28.03.2019 р. Справа № 914/1328/18
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., за участі секретаря судового засідання Зарицької О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу №14-1024 від 11.03.2019 (вх.№746/19 від 13.03.2019) Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів, на дії державного виконавця
у справі №914/1328/18
за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Голс», м.Дубляни, Львівська область
про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 952 410,34 грн.
особа, дії якої оскаржуються: старший державний виконавець Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1
за участю представників :
від скаржника (стягувача): ОСОБА_2 - представник (довіреність №14-10 від 02.01.2019) ;
від боржника: не з'явився;
старший державний виконавець Жук Я.Я. - не з»явився.
Встановив:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.09.2018 у справі №914/1328/18 позов Державної екологічної інспекції у Львівській області задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голс» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області збитки в розмірі 952 410,34 грн (п.2 резолютивної частини рішення);
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голс» на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області 14 286,16 грн. судового збору (п.3 резолютивної частини рішення).
Рішення господарського суду не оскаржувалось та набрало законної сили.
09.11.2018 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2018 у справі №914/1328/18 видано два накази: наказ на бланку 050431 на стягнення 952 410,34 грн. збитків та наказ на бланку №050430 на стягнення 14 286,16 грн. судового збору.
13.03.2019 до Господарського суду Львівської області від Державної екологічної інспекції у Львівській області надійшла скарга від 11.03.2019 р. № 14-1024 на дії державного виконавця, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.02.2019 року; вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів по примусовому виконанню наказу №050430 по справі №914/1328/18 від 09.11.2018 року, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги скаржник посилається на те, що ним було скеровано на виконання до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області наказ Господарського суду Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голс» на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області (надалі - Інспекція) 14 286,16 грн судового збору, однак Інспекція 01.03.2019 отримала повідомлення старшого державного виконавця Жука Я.Я. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з тих мотивів, що при перевірці матеріалів виконавчого провадження встановлено місцезнаходження боржника: Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул.Шевченка,25/2, що за підвідомчістю не належить до Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області.
Скаржник посилається на те, що у рішенні Господарського суду Львівської області по справі №914/1328/18 від 25.09.2018 зазначено, що ТзОВ «Голс» здійснювало самовільне водокористування - забір підземних прісних вод із двох артезіанських свердловин (одна резервна) для забезпечення господарсько-питних потреб на території Пустомитівської міської ради. Підприємство надає платні послуги по забезпеченню водою та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі.
Інспекція (скаржник) стверджує, що скористалась своїм правом, зазначеним в ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», що стосується права вибору місця відкриття виконавчого провадження і звернулась для виконання рішення суду на підставі наказу від 09.11.2018 №914/1328/18 (бланк наказу №050430) на стягнення 14 286,16 грн. судового збору з ТзОВ «Голс» на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Скаржник вважає, що старший державний виконавець Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 безпідставно посилається у Повідомленні на п.10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки судовий наказ №050430 був скерований Інспекцією за місцем роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Скарга мотивована посиланням на ст.ст.11,24,74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.339 Господарського процесуального кодексу України.
В обгрунтування скарги та на підтвердження наведених у ній обставин Інспекцією долучено до скарги наступні документи:
-завірену копію листа Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області №1602 від 21.02.2019;
-завірену копію Повідомлення від 21.02.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;
-завірену копію наказу №050430 від 09.11.2018 у справі №914/1328/18 на стягнення 14 286,16 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2019 скарга Державної екологічної інспекції у Львівській області №14-1024 від 11.03.2019 (вх.№746/19 від 13.03.2019) прийнята до розгляду та призначено судове засідання по розгляду скарги на 28.03.2019 о 12 год.30 хв.
Представник скаржника в судовому засіданні 28.03.2019 скаргу підтримав та просить задоволити з мотивів, які в ній викладені та на підставі документів, які до скарги долучені. Заяви, клопотання, у т.ч. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, від скаржника до суду не надходили.
Боржник (ТзОВ «Голс») явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином та своєчасно був повідомлений про призначення судового засідання з розгляду зазначеної вище скарги на 28.03.2019.
