Справа № 11-cc/824/1920/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 182 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
28 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене начальником п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2603 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 363, 00 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) гривні, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей 2012 року народження, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Строк дії обов'язків покладених на підозрюваного визначено до 25 квітня 2019 року включно.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги.
Так, прокурор відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, із визначенням розміру застави 48 556 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 93 276 076 (дев'яносто три мільйони двісті сімдесят шість тисяч сімдесят шість) гривень, з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, наступних обов'язків: носити електронний засіб контролю; прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в'їзд до України; утримуватися від спілкування з громадянами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та іншими особами, перелік яких визначать детектив або прокурор, та підозрюваними ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннях, одне з яких є особливо тяжким злочином, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК України, за скоєння якого не передбаченого іншого основного покарання, аніж позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Вказує, що ОСОБА_8 вже переховувався від органів досудового розслідування та був оголошений у розшук. Додає, що судом не прийнято до уваги те, що ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, має достатній матеріальний стан для залишення меж України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також прокурор зазначає, що слідчим суддею вказано про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте не надано належної оцінки ризикам неналежної поведінки підозрюваного. Вказує, що ОСОБА_37 в минулому оперативний співробітник Служби безпеки України, а тому обізнаний із способами та методами проведення оперативної роботи, що може використати при переховуванні від органів досудового розслідування та суду. Додає, що ОСОБА_8 має міцні ділові та дружні зв'язки із високопосадовцями України та підозрюється у вчиненні злочинів за попереднім спільним планом з народним депутатом України ОСОБА_28 .
Прокурор вказує, що 09.01.2019 ОСОБА_8 разом з дружиною ОСОБА_38 покинули територію України, та маючи в наявності зворотні білети на 16.01.2019, ОСОБА_8 на рейс вказаного числа зареєстрований не був.
Далі в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що відповідно до вимог ст.ст. 135, 278 КПК України ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру, а слідчим суддею в ухвалі суду від 12.02.2019 не дотримано передбачений положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України порядок обрання запобіжного заходу в частині визначення можливості внесення застави, покладення обов'язків на підозрюваного, а також встановлення строку дії ухвали. Додає, що ухвала слідчого судді не містить обгрунтування щодо розміру застави.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 200 грн. без покладення обов'язку утримуватися від спілкування з громадянами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та іншими особами, перелік яких визначать детектив або прокурор, та підозрюваними ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що під час визначення застави слідчим суддею не прийнято до уваги майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність на його утриманні двох малолітніх дітей та батьків. Вказує на відсутність обгрунтування виключності випадку. Додає, що визначений слідчим суддею розмір застави для підозрюваного є завідомо непомірним, оскільки останній не володіє майном та коштами які б були достатні для сплати застави у визначеному розмірі, який в свою чергу для підозрюваного є занадто обтяжливим.
Також сторона захисту зазначає про необґрунтованість обов'язку утримуватися підозрюваному від спілкуванням із визначеними в ухвалі особами. Вказує про відсутність у ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.
Далі в апеляційній скарзі захисник вказує, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, родину, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має позитивну характеристику, постійне місце проживання.
У підсумку автор апеляційної скарги вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
На адресу суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких захисник ОСОБА_7 зазначає про відсутність доказів існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_8 з 21.02.2019 належним чином виконує покладені на нього обов'язки. Стверджує про відсутність підтвердження зв'язків підозрюваного з високопосадовцями, а вплив підозрюваного на СБУ спростовується фактом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Додає, що подорожі ОСОБА_8 в інші країни свідчать лише про туристичні поїздки, а наявність грошових коштів та автомобіля не є злочином.
Також захисник зазначає про відсутність та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки слідство триває більше 21 місяця, ОСОБА_8 не є працівником СБУ, а зустрічі з ОСОБА_28 це законна та очікувана діяльність, оскільки ОСОБА_8 мав статус його помічника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, позицію захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника та заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження № 52017000000000365, відомості про яке 02.06.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
17 січня 2019 року ОСОБА_8 за місцем проживання поштою направлено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
22 січня 2019 року письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у відповідності до вимог ст. 278, 135 КПК України, вручено представнику житлово-експуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_8 у с. Білогородка Київської області - КП «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка»
01 лютого 2019 року повідомлення про підозру передано близькому родичу ОСОБА_8 , його дружині ОСОБА_39 .
23 січня 2019 року ОСОБА_8 оголошено у розшук.
31 січня 2019 року ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук.
06 лютого 2019 року Національне антикорупційне бюро звернулося до Робочого апарату Національного центрального бюро Інтерполу із запитом про міжнародний розшук громадянина ОСОБА_8 .
21.02.2019 року ОСОБА_8 затримано в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» на підставі ст. 208 КПК України та ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у виді тримання під вартою.
22.02.2019 ОСОБА_8 звільнений зі слідчого ізолятора на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 під заставу 5000363, 00 грн., яка була внесена Адвокатським об'єднанням «КОЛАРЕС» 19.02.2019, платіжне доручення № 279.
