01 квітня 2019 року
м. Київ
справа №357/6893/18
провадження № 22-ц/824/4126/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року /суддя Ярмола О.Я./
у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, -
Позивач звернулася з вимогами про стягнення боргу в сумі - 26 315 грн. 54 коп., а також, відшкодувати моральну шкоду в сумі 15 000 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 заборгованість у сумі 26 315 грн 54 коп, вирішено питання судових витрат. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. /а.с. 36-38/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, ухваливши рішення про часткове задоволення позовних вимог у сумі 13 000 грн.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що на момент звернення позивача з позовом, половина коштів виплачена, що становить 500$. Зазначене підтверджується аудіозаписом розмови, оскільки позивач відмовляється написати розписку про отримання коштів. Окрім того, під час передачі коштів був присутній свідок, явка якого буде забезпечена. Також вказував, що не було досліджено оригінал боргової розписки, який, як зазначає позивач втрачено. Вказував на те, що був позбавлений надати такі докази в суді першої інстанції, оскільки розгляд справи відбувався заочно.
ОСОБА_6 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 03.12.2017 року між сторонами укладено договір позики на суму 1 000 дол. США, відповідно до якого відповідач зобов'язався повернути суму боргу до 01.02.2018 року. /а.с. 33/
Відповідно до даних НБУ, офіційний курс долара США станом на 15.06.2018 року становив 26, 31554 грн., отже сума основного боргу у національній валюті - 26 315, 54 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався нормами ч. 1 ст. 1046 ЦК України, відповідно до якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики); ч. 2 ст. 1047 ЦК України, яка визначає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена, зокрема, розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми; ст. 610 ЦК України, згідно якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); ч. 1-2 ст. 533 ЦК України, якими передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Встановивши, що станом на 15.06.2018 року ОСОБА_5 дійсно не виконав у повній мірі зобов'язань перед ОСОБА_6, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог у цій частині та правомірно відмовив у частині стягнення з відповідача моральної шкоди та витрат на правничу допомогу, оскільки належних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не надала.
Доводи апеляційної скарги про те, що на момент звернення позивача з позовом, половина коштів виплачена, що становить 500$, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних відповідачем обставинам.
Доводи апеляційної скарги про те, що не було досліджено оригінал боргової розписки, який, як зазначає позивач втрачено, колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що не відповідають дійсності, оскільки судом першої інстанції досліджено оригінал розписки щодо виникнення у ОСОБА_5 боргових зобов'язань перед ОСОБА_7 та надано оцінку вказаним доказам у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач був позбавлений надати докази в суді першої інстанції, оскільки розгляд справи відбувався заочно, колегією суддів не приймаються до уваги на підставі наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 неодноразово був викликаний до суду першої інстанції для надання пояснень по справі та доказів виконання зобов'язання перед позивачем, за наявності таких.
Повідомлений належним чином відповідач у судові засідання не з'являвся.
Крім того, ОСОБА_5 так само не з'явився і у судове засідання, призначене на 01.04.2019 року до суду апеляційної інстанції, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, оскільки він був повідомлений належним чином у розумні строки та мав час для реалізації своїх прав як учасника процесу у розумінні ст. 43 ЦПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року - залишити без задоволення.
Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: