Рішення від 20.03.2019 по справі 905/2508/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

іменем України

20.03.2019р. Справа №905/2508/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерціцйний промислово-інвестиційний банк» (юридична адреса: 01001, м.Київ, пров.Шевченка, буд.12, код ЄДРПОУ 00039002)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (юридична адреса: 87525, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Бахчиванджи, буд.2, код ЄДРПОУ 32794511)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» (юридична адреса: 83087, м.Донецьк, вул.Куйбишева, буд.129Б, код ЄДРПОУ 38033996)

про стягнення 64288285,11 доларів США

Головуючий суддя: Паляниця Ю.О.

Суддя: Бокова Ю.В.

Суддя: Зекунов Е.В.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - адв.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Згідно із ст.216 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва 20.03.2019р. з 12:49 год. до 15:30 год.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ОСОБА_2 акціонерне товариство «Акціонерний комерціцйний промислово-інвестиційний банк», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Маріуполь про стягнення:

- 60000000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає НОМЕР_1 грн заборгованості за кредитом;

- 4232555,53 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає 90849556,96 грн заборгованості по процентах (за користування кредитом), яка склалась станом на 20.07.2015р.;

- 55729,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 25.09.2015р.) складає 1196205,84 грн 3% річних за порушення строку сплати процентів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» (боржник, позичальник) кредитного договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість за кредитом та відсотками. Водночас, з огляду на те, що в забезпечення вказаного кредитного договору, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» було укладено договір поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р., ОСОБА_2 акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до суду з вимогами про стягнення заборгованості з поручителя.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2015р. (суддя Демідова П.В.) за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/2508/15 та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані», м.Донецьк.

Відповідач у відзивах б/н від 29.10.2015р., б/н від 12.05.2016р. проти задоволення позовних вимог заперечував з посиланням на те, що договором поруки не встановлений строк його дії, внаслідок чого, з огляду на приписи ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України (третє речення) договір поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р. є припиненим, оскільки банком не було пред'явлено позову до поручителя протягом одного року (до 30.11.2014р.) від дня укладення вказаного договору поруки (29.11.2013р.). Крім того, відповідачем наведений контррозрахунок заявлених до стягнення сум.

У відзиві б/н від 12.05.2016р. відповідач також зазначав про відсутність підстав для стягнення пені та штрафів (за визначенням відповідача) у розмірі 55729,58 доларів США з огляду на приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Виходячи зі змісту протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, 07.12.2015р. для розгляду справи №905/2508/15 було визначено колегію у складі: головуючого судді Демідової П.В., суддів Бокової Ю.В., Сковородіної О.М.

Склад суду неодноразово змінювався.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У запереченнях №09-8-8/950 від 19.05.2016р. на відзив відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство «Акціонерний комерціцйний промислово-інвестиційний банк» зазначало, що банком було надіслано вимогу поручителю в порядку п.п.3.1, 3.2 договору №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р. Крім того, за твердженням позивача, до спірних правовідносин дійсно підлягають застосуванню приписи ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України. Проте, її друге речення, внаслідок чого порука є припиненою лише частково.

Ухвалою суду від 10.08.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Уханьова О.О., судді Хабарова М.В., Левшина Г.В.) зупинено провадження по справі №905/2508/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво Альтком», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» про стягнення 64288285,11 доларів США до розгляду по суті справи №905/2368/15 та набрання рішенням суду законної сили.

У зв'язку із закінченням повноважень головуючого судді Уханьової О.О., 31.01.2017р. здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи, внаслідок чого відбулась заміна відсутньої судді на суддю Паляницю Ю.О. (головуючий).

У зв'язку з закінченням повноважень судді Хабарової М.В., перебуванням судді Левшиної Г.В. у відпустці, 11.01.2019р. здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи, внаслідок чого відбулась заміна відсутніх суддів на суддів Бокову Ю.В. та Зекунова Е.В.

Ухвалою суду від 11.01.2019р. поновлено провадження у справі №905/2508/15 та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

26.02.2019р. відповідач надав відзив, у якому наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Як і у відзиві б/н від 12.05.2016р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» вказувало про безпідставність здійсненого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум.

Ухвалою від 27.02.2019р. господарським судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2019р.

У додаткових поясненнях б/н від 11.03.2019р. позивач просив суд задовольнити позовні вимоги та вказував, що при розрахунку суми заборгованості поручителя перед банком у розглядуваній справі та справі №905/2368/15 заявлені до стягнення ідентичні суми заборгованості за кредитом, процентами та 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом. При цьому, як зазначав представник позивача, рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. у справі №905/2368/15, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018р., позовні вимоги банку до позичальника про стягнення 64288285,11 доларів США та 1711285,94 грн за кредитним договором №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача наступні нарахування: 60000000 доларів США - заборгованість за кредитом, 4232555,53 доларів США - заборгованість по процентам, 55729,58 доларів США - 3% річних; у задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн відмовлено. Водночас, як вказав представник позивача, згідно з висновком №744 від 27.03.2017р. судово-економічної експертизи по господарській справі №905/2368/15 розрахунки заборгованості по тілу кредиту, процентам та 3% річних відповідають умовам договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. Копія зазначеного висновку додана представником позивача до цих пояснень.