З отриманих на запит господарського суду Витягів встановлено, що станом на 21.02.2019 (дата прийняття Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання), як і станом на 13.03.2019 (дата поступлення до суду скарги Інспекції №14-1024 від 11.03.2019) Товариство з обмеженою відповідальністю «Голс» в статусі юридичної особи включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходженням юридичної особи є адреса - 80381, АДРЕСА_1; відомості про припинення юридичної особи у процесі припинення, у процесі провадження у справі про банкрутство, санації - в ЄДР відсутні.
Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області пояснення по скарзі не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Старший державний виконавець Жук Я.Я. в засідання теж не прибув.
Згідно з ч.1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденнй строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши скаргу, заслухавши представника скаржника та дослідивши долучені до скарги докази, наявні матеріали справи суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.09.2018, що вбачається з матеріалів судової справи №914/1328/18, було задоволено позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голс» 952 410,34 грн. збитків (п.2 резолютивної частини рішення).
Відповідно до п.3 резолютивної частини рішення суд ухвалив (дослівно): «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голс» (80381, АДРЕСА_2; код ідентифікаційний 22355169) на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м.Львів, вулиця Стрийська,98; код ЄДРПОУ 38057086) судовий збір в розмірі 14 286,16 грн.».
Рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2018 у справі №914/1328/18 не оскаржувалось та набрало законної сили.
09.11.2018 на примусове виконання пункту 3 резолютивної частини рішення Господарський суд Львівської області видав Інспекції (на бланку №050430) наказ: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голс» (80381, АДРЕСА_2; код ідентифікаційний 22355169) на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м.Львів, вулиця Стрийська,98; код ЄДРПОУ 38057086) судовий збір в розмірі 14 286,16 грн.».
Яке вбачається зі змісту наказу, в наказі судом зазначено відомості про стягувача та боржника: стягувач: Державна екологічна інспекція у Львівській області (79026, м.Львів, вулиця Стрийська,98; код ЄДРПОУ 38057086), боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю «Голс» (80381, АДРЕСА_2; код ідентифікаційний 22355169), а також зазначено, що наказ видано на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2018 року, яке набрало законної сили 23.10.2018р.; наказ дійсний для пред»явлення до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.
Зі змісту долученої скаржником до скарги копії Повідомлення від 21.02.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, підписаного старшим державним виконавцем Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 вбачається, що Повідомлення прийнято за результатами розгляду заяви стягувача, Державної екологічної інспекції у Львівській області (Львівська область, м.Львів, вул.Срийська,98, 38054086), щодо примусового виконання наказу №914/1328/18, виданого 09.11.2018 Господарським судом Львівської області про стягнення з боржника, ТзОВ «Голс» (Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул.Шевченка,25, код 22355169) 14 286,16 грн. судового збору. Повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, як вбачається з мотивувальної частини Повідомлення від 21.02.2019, мотивовано старшим державним виконавцем Жук Я.Я. тим, що : «При перевірці матеріалів виконавчого провадження встановлено- місце знаходження боржника: Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул.Шевченка,25/2, що за підвідомчістю не належить до Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області». За наведеного та керуючись п.10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання Державній екологічній інспекції у Львівській області Повідомленням від 21.02.2019.
Скаржник вважає дії старшого державного виконавця Жука Я.Я. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.02.2019 неправомірними з тих мотивів, що в рішенні Господарського суду по справі №914/1328/18 зазначено, що ТзОВ «Голс» здійснювало самовільне водокористування - забір підземних прісних вод із двох артезіанських свердловин (одна резервна) для забезпечення господарсько-питних потреб на території Пустомитівської міської ради. Підприємство надає платні послуги по забезпеченню водою та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі.
Відповідно, як пояснює скаржник, він скористався своїм правом, зазначеним в ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», що стосується права вибору місця відкриття виконавчого провадження і звернулась для виконання рішення суду на підставі наказу від 09.11.2018 №914/1328/18 (бланк наказу №050430) на стягнення 14 286,16 грн. судового збору з ТзОВ «Голс» на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження»).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними.
