.2019.
Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Тому суддя не приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 363486 від 22.12.2018, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на факт вживання наркотичних засобів, оскільки він складений з порушенням вимог закону, та не підтверджений доказами.
Із врахуванням ч.3 ст.62 Конституції України, згідно з якими обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави - презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З аналізу цих міжнародних правових норм видно, що на ОСОБА_1 поширюється принцип презумпції невинуватості, оскільки його винуватість не доведена допустимими і належними доказами.
На підставі викладеного, враховуючи обставини, встановлені суддею, та проаналізувавши суть порушення, зазначеного в протоколі, вислухавши пояснення, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суддя прийшов до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 254, 256, 268, 277, 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Суддя