Справа № 206/1667/19
Провадження № 4-с/206/19/19
01.04.2019 Самарський районний суд м. Дніпропетровська
в складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
за участю:
секретаря судового засідання Стахів О.О.
державного виконавця Тищенка О.О.
представника стягувача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі скаргу представника стягувача ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документу стягувачеві, боржник ОСОБА_4, -
21.03.2019 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга представника стягувача ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Самарського ВДВС міста Дніпра ОСОБА_3 від 24.01.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.
В обґрунтування поданої скарги представником стягувача було зазначено, що згідно рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 206/5037/17 від 05.12.2017 присуджено стягнути з боржника ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі: 140210,67 грн., три відсотки річних в розмірі у розмірі: 5024,53 грн., судові витрати у розмірі: 1425,35 грн. Вищезазначене рішення суду виконано не було. 29.03.2018 ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця Тищенка О.О. з клопотанням, в якому прохав скерувати на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» запит з приводу наявності в ПАТ КБ «Приватбанк» рахунків, відкритих на ім'я боржника ОСОБА_4, накласти арешт і звернути стягнення на частку ОСОБА_4 в статутному капіталі ТзОВ «Лайф хаус білдінг», звернутись до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_4 за межі України до виконання ним виконачого листа, однак жодна з цих дій державним виконавцем виконана не була. 24.01.2019 головним державним виконавцем Самарського ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 виконавчий лист від 21.12.2017, виданий Самарським районним судом м. Дніпропетровська повернуто стягувачеві, з підстав п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє майно. В зв'язку із вищевикладеним представник скаржника просив поновити строк для подання скарги, скасувати постанову головного державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ОСОБА_3 від 24.01.2019 про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Головним державним виконавцем Самарського ВДВС міста Дніпра ОСОБА_3 було подано відзив на скаргу з наступним обґрунтуванням. Так, ОСОБА_3 зазначив, що на примусове виконання до Самарського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області 01.03.2018 надійшов виконачий лист № 206/5037/17 від 21.12.2017, виданий Самарським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики. 03.03.2018 головним державним виконавецм ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження, але постанова направлена на адресу боржника, а саме: м. Дніпро, вул. Дитинства, 56, та виклик боржника до Самарського ВДВС були повернуті до Самарського ВДВС з відміткою «за спливом строку зберігання» З метою повного та своєчасного виконання рішення суду головним державним виконавцем було направлено запити до реєструючих органів про перевірку майнового стану боржника, направлено запит до Самарського районного відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС з метою виявлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, здійснено вихід за адресою боржника з метою перевірки майнового стану боржника, під час якого було встановлено, що вдома нікого не було. В результаті вжитих державним виконавцем заходів було встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення. В зв'язку із чим, державним виконавцем 04.01.2019 була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник стягувача ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив задовольнити.
Головний державний виконавець Самарського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги, просив відмовити у повному обсязі, надав відзив на скаргу.
Боржник ОСОБА_4, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у судове засідання не з'явився.
Вислухавши доводи та пояснення представника скаржника, заперечення державного виконавця, вивчивши та дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження в їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 03.03.2018 головним державним виконавцем Тищенко О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55922175 з виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2017 по справі № 206/5037/17 (а.с. 5).
Тієї ж дати, головним державним виконавцем Тищенко О.О. було винесено постанову про арешт майна боржника (а.с. 27).
05.03.2018, 16.04.2018 та 22.10.2018 надійшли відповіді на запити державного виконавця Тищенка О.О. до Пенсійного фонду України, згідно яких інформацію серед осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та осіб-боржників, які отримують пенсії щодо особи боржника не знайдено, а також відповіді на запити до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями згідно якого фізична особа боржник з РНОКПП НОМЕР_1 на обліку в органах ДПС не перебуває та про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, згідно якого щодо боржника інформація в ДРФО відсутня (а.с. 28).
17.03.2018 надійшла відповідь МВС України РСЦ в Дніпропетровській області ТСЦ № 1241 на постанову про арешт майна боржника, згідно якої, облікових даних комп'ютерної бази територіального сервісного центру за боржником не зареєстровано (а.с. 29).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відомості щодо боржника відсутні (а.с. 30)
Відповідно до копії конверта, виклик боржника до Самарського ВДВС було повернуто до Самарського ВДВС з відміткою «за спливом строку зберігання» (а.с. 31).
04.05.2018 державним виконавцем Тищенко О.О, було складено акт державного виконавця щодо виходу державного виконавця за адресою: м. Дніпро, вул. Дитинства, 56, яким було встановлено, що вдома нікого не було.
Відповідно до облікової картки на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 органом 1214 Центральним РВ у м. Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області 01.11.2016 видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія FF номер 152261 (а.с. 32)
22.10.2018 державним виконавцем Тищенко О.О. було направлено запит до АТ КБ «ПриватБанк» стосовно надання інформації щодо наявності відкритих рахунків, суми коштів, що перебувають на усіх рахунках боржника, однак відповідь, так і не отримано (а.с. 47).
10.04.2018 державним виконавцем Тищенко О.О. було направлено запит до Центрального апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку стосовно надання інформації щодо наявності зареєстрованих цінних паперів та наявності будь-якого майна, що зареєстроване за боржником (а.с. 48).
24.01.2019 державним виконавцем Тищенко О.О. було складено акт щодо виходу державного виконавця для перевірки місця знаходження ТОВ «ОСОБА_5 БІЛДІНГ», в ході якого встановлено, що дана організація за адресою: м. Дніпро, вул. Базова, 4, оф. 9 ніколи не перебувала (а.с. 49).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Перелік прав державного виконавця щодо можливостей розшуку майна боржника та заходів примусу, під час виконання рішення суду, визначений ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно, до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Частинами 1, 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Однак, державним виконавцем не надано доказів вчинення всіх необхідних та передбачених законодавством виконавчих дій, а саме: доказів звернення державного виконавця до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, доказів звернення до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника, тим самим не доведено, що ним вичерпано всі можливі заходи для повного виконання рішення суду, враховуючи той факт, що у матеріалах справи є докази на підтвердження наявності у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Виходячи зі змісту ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Частиною 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
При розгляді даної скарги, суд також звертає увагу на те, що у рішенні від 27 листопада 2008 року у справі «Крутько проти України» (№2), Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (no.1) (GC), no. 36813/97, п.197 ЄСПЛ 2006). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «ОСОБА_6 проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998*II, п. 35, та «Сіка проти Словакії» (Sica v. Slovakia), №2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).
Застосовуючи процедуру «пілотного рішення» у справі «ОСОБА_7 проти України» (рішення від 15 жовтня 2009 року, остаточне від 15.01.2010 року) Європейський суд з прав людини знову констатував, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи усі дослідженні судом докази по справі, суд приходить до висновку, що винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві є передчасним та необґрунтованим, в зв'язку з чим постанова є неправомірною та підлягає скасуванню, а відтак скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 18, 36 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 383 - 387 ЦПК України, -
Визнати неправомірною та скасуватипостанову головного державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.01.2019, прийняту у межах виконавчого провадження № 55922175, з виконання виконавчого листа № 206/5037/17, виданого 21.12.2017 Самарським районним судом м. Дніпропетровська.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне судове рішення у формі ухвали складено 03.04.2019.
Суддя К.С. Маштак