01.04.2019 Справа № 920/214/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/214/19 в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кислого Олександра Євгеновича, м. Білопілля Сумської області,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми,
про стягнення 9 000 грн 00 коп
за участю представників сторін:
від позивача - Кислий О.Є.
від відповідача - Усик І.А. (за довіреністю від 19.06.2018 № 10-19/17-Д/123)
Суть спору: 27.02.2019 Фізична особа-підприємець Кислий Олександр Євгенович звернувся до суду з позовною заявою б/н, б/д (від 27.02.2019 Вх.591), відповідно до якої просить суд: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» завданої матеріальної шкоди на суму 9 000 грн 00 коп та 1 921 грн 00 коп судового збору.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.03.2019 відкрито провадження у справі № 920/214/19, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
22.03.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення матеріальної шкоди від 21.03.2019 № 78-25/150, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» просить відмовити в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Кислого Олександра Євгеновича.
29.03.2019 до суду надійшла відповідь на відзив б/н. б/д (від 29.03.2019 Вх.№ 2449), в якій позивач просив стягнути з відповідача 9 000 грн 00 коп та 1 921 грн 00 коп судового збору.
В судовому засіданні 01.04.2019 позивач повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання 01.04.2019 проти задоволення позову заперечував.
Оцінивши та дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд
Між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та фізичною особою-підприємцем Кислим О.Є. було укладено договір про постачання електричної енергії від 01.11.2017 № 111690 (далі по тексту - Договір).
Згідно з умовами Договору відповідач продає електричну енергію позивачу, для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами вказаного Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.1. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі по тексту - Правила).
Пунктом 2.2.1. Правил передбачено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Згідно Додатку № 6 «Акт розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін» від 26.12.2017 № 1, що є невід'ємною частиною Договору балансова належність електромереж та установок.
Відповідача: ЗТП-8, КЛ-0,4 кВ Л-8 від ЗТП-8 до ВРЩ-0,4 кВ; провід СІП 2x16 довжиною З м від вхідних клем ввідного рубильника ВРЩ-0,4 кВ до ШО-0,22 кВ; ШО встановлена в підвальному приміщенні, позивача: кабель 0,22 кВ від ШО-0,22 кВ до приміщення аптеки, струмоприймачі.
Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» несе відповідальність за експлуатацію та технічний стан: ЗТП-8, КЛ ОД кВ Л-8 від ЗТП-8 до ВРЩ-0,4 кВ; провід СІП 2x16 довжиною З м від вхідних клем ввідного рубильника ВРЩ-0,4 кВ до ШО-0,22 кВ; ШО встановлена в підвальному приміщенні та стан контактних з'єднань на межі балансової належності.
Фізична особа-підприємець Кислий О.Є. несе відповідальність за експлуатацію та технічний стан: кабелю 0,22 кВ від ШО-0,22 кВ до приміщення аптеки та всіх струмоприймачів.
Відповідно до п. 3.1. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, особа, відповідальна за електрогосподарство - електротехнічний працівник, у обов'язки якого входить безпосереднє виконання функцій щодо організації технічної та безпечної експлуатації електроустановок споживача, призначення якого здійснюється розпорядчим документом споживача.
Згідно з п.1.14. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, керівник споживача відповідає за неналежну організацію експлуатації та обслуговування електроустановок. Керівники та спеціалісти технологічних служб, особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, в межах своїх повноважень відповідають за належне виконання вимог, передбачених цими Правилами та відповідними посадовими інструкціями.
При укладенні Договору позивачем було надано відповідачу наказ від 02.10.2017 № 1 про призначення відповідального за електрогосподарство. Відповідальним за справний стан та безпечну експлуатацію електрогосподарства аптеки - Кислий Олександр Євгенович, який пройшов відповідне навчання у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «ПЛАНЕТА ЗНАНЬ», що підтверджується відповідним посвідченням. Тобто, відповідальність за експлуатацію та технічний стан всіх струмоприймачів, що знаходять в приміщенні аптеки покладається на Кислого Олександра Євгеновича.
В обґрунтування позовних вимог, фізична особа-підприємець Кислий Олександр Євгенович зазначає, що 06.11.2018 внаслідок подачі високої напруги в електромережі в аптеці за адресою: АДРЕСА_1, пошкоджено комп'ютерну техніку.
Гарячою лінією ПАТ «Сумиобленерго» 06.11.2018 о 13 год. 30 хв. зафіксоване звернення від Кислого О.Є. про те, що в квартирі, яка перебудована під аптеку, за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок відключення електричної енергії згоріли електроприлади: комп'ютери на інші прилади. Оператором було рекомендовано звернутися до спеціалізованого сервісного центру та надати до філії «Білопільський РЕМ» ПАТ «Сумиобленерго» відповідний висновок про причини пошкодження електроприладів.
