1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 28 березня 2019 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участі: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 строком на 60 днів, до 02 квітня 2019 року, без визначення розміру застави.
В обґрунтування рішення слідчий суддя зазначив про необхідність задоволення клопотання слідчого оскільки прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання такого ризику, а також необхідність виконання ряду процесуальних дій, які потребують додаткового часу.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з забороною залишати місце його проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зокрема, в апеляційній скарзі звертається увага на те, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. При цьому, слідчим суддею також належним чином не розглянута можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо ризику незаконного впливу підозрюваним на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомо анкетні дані останніх, то захисник зазначає, що вручення стороні захисту матеріалів кримінального провадження з анкетними даними відповідних учасників кримінального провадження при продовженні строку досудового розслідування і тримання особи під вартою - є процесуальний обов'язок сторони обвинувачення. Більш того, сторона обвинувачення за відсутності клопотання сторони захисту, самостійно і свідомо надала останнім такі матеріали. Штучно створюючи передумови для наявності такого ризику.
Також, на переконання захисника, слідчим суддею не було враховано, те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання у місті Києві, за яким характеризується позитивно, у зв'язку з чим відносно останнього можливо застосувати цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 21 серпня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018110120000600, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 345 КК України.
04 грудня 2018 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
06 грудня 2018 року ОСОБА_6 було змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про підозру у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, та у незаконному придбанні, зберіганні вибухових речовин, вибухових пристроїв та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Цього ж дня, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 01 лютого 2019 року, без визначення розміру застави.
28 січня 2019 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року вказане клопотання слідчого було задоволено.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя, з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також тяжкість кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом та вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Враховуючи викладене, посилання захисника на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, не заслуговують на увагу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , оскільки слідчий і прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_6 , під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Доводи захисника про те, що слідчим суддею не було враховано, дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання у місті Києві, за яким характеризується позитивно, не спростовують висновки суду про те, що останній може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не можуть бути самостійною підставою для задоволення апеляційної скарги захисника.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі справи не вбачається.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу в їх сукупності, продовжив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181,194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , до 02 квітня 2019 року, без визначення розміру застави, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1429/2019 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1