02 квітня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12018110230001037, та вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою,
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 21.02.2019 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено без змін у виді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор".
Строк відбування покарання ОСОБА_2 ухвалено обчислювати з часу взяття під варту, тобто з 21.20.2018.
Судом у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Не погодившись з вищевказаним вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 27.02.2019 подав клопотання, в якому, посилаючись на призначення йому занадто суворого покарання, просив переглянути вирок в апеляційному порядку, врахувати думку потерпілої, яка не має претензій до нього, та наявність у нього на утриманні малолітньої дитини.
01.04.2019 судове провадження разом із клопотанням обвинуваченого надійшли до Київського апеляційного суду та наступного дня передані судді-доповідачу.
Однак перевіркою матеріалів судового провадження виявились наявними перешкоди для відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до частин 1, 2 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;
2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;
3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Вимоги до апеляційної скарги викладені у ст. 396 КПК України.
За правилами п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Конкретні вимоги повинні бути сформульовані з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок чи ухвалу суду першої інстанції має право ухвалити, відповідно до положень, визначених ч. 1 ст. 407 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити вирок або ухвалу без змін;
2) змінити вирок або ухвалу;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вказаних вимог обвинувачений ОСОБА_2 не дотримався.
Як убачається із матеріалів судового провадження, порушуючи у своєму зверненні питання про перегляд у апеляційному порядку вироку суду першої інстанції, обвинувачений фактично звернувся із апеляційною скаргою, проте іменував вказаний документ як клопотання, що не відповідає вимогам до апеляційної скарги, передбачених ст. 396 КПК України.
Крім того, у апеляційній скарзі обвинуваченого не зазначено вимоги з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції має право ухвалити за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції, та не наведено обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість вироку суду першої інстанції.
Вказані обставини є перешкодою для розгляду справи в апеляційному порядку по суті, оскільки згідно з ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Оскільки апеляційна скарга обвинуваченого на вирок суду першої інстанції подана без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, що перешкоджає відкриттю апеляційного провадження, вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 396, 398, 399, 407, 420 КПК України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12018110230001037 - залишити без руху.
Встановити обвинуваченому ОСОБА_2 семиденний строк з дня отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали негайно надіслати обвинуваченому ОСОБА_2 .
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1