Однак, скаржником не доведено ті обставини, які мають значення для розгляду скарги і на які він посилається як на підставу заявлених у скарзі вимог.
До матеріалів скарги скаржником не долучено заяву ( чи її копію з відповідною відміткою про дату її надходження та реєстрацію, чи з доказами надіслання заяви до Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області) з якою стягувач звертався до Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про прийняття до виконання виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження за наказом №914/1328/18, виданим 09.11.2018 Господарським судом Львівської області ( на бланку №050430) про стягнення з боржника на користь стягувача 14286,16 грн. судового збору.
Статтею 3 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких, зокрема, виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа.
1. У виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Отже, виходячи з наведеної норми наказ суду за своїм змістом має відповідати вимогам, передбаченим у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо відповідності його змісту резолютивній частині рішення, на виконання якого його було видано.
Судом встановлено, що наказ, виданий 09.11.2018 Господарським судом Львівської області (на бланку №050430) про стягнення з боржника на користь стягувача 14286,16 грн. судового збору, повністю відповідає п.3 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2018 у справі №914/1328/18.
У зазначеному наказі вказані наступні дані про боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Голс» , - 80381, АДРЕСА_2; код ідентифікаційний 22355169.
У виконавчому документі не зазначено інших даних (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов»язки виконавців.
1. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
2. Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов»язки державного виконавця.Проте положення чинного законодавства не передбачають обов»язок виконавця (державного виконавця у даному випадку) при прийнятті виконавчого документу до виконання перевіряти вказані у наказі суду дані щодо місцезнаходження боржника. Така позиція наведена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2018 у справі №922/5690/14).
Скаржник у судовому засіданні просить розглянути скаргу на підставі долучених до неї доказів.
Скаржником не доведено, що у заяві, з якою він звернувся до Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про прийняття до виконання наказу №914/1328/18, виданого 09.11.2018 Господарським судом Львівської області (на бланку №050430) про стягнення з боржника на користь стягувача 14286,16 грн. судового збору, ним зазначались відомості, які могли сприяти примусовому виконанню рішення (наприклад, місце роботи боржника чи отримання боржником інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), у зв'язку з чим скаржник (стягувач) вважав, що примусове виконання наказу суду відноситься до підвідомчості Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Скаржником не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами долучення до такої заяви копії рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2018 у справі №914/1328/18, як не доведено і те, що положеннями чинного законодавства передбачено обов»язок державного виконавця (в даному випадку - старшого державного виконавця Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1Я.) при прийнятті виконавчого документа до виконання знайомитись зі змістом рішення суду, адже Законом України «Про виконавче провадження» чітко встановлено, що для примусового виконання рішення стягувач повинен подати органу виконання рішення виконавчий документ, зазначений у статті 3 цього Закону та заяву про примусове виконання рішення, у якій, зокрема, стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Частина 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та розділ ІІІ, п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачають повернення виконавчого документу стягувачу до відкриття виконавчого провадження у разі коли виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Обставини, на які має місце посилання скаржника у скарзі є недоведеними та не підтвердженими належними та допустимими доказами.
Тобто, не знаходять свого підтвердження доводи скаржника про порушення державним виконавцем під час прийняття повідомлення від 21.02.2019 приписів Закону України «Про виконавче провадження».
Стосовно вимоги скаржника « вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів по примусовому виконанню наказу №050430 по справі №914/1328/18 від 09.11.2018 року, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі», то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки заходи по примусовому виконанню мають вживатись державним виконавцем за умови відкриття виконавчого провадження.
Скаржником у встановленому законом порядку не доведено суду порушення державним виконавцем його прав як сторони виконавчого провадження, натомість судом встановлено, що дії органу виконання судових рішень повністю узгоджуються з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. ( в чинній редакції).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, вимоги скаржника є необґрунтованими належним чином, а тому в задоволенні скарги Державної екологічної інспекції у Львівській області належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні скарги Державної екологічної інспекції у Львівській області №14-1024 від 11.03.2019 (вх.№746/19 від 13.03.2019) відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2019.
Суддя Кітаєва С.Б.