ФОП Кислий О.Є. 10.11.2018 надав на адресу філії «Білопільський РЕМ» ПАТ «Сумиобленерго» заяву про відшкодування матеріальної шкоди, проте йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю висновку організації, яка має відповідні дозволи (ліцензії) на право проведення експертизи, що підтверджує причини виходу з ладу комп'ютерної техніки.
Доказами завдання ПАТ «Сумиобленерго» ФОП Кислому О.Є. матеріальної шкоди на суму 9 000 грн 00 коп позивач вважає товарний чек від 06.10.2018, рахунок від 06.10.2018 № 765 та акт прийому-здачі виконаних робіт згідно рахунку № 765 від 06.10.2018, в яких зазначено про придбання двох системних блоків та їх підключення (налаштування).
Пунктом 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 N 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно з вимогами Податкового Кодексу України доходи та витрати визначаються на підставі первинних документів обов'язковість ведення яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 -XIV, первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення та повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від якого складено документ; зміст та обсяги господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пп. 1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, товарний чек від 06.10.2018, рахунок від 06.10.2018 № 765 та акт прийому-здачі виконаних робіт згідно рахунку від 06.10.2018 № 765 є первинними документами, що містять відомості про господарську операцію, а саме купівлю-продаж комп'ютерної техніки і не є належними доказами завдання збитків від перевищення напруги та пошкодження комп'ютерної техніки внаслідок неправомірних дій відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства
Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідальність у вигляді відшкодування шкоди вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню Позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення шкоди як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності такої шкоди та обґрунтованості її розміру.
З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність шкоди в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та шкодою. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність шкоди у вигляді пошкодження комп'ютерної техніки позивача, а також інших цивільно-правових елементів шкоди, таких як вина відповідача, протиправність його поведінки, причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та шкідливим результатом, що настав.
В позовній заяві позивач зазначає, що внаслідок подачі високої напруги пошкоджено комп'ютерну техніку, проте не зазначено, яку саме комп'ютерну техніку пошкоджено.
Комп'ютер, у повсякденному розумінні, складається з системного блоку, монітора, комп'ютерної клавіатури, мишки, аудіоколонок та іншого обладнання. Найголовнішою частиною комп'ютера є системний блок. Решта обладнання призначена лише для введення і виведення інформації в різній формі та забезпечення управління системою.
Для захисту комп'ютерної техніки від перепаду напруги обов'язково повинні бути встановлені джерела безперебійного живлення або стабілізатори напруги.
Джерело безперебійного живлення (ДБЖ) - автоматичний пристрій, що дозволяє підключеному обладнанню деякий час працювати від акумуляторів ДБЖ, при зникненні електричного струму або при відхиленні його параметрів від допустимих норм. Крім того, воно здатне змінювати параметри (напругу, частоту) електроживлення для досягнення рекомендованих норм. Застосовується для забезпечення безперебійної роботи комп'ютерів. Може поєднуватися з різними видами генераторів електроенергії.
Стабілізатори напруги - пристрої, призначені для підтримки на певному рівні напруги у себе на виході при значних коливаннях напруги на вході, що захищає електричне обладнання від нестабільної подачі електроенергії, перепадів напруги, високочастотних перешкод, високовольтних імпульсів та збоїв у мережі.
Про необхідність встановлення даних пристроїв зазначається у інструкції (правилах) з експлуатації комп'ютерної техніки або гарантійному зобов'язанні, що надається виробником комп'ютерної техніки. Відповідальність за встановлення даних пристроїв повинна покладати ся на особу, відповідальну за електрогосподарство.
В позовній заяві не зазначено, яка і коли саме була придбана комп'ютерна техніка, чи мала дана техніка на момент пошкодження офіційну гарантію виробника, докази сервісного обслуговування.
Додатково відповідач повідомив, що 06.10.2018 була відсутня електрична енергія по всій АДРЕСА_1 (ЗТП-8, ПЛ-ІОкВ, ф.Город-2). Приміщення аптеки знаходиться в багатоквартирному п'ятиповерховому будинку. Проте, в період з 06.10.2018 по 01.12.2018 інших усних звернень, письмових звернень (листів, актів, повідомлень, заяв та інших документів) від споживачів, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 про подачу високої напруги в електромережі та пошкодження електроприладів на адресу філії «Білопільський РЕМ» не надходило, що підтверджується довідкою філії "Білопільський район електричних мереж" Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" від 21.03.2019 № 78-25/148.
Таким чином, ФОП Кислим О.Є. не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт наявності та використання позивачем у приміщенні аптеки комп'ютерної техніки та її пошкодження саме внаслідок подачі високої напруги у електромережі.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 714, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 76, 129, 232, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу, господарський суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 03.04.2019.
Суддя Ю.А. Джепа