Ухвала Іменем України
2 квітня 2019 року м. Київ
справа № 711/327/17 провадження № 51-2241ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року,
встановив:
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 69, ст. 190-1, ч. 2 ст. 223 Кримінального кодексу України в редакції 1960 року та ч. 4 ст. 187 цього Кодексу в редакції 2001 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 від 6 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015250000000284 від 04.09.2015 року.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2018 року заяву ОСОБА_4 про перегляд за виключними обставинами зазначеної ухвали слідчого судді залишено без задоволення.
18 лютого 2019 ухвалою Апеляційного суду Черкаської області залишено без зміни ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2018 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що повторна участь слідчого судді ОСОБА_5 у розгляді його скарги свідчить про її упередженість і є підставою для перегляду за виключними обставинами ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2018 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги та наявні копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виключними обставинами визнаються: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Як убачається з судових рішень, ОСОБА_4 звернувся до місцевого суду з заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 від 6 лютого 2017 року. У своїй заяві посилався на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що полягали в повторній участі слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду його скарги та порушенні права на захист.
Так 16 вересня 2014 року слідчий суддя ОСОБА_5 розглядала також скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за його заявами. У кримінальному провадженні № 42015250000000284 ОСОБА_4 був заявником і потерпілим.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_4 , місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для перегляду за виключними обставинами ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 лютого 2017 року, оскільки вказані у його заяві обставини не можуть вважатись виключними в розумінні ч. 3 ст. 459 КПК.
Таким чином, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд зазначеної ухвали за виключними обставинами за відсутності обставин, передбачених ч. 3 ст. 459 КПК, місцевий суд діяв у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону.
Положеннями ст. 76 КПК не встановлено заборони для слідчого судді приймати декілька процесуальних рішень в одному кримінальному провадженні. Тому, твердження ОСОБА_4 про неможливість повторного розгляду слідчим суддею ОСОБА_5 його скарги, позбавленні підстав.
Доводи у касаційній скарзі ОСОБА_4 аналогічні за змістом доводам, наведеним в його апеляційній скарзі. Такі доводи апеляційний суд ретельно перевірив та визнав безпідставними з наведенням в ухвалі належного обґрунтування на їх спростування. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. ст. 405, 407, 419, 459, 462 КПК.
Обставин, які б були підставами для скасування судових рішень за доводами касаційної скарги ОСОБА_4 , не встановлено.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3