18.03.2019р. від відповідача до господарського суду надійшли додаткові пояснення №ДСА/КАВ/143219 від 14.03.2019р., згідно з якими представник відповідача проти задоволення позову заперечив з посиланням на те, що стягнення штрафних санкцій за зобов'язанням, вираженим в іноземній валюті, є неправомірним. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Від третьої особи пояснень щодо позову або відзиву не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2019р. з розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що порука не є припиненою у будь-якій частині та вказав про наявність підстав для застосування приписів ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України в редакції Закону України №2478-VIII від 03.07.2018р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.2019р. з розгляду справи по суті проти задоволення позову заперечував з підстав, на які посилався у відзивах та додаткових поясненнях. Після оголошеної у судовому засіданні з розгляду справи по суті перерви представник відповідача не з'явився.

Представник третьої особи у судове засідання 20.03.2019р. з розгляду справи по суті не з'явився. Товариство з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» про дату, час та місце судового засідання повідомлено судом належним чином шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті господарського суду Донецької області зважаючи на те, що місцезнаходження товариства зареєстровано у м.Донецьк, до якого не здійснюється пересилання поштової кореспонденції.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Приписи вказаної норми процесуального права розповсюджують свою дію на третіх осіб в силу норм ч.5 ст.50 цього кодексу України.

Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представника третьої особи та нез'явлення після оголошеної у судовому засіданні з розгляду справи по суті перерви представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

29.11.2013р. між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» (позичальник) укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13.

Згідно термінів, що містяться в розділі 1 кредитного договору №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміт кредитної лінії - це максимальний розмір суми всіх траншів, що можуть бути видані одночасно; транш - кредит, наданий в межах ліміту кредитної лінії, на умовах, узгоджених сторонами у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування.

Відповідно до п.2.1 вказаного кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015р.) банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановлення максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 60000000 доларів США.

Протягом дії договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином:

Період часуРозмір Ліміту кредитної лінії

01.10.201545 000 000,00 доларів США

01.11.201530 000 000,00 доларів США

01.12.201515 000 000,00 доларів США

01.02.20160

Враховуючи наявну у позичальника станом на 28.11.2014р. заборгованість по поверненню кредиту в сумі 30000000 доларів США, 15000000 доларів США та 5000000 доларів США, сторони домовились вважати заборгованість у розмірі 30000000 доларів США - траншем 1, заборгованість у розмірі 15000000 доларів США - траншем 2, заборгованість у розмірі 5000000 доларів США- траншем 3.

Згідно з п.2.2 договору №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. (в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015р.) кредитування відбувається шляхом надання позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів. Розмір суми отриманих траншів, по яких існують боргові зобов'язання, в будь-який момент дії цього договору не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії. Встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання з позичальником договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування траншем, процентна ставка. Договори про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування є невід'ємними частинами цього договору. Позичальник зобов'язується отримати кошти в межах траншу, виконати всі обов'язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов'язання у терміни (строки), встановлені відповідним договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування. Строк дії кожного траншу не може перевищувати 1 місяць та щоразу продовжується автоматично на такий самий строк, але не пізніше кінцевої дати повернення траншу, якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання кінцевого строку повернення траншу не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку користування ним. Перебіг кожного наступного строку дії траншу починається з останнього дня попереднього строку дії траншу та закінчується через 1 місяць. Під поняттям 1 місяць слід розуміти період часу, що складає 30 календарних днів. Кожний транш є не відновлювальним кредитом, і після сплати заборгованості по поверненню суми кредиту (повністю або частково), позичальник втрачає право на отримання кредиту у розмірі різниці між розміром траншу та розміром поточної заборгованості по сплаті суми кредиту.

За змістом п.4.1 кредитного договору №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. за користування кредитом в рамках встановлених траншів, позичальник повинен сплачувати банку проценти. Проценти нараховуються до повного погашення заборгованості по кредиту. За користування кредитом в межах строку його погашення, позичальник сплачує проценти за користування кредитом. У випадку прострочення позичальником виконання зобов'язань по погашенню кредиту, банк надалі нараховує проценти за неправомірне користування кредитом на частину кредиту, що є простроченою до сплати та проценти за користування кредитом на частину кредиту, строк сплати якої не настав. Якщо проценти за неправомірне користування кредитом не встановлені договором (в тому числі договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування), банк нараховує проценти за користування кредитом до повного погашення заборгованості по кредиту.

За приписами п.4.3 вказаного договору проценти нараховуються банком у розмірі, встановленому у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти нараховуються у валюті кредиту. При розрахунку процентів по заборгованості в іноземній валюті використовується метод «факт/360», виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Банк нараховує проценти на кредит кожного дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються щомісячно 1 (першого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів, а при настанні дати сплати (повернення) кредиту - в цю дату. Нарахування процентів за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями. При цьому сторони встановлюють, що зобов'язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 5-го (п'ятого) числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів.

Строк дії ліміту кредитної лінії по 01.02.2016р. (включно) (п.2.5 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015р.).

