Постанова від 28.03.2019 по справі 363/2554/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 363/2554/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/5307/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Ткаченко І.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області постановлену 17 грудня 2018 року в приміщенні суду в складі судді Баличевої М.Б.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вшгородського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, предметом якої є відшкодування шкоди завданою внаслідок порожньо - транспортної пригоди.

У серпні 2018 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на легковий автомобіль марки MINI COOPER, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу ОСОБА_4

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 9 серпня 2018 року забезпечено позов ОСОБА_3 шляхом накладення арешту на майно відповідача - ОСОБА_4 із забороною на проведення реєстраційних дій, а саме на легковий автомобіль марки MINI COOPER, реєстраційний номер НОМЕР_1.

У грудні 2018 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

В якій просив, задовольнити вищевказану заяву та ухвалу суду від 9 серпня 2018 року по справі №363/2554/18 скасувати.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17 грудня 2018 року зокрема відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою скасувати ухвалу в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову та просила задовольнити вказану заяву, скасувавши заходи забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 9 серпня 2018 року..

Так, у апеляційній скарзі скаржник зокрема зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушеннями норм чинного законодавства. Крім того вказує, що судом приймаючи оскаржувану ухвалу судом не перевірено факт понесених позивачем збитків.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав викладених у ній.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив судове рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 7 ч. 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно ч.9, ч.10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Обґрунтовуючи подану заяву, сторона відповідача зазначила, що позивач не має права без підстав в інтересах власника транспортного засобу без доручення подавати позов та відповідно забезпечувати його.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Апеляційний суд вважає за потрібне зауважити, що позивач в силу норм цивільно - процесуального законодавства мав право для звернення із заявою про забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, оскільки вважав, що йому, як особі якій завдано збитків у результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача, яка є власником забезпеченого автомобіля.

Отже, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції прийнято до увагихарактер спірних правовідносин, суть заявлених вимог та врахував відсутність рішення по суті позовних вимог. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, оскільки судом при ухваленні рішення по суті позовних вимог буде надана оцінка вимогам позовної заяви.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

А відтак, апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 17 грудня 2018 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 17 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 2 квітня 2019 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Попередній документ
80920626
Наступний документ
80920628
Інформація про рішення:
№ рішення: 80920627
№ справи: 363/2554/18
Дата рішення: 28.03.2019
Дата публікації: 05.04.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них