03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи №761/2459/14
Головуючий у першій інстанції - Гуменюк А.І.
Номер провадження № 22-ц/824/2906/2019
03 квітня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря Удовиченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2017 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -
У грудні 2014 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду першої інстанції із позовом та просило стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 329 793, 40 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 16 вересня 2013 року 2 636 038, 64 грн. та пеню у розмірі 14 859, 57 грн., а також понесені судові витрати.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором №ML-012/143/2008 від 14 травня 2008 року в сумі 329793,40 доларів США, що за курсом НБУ, станом на 16 вересня 2013 року, становило 2636038,64 грн., штраф в розмірі 14859,57 грн. та витрати по сплаті судового збору та розмірі 3441,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 213,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 31 березня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2015 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" судових витрати в розмірі 3441 грн, та на користь держави в сумі 213 грн скасовано та ухвалено нове рішення про стягнення вказаних коштів з відповідачів пропорційно, а саме по 1720, 50 грн. на користь ПАТ «ОТП Банк» та по 106,50 грн. в дохід держави з кожного. В іншій частині заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 04 квітня 2014 року залишено без змін.
22 та 27 вересня 2016 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» подало заяву про заміну стягувача за вказаними вище судовими рішення по даній справі, оскільки 24 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір про відступлення права вимоги №24/06/16. Відповідно до вказаного договору право грошової вимоги за договором №ML-012/143/2008 від 14 травня 2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Разом з тим, до заявника також перейшло право кредитора відносно ОСОБА_3 за договором поруки №SR-012/143/2008 від 14 травня 2008 року. Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» просило змінити стягувача - ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «довіра та Гарантія».
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2017 року заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача - задоволено. Замінено стягувача з ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що дана справа була розглянута у відсутність відповідачів, а процедура відступлення права грошової вимоги не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме іпотекодержателем не було повідомлено іпотекодавця про його заміну у п'ятиденний строк як це передбачено Законом України «Про іпотеку».
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явилися їх повідомлення було здійснено через оголошення на сайті Київського апеляційного суду, оскільки за викликами направленими судом за місцем проживання боржники не являються.
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді- доповідача, пояснення представника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», яка заперечила щодо доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Як убачається з обставин справи та встановлено судом першої інстанції, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі №761/2459/14-ц провадження №2/761/2319/2014 від 4 квітня 2014 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2015 року частково скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 4 квітня 2014 року в частині солідарного стягнення судових витрат.
24 червня 2016 року між заявником - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір про відступлення права вимоги №24/06/16, з правом вимоги, в тому числі за кредитним договором №ML-012/143/2008 року від 14 травня 2008 року, укладеного між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2
Розглянувши подану ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та задовольнивши її, суд першої інстанції, мотивував свій висновок тим, що вказана заява відповідає нормам матеріального та процесуального права зокрема ст. 512 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 378 ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановлена судом ухвала суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права .
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час подання заяви ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно з ч. 5 ст. 8 вказаного Закону, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для право наступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, законодавець визначає нового кредитора, як правонаступника, на підставі прав та зобов'язань, набутих від первісного кредитора відповідно до здійсненого правочину, відступлених прав.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року № 6-122цс13, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2016 року між заявником - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір про відступлення права вимоги №24/06/16, з правом вимоги, в тому числі за кредитним договором №ML-012/143/2008 року від 14 травня 2008 року, укладеного між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 (а.с. 92-109,117-136 т.2)
У свої апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, з посиланням на положення Закону України "Про іпотеку" та ст.1082 ЦК України зазначає, що боржник не повідомлявся про відступлення права вимоги.
Суд апеляційної інстанції залишає поза увагою указані доводи, оскільки положення ст.1082 ЦК та Закону України "Про іпотеку" не можуть бути застосовані до даних правовідносин, що склались між сторонами.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 оскаржив в судовому порядку Договір про відступлення права вимоги №24/06/16 від 24 червня 2016 року, який укладений між ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" та ПАТ "ОТП Банк", апеляційний суд відхиляє як безпідставні, оскільки в розпорядження суду не надано доказів того, що вищезазначений Договір визнано недійсним.
Посилання апелянта на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали з протилежним рішенням не може бути прийнято колегією суддів як підстава для скасування вказаного судового рішення, оскільки в матеріалах даної справи такого судового рішення немає.
Таким чином, висновок суду про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні є законним і обґрунтованим.
Разом з тим колегія суддів вважає доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства в частині розгляду вказаної справи за відсутності неналежного повідомлення відповідачів у справі про дату час та місце розгляду справи обґрунтованими.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд вказаної справи судом першої інстанції призначався на 31 березня 2018 року та 08 червня 2018 року, однак належним та допустимих доказів про те, що відповідачів у справі були повідомлені належним чином про слухання справи 08 червня 2018 року матеріали справи не містять. Разом з тим на аркуші справи 204,206 т.2 містяться конверти про повернення кореспонденції за закінченням терміну зберігання, що не являється належним повідомлення в розумінні ч.8 ст.128 ЦПК України та не дає суду підстав для розгляду справи відповідно до вимог ст.223 ЦПК України.
З врахуванням викладених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням у вказаній справі нового судового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
Керуючись ст. 512 ЦК України, ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 442 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2017 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну стягувача у справі №761/2459/14-ц задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (04112 місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8 код ЄДРПОУ 38750239) під час виконання судового рішення у справі №761/2459/14-ц про солідарне стягненням з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором №ML-012/143/2008 від 14 травня 2008 року в сумі 329793,40 доларів США, що за курсом НБУ, станом на 16 вересня 2013 року, становило 2636038,64 грн., штраф в розмірі 14859,57 грн. та пропорційне стягнення судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Мотивований текст постанови виготовлено 03 квітня 2019 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв