Справа № 296/10272/17
2/296/874/19
заочне
"23" січня 2019 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Сингаївського О.П.,
за участі секретаря судового засідання Четвертухи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради про зменшення суми плати за спожиту електроенергію,
27 грудня 2017 року до Корольовського районного суду м. Житомира звернулась ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19 жовтня 2018 року, просить ухвалити рішення щодо визнання неправомірним щомісячне нарахування КП «ВЖРЕП № 16» Житомирської міської ради за 2016 рік та одинадцять місяців 2017 року зайвих кіловат до показників лічильника обліку спожитої електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 484,98 грн. та стягнути вказані грошові кошти з відповідача на її користь.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що з 2016 року у щомісячних повідомленнях відповідача про нарахування плати за комунальні послуги за вказаною адресою в графі нарахування плати за спожиту електроенергію кількість спожитої електроенергії практично кожного місяця збільшена від реальних показників лічильника на 20-40 квт., у зв'язку з чим, вона за 2016 рік та одинадцять місяців 2017 року надмірно сплатила 484,98 грн.
Ухвалою судді Короловського районного суду м. Житомира Бондарчука В.В. від 2 січня 2018 року було відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено судове засідання.
У зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Бондарчука В.В. та відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.06.2018, 01.06.2018 після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу було передано у провадження судді Сингаївського О.П., який ухвалою від 13 червня 2018 року прийняв її до свого провадження та призначив судове засідання.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на зазначені у позові обставини і не заперечив проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився.
Відзив на позовну заяву та будь-які заяви, клопотання відповідача до суду не надходили. Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.
За викладених обставин, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві. абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, виконавець зобов'язаний підготувати і укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Таким чином, обов'язок укласти договір про надання житлово-комунальних послуг лежить як на споживачеві так і на виконавцеві, тобто є двостороннім.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 13.02.1966 р. н., зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, де відкрито особовий рахунок № 007740430110-0 для здійснення нарахувань за комунальні послуги, в тому числі і за послуги енергопостачання, які позивачем оплачуються, тобто сторони перебувають у фактичних договірних правовідносинах.
Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Постановою НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ від 31.07.1996 року № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (далі Правила).
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено обов'язки та відповідальність споживачів енергії. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил.
Згідно з п.1.1 ПКЕЕН регулюються взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Споживач електричної енергії відповідно до п.1.2 ПКЕЕН це юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Відповідно до п.5.1 ПКЕЕН договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Згідно з п.10.2 ПКЕЕН споживач зобов'язаний, зокрема оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору, а також забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу- виробника відповідних засобів обліку.
В судовому засіданні встановлено, що квартира де мешкає позивач обладнана приладом обліку спожитої електроенергії і надані послуги водопостачання оплачувались позивачем відповідно до показників даного приладу. з 2016 року у щомісячних повідомленнях відповідача про нарахування плати за комунальні послуги за вказаною адресою в графі нарахування плати за спожиту електроенергію кількість спожитої електроенергії практично кожного місяця збільшена від реальних показників лічильника на 20-40 квт., у зв'язку з чим, вона за 2016 рік та одинадцять місяців 2017 року надмірно сплатила 484,98 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження обставин, що підтверджують факт правомірного нарахування плати за обсяг спожитої позивачем електричної енергії.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи положення зазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Проаналізувавши та оцінивши зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ч.2 ст.141 ЦПК України, тобто з відповідача в дохід держави стягує судовий збір в розмірі 1 280,00 грн.
Керуючись ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Визнати неправомірним щомісячне нарахування Комунальним підприємством «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської радизайвих кіловат до показників лічильника обліку спожитої електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 у період за 2016 рік та одинадцять місяців 2017 року на загальну суму 484,98 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської радина користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 98 коп. сплачених за додатково нараховані кіловати спожитої електроенергії.
Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення, подавши апеляційну скаргу Житомирському апеляційному суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О. П. Сингаївський