Детектив Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , за погодженням із начальником п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8
25 лютого 2019 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2603 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 363, 00 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) гривні, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
При судовому розгляді клопотання суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні детектива підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, на переконання колегії суддів, суд правильно виходив з того, що під час судового розгляду прокурором не доведено наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням чого слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Також суд при постановленні рішення, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, а саме наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, наявність постійного місця проживання та реєстрації.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчий суддя правомірно застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави, висновки суду відповідають зазначеним положенням КПК України та фактичним обставинам справи.
Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність, оскільки, всупереч положенням ч. 5 ст. 132 КПК України, стороною захисту не надано доказів на підтвердження зазначених обставин, з огляду на засади змагальності сторін, проте стороною обвинувачення обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 .
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушеннях, одне з яких є особливо тяжким злочином, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК України, за скоєння якого не передбаченого іншого основного покарання, аніж позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, колегія суддів не бере до уваги, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги.
Твердження прокурора про те, що ОСОБА_8 переховувався від органів досудового розслідування та був оголошений у розшук, були предметом дослідження слідчого судді, у зв'язку з вимогами ст. 178 КПК України. Крім того, твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_8 маючи зворотні білети на 16.01.2019, на рейс не зареєструвався, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, з урахуванням його добровільного повернення на територію України.
Посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів за попереднім планом з ОСОБА_28 , колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження.
Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення і посилання сторони обвинувачення на достатній матеріальний стан підозрюваного, за допомогою якого останній може залишити межі України, з урахуванням того, що матеріальний стан підозрюваного враховано слідчим суддею при визначенні суми застави, як і явка підозрюваного до суду за першим викликом.
Посилання прокурора на те, що 12 лютого 2019 року слідчим суддею не дотримано порядку обрання запобіжного заходу, не заслуговують на увагу, оскільки ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 не є предметом апеляційного перегляду у даному судовому засіданні.
Твердження прокурора про те, що підозрюваний має зв'язки із високопосадовцями, не доведено жодними фактами та обставинами, а тому, на переконання колегії суддів, має характер припущення, а сам по собі факт роботи підозрюваного в СБУ не може бути достатньою підставою для висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Твердження сторони захисту про те, що слідчим суддею при визначенні розміру застави не враховано майновий та сімейний стан підозрюваного та твердження прокурора про те, що слідчим суддею не надано належної оцінки ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та належного обгрунтування розміру застави, не заслуговують на увагу, з урахуванням змісту оскаржуваного судового рішення, відповідно до якого слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, розмір завданої майнової шкоди. З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання адвоката на відсутність в оскаржуваній ухвалі обгрунтування виключності випадку.
Посилання адвоката на непомірність розміру застави через те, що підозрюваний не володіє майном та коштами, які б були достатні для сплати застави у визначеному розмірі, у порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, не доведено належними та допустимими доказами, які мають спростувати надані стороною обвинувачення докази майнового стану підозрюваного та його оточення. Наведені обставини також були дослідженні слідчим суддею та колегія суддів не вбачає підстав для висновку про їх помилковість.
Також предметом дослідження слідчого судді були твердження захисника про те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, родину, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має позитивну характеристику, постійне місце проживання. Таким чином, лише посилання апелянта на наявність цих обставин не свідчить про помилковість прийнятого слідчим суддею рішення.
Посилання сторони захисту на відсутність та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не заслуговують на увагу, з урахуванням того, що підозрюваний перебував за межами країни, у зв'язку із чим був оголошений у міжнародний розшук. Крім того, посилання адвоката на те, що слідство триває більше 21 місяця, а ОСОБА_8 не є працівником СБУ, у відповідності до вимог закону, не свідчить про недоведеність стороною обвинувачення наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Що стосується тверджень захисника про те, що підозрюваний з 21.02.2019 року належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, свідчить про правильність застосованого запобіжного заходу.
Посилання захисника на відсутність у ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, слід визнати необґрунтованими, з урахуванням вимог п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідно до яких, суд може зобов'язати підозрюваного виконувати, зокрема, обов'язок утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.
Разом з тим, заслуговують на увагу посилання сторони захисту на необґрунтованість покладеного на підозрюваного обов'язку в частині заборони спілкування з особами, перелік яких визначать детектив або прокурор, оскільки такий обов'язок не передбачений частиною п'ятою статті 194 КПК України, яка передбачає лише право слідчого судді визначити перелік осіб з якими обмежено спілкування та не містить можливості делегування слідчим суддею таких повноважень прокурору чи слідчому.
Враховуючи встановлені апеляційним судом порушення КПК України, які мали місце під час розгляду клопотання детектива, апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню в частині покладення на підозрюваного обов'язку не спілкуватись з особами, перелік яких визначать детектив або прокурор та постановленням в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання детектива в частині заборони спілкування з особами, перелік яких визначать детектив або прокурор.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2603 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 363, 00 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) гривні, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, скасувати в частині покладення обов'язку не спілкуватись з особами, перелік яких визначать детектив або прокурор.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива в частині заборони спілкування з особами, перелік яких визначать детектив або прокурор.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4