Ухвала Іменем України
29 березня 2019 року
м. Київ
справа № 734/2086/18
провадження № 51-1451ск19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року,
встановив:
За вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2018 року
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Литовка Сумської області, жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди 491 180 грн.
За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що він 18 грудня 2017 року близько 05:15, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем Renault Trafik, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись у м. Остер Козелецького району Чернігівської області по вул. Незалежності у напрямку від смт. Козелець до смт. Десна, порушивши п.п. 2.3 б, 2.9 а, 10.1, 12. 1 Правил дорожнього руху, не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя в напрямку свого руху і на 17 км + 11 м автодороги Козелець-Остер-Десна здійснив наїзд на бетонну електроопору, від чого автомобіль перевернувся. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, що спричинили смерть.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 висуває вимогу про зміну судових рішень, посилаючись на суворість призначеного йому покарання. Вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не враховано усіх обставин, які пом'якшують покарання.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі засудженого та додані до неї копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого переконання.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК засудженим не оспорюються.
Як убачається з копії вироку, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, який має інвалідність 2 групи, працює, задовільну характеристику за попереднім місцем проживання, критичне ставлення до скоєного, часткове відшкодування завданої шкоди, щире каяття, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, доповідь органу пробації, думку потерпілої про призначення йому суворого покарання та дійшов обґрунтованого висновку про обрання заходу примусу не в максимальних межах санкції кримінального закону.
Таким чином, призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Доводи у касаційній скарзі про пом'якшення призначеного засудженому покарання аналогічні доводам, наведеним в апеляційній скарзі його захисника, вони були перевірені судом апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними, мотивувавши своє рішення належним чином.
Суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_4 покарання.
Ураховуючи наведене, обставини, що вказують на несправедливість призначеного ОСОБА_4 покарання через його суворість, відсутні.
Отже, підстав для зміни судових рішень з мотивів, викладених у касаційній скарзі засудженого, не виявлено.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3