Справа № 760/13111/15-ц Головуючий у І інстанції Букіна О.М.
Провадження № 22-ц/824/2775/19 Доповідач у ІІ інст. Таргоній Д.О.
Іменем України
02 квітня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Журби С.О., Приходька К.П.,
за участі секретаря Тимошевскої С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про усунення перешкод у користуванні майном,
у квітні 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» звернулося до суду з заявою про визнання виконавчого листа, виданого Солом'янським районним судом м. Києва від 21.09.2015 по справі №760/13111/15-ц, таким, що не підлягає виконанню з 29.08.2017, тобто з дня продажу ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1
В обґрунтування заяви зазначено, що 21.09.2015 Солом'янським районним судом м. Києва було винесено рішення, яким зобов'язано ОСББ «Башта» усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні нежитловим приміщенням № АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист.
Після ухвалення рішення ОСОБА_2 неправомірно перевів нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 в жиле та продав його новому власнику по договору купівлі - продажу квартири від 29.08.2017.
Заявник вказує, що у зв'язку з тим, що неможливо усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні приміщенням, яке йому не належить і яким він не користується, виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року в задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСББ «Башта» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального законодавства, просить ухвалу скасувати та визнати виконавчий лист Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2015 року по справі №760/13111/15-ц таким, що не підлягає виконанню з 29.08.2017 року, з дня продажу ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1
Обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції не встановив дату пред'явлення виконавчого листа до виконання, необґрунтовано вказавши в ухвалі, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладено після пред'явлення виконавчого листа від 21.09.2015 року до виконання. Крім того, вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви, суд першої інстанції не врахував, що виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2015 року по даній справі прямо пов'язане з особою ОСОБА_2 та квартирою № НОМЕР_1. 29 серпня 2017 року ОСОБА_2 продав квартиру новому власнику, тому слід вважати, що після продажу належного йому майна, жодні права ОСОБА_2 не порушуються. Апелянт просить врахувати, що ОСОБА_2 звернувся до Соломянського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві 02.11.2017 року, коли його права вже не могли бути порушені. Таким чином, на думку апелянта, позивачем ОСОБА_2 порушено вимоги ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки останній не повідомив державного виконавця, що за час, який пройшов з дня ухвалення судового рішення, змінились обставини і у нього відсутнє право на користування приміщенням, що є необхідною та достатньою умовою для виконання виконавчого листа по справі № 760/13111/15-ц.
В порядку ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2015 позов ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про усунення перешкод у користуванні майном, задоволено.
Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» усунути за власний рахунок перешкоди ОСОБА_2 у користуванні нежитловим приміщенням № НОМЕР_1 ( в літері А) та приміщеннями загального користування, що знаходиться на 16 поверсі будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 під'їзд №2, шляхом:
- демонтажу дверей, які встановлені в проході між коридором, що має вихід до ліфту та коридором загального користування, який має вихід до квартир на 16 поверсі;
- демонтажу дверей, які встановлені в проході між переходом та сходовою клітиною на 16 поверсі;
- очищення від старих меблів коридору загального користування, який має вихід до переходу, що веде до сходової клітини 16-го поверху.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « Башта» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243, 60 грн.
Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2015 року представник позивача ОСОБА_3 отримав два виконавчі листи та їх пред'явлено до виконання.
Пунктом дев'ятим частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що основною засадою судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Підстави для цього зазначені у часині другій статті 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: 1) його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 3) з інших причин.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Встановивши, що виконавчий лист виданий на підставі рішення Солом'янського районного суду від 21 вересня 2015 року, яке набрало законної сили, а тому підлягає примусовому виконанню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відповідно до положень статті 432 ЦПК України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що виконання рішення суду пов'язане безпосередньо з особою ОСОБА_2 Так, з матеріалів справи та змісту самого рішення вбачається, що його виконання пов'язане не з особою позивача, а з виконанням певних дій, необхідних для усунення перешкод в користуванні конкретно визначеним нерухомим майном.
Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого суду, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.
У справі "Soering vsUK" Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, а допущені судом порушення термінів розгляду справи, передбачених процесуальним законодавством, не є підставою для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 03 квітня 2019 року.
Головуючий Таргоній Д.О.
Судді Журба С.О.
ПриходькоК.П.