ОСОБА_3 договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору (п.11.1 укладеного банком та позичальником договору).

В рамках договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. було укладено договори про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 29.11.2013р. ліміту кредитування (із змінами та доповненнями):

1) договір від 29.11.2013р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 30000000 доларів США;

2) договір від 07.02.2014р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 15000000 доларів США;

3) договір від 27.06.2014р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 5000000 доларів США;

4) договір від 01.12.2014р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 6000000 доларів США;

5) договір від 03.12.2014р. про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування про надання траншу в сумі 4000000 доларів США.

Договорами про надання траншів встановлена ставка процентів на рівні 11% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було виконано зобов'язання з видачі кредитних коштів за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. (зі змінами та доповненнями), що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними валютними ордерами №489258 від 29.11.2013р. на суму 30000000 доларів США, №84115 від 07.11.2014р. на суму 15000000 доларів США, №5768 від 01.12.2014р. на суму 6000000 доларів США, №35646 від 03.12.2014р. на суму 4000000 доларів США, №329079 від 27.06.2014р. на суму 5000000 доларів США, банківськими виписками тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, за користування кредитними коштами, наданими в межах спірної кредитної угоди, позивачем були нараховані проценти у розмірі 4232555,53 доларів США (станом на 20.07.2015р).

Як вказувалось судом, відповідно до п.2.5 кредитного договору №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. строк дії ліміту кредитної лінії по 01.02.2016р. (включно).

При цьому, зі змісту договорів про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 29.11.2013р. ліміту кредитування (із змінами та доповненнями) вбачається, що кінцевий термін повернення кредитів, наданих в межах траншів - 27.02.2015р. (включно). Якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання кінцевого терміну повернення кредиту, наданого в межах траншів, не повідомить про відмову від автоматичного продовження строку користування ним, кінцевий строк повернення траншу щоразу продовжується автоматично на один місяць, але не пізніше ніж:

- 30.10.2015р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 29.11.2013р.);

- 30.11.2015р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 07.11.2014р.);

- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 27.06.2014р.);

- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 01.12.2014р.);

- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 03.12.2014р.).

Водночас, відповідно до п.8.3.3 договору №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. банк набуває право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплатити у повному обсязі заборгованість за цим договором, у випадку коли має місце одна або декілька негативних обставин, перелік яких наведений у п.9.1 цього договору.

Розділом 9 зазначеного кредитного договору передбачено перелік негативних обставин. Так, п.9.1.1 кредитного договору називає негативною обставиною невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких умов договору.

Як вбачається зі змісту наданих до матеріалів справи банківських виписок Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» обліковується заборгованість по кредиту в сумі 60000000 доларів США, заборгованість за простроченими відсотками станом на 20.07.2015р. у розмірі 4232555,53 доларів США.

Оскільки позичальником не виконувались зобов'язання за кредитним договором №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р., банком на адресу відповідача була направлена претензія-вимога №39-1/1507-9 від 08.09.2015р., в якій банк вимагав сплатити протягом 10 календарних днів з моменту одержання вимоги: заборгованість за кредитом в розмірі 60000000 доларів США, заборгованість по процентам в розмірі 4232555,53 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55729,58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн. Направлення претензії-вимоги підтверджуються накладною №16-2411-5548 від 08.09.2015р. та описом вкладення до накладної №16-2411-5548 компанії «PONY EXPRESS», яка надає кур'єрські послуги.

Вказана претензія-вимога була залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. у справі №905/2368/15, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» про стягнення 64288285,11 доларів США та 1711285,94 грн за наведеним вище кредитним договором задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача наступні нарахування: 60000000 доларів США - заборгованість за кредитом, 4232555,53 доларів США - заборгованість по процентам, 55729,58 доларів США - 3% річних; у задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн відмовлено.

Проте, як вказує позивач, вказане судове рішення позичальником не виконано.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Юридична природа видів забезпечення виконання зобов'язань виключає можливість їх самостійного виникнення та існування, оскільки вони виступають як акцесорні (похідні, додаткові) зобов'язання. Акцесорне зобов'язання залежить від основного зобов'язання, і відповідно не може існувати самостійно без останнього.

У розрізі кредитних правовідносин порукою забезпечується виконання позичальником свого зобов'язання за кредитним договором.

За змістом ст.ст.553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Таким чином, сутність поруки як одного із видів забезпечення зобов'язання полягає в тому, що кредитор в особі поручителя отримує додаткового боржника, до якого може пред'явити вимогу у обсязі всіх невиконаних боржником зобов'язань.

29.11.2013р. між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (кредитор позичальника за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р.), Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» (позичальник) був укладений договір поруки №15-94/19-109/13.

Сторонами неодноразово вносились зміни до наведенного вище договору поруки, внаслідок чого за змістом остаточної редакції п.1.1 договору поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р. (в редакції договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р.) встановлено, що кредитор - ОСОБА_2 акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - кредитор позичальника по договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р., а також всіх інших договорів про внесення змін, що можуть бути укладені до нього в подальшому, за яким позичальник зобов'язується повернути кредитору у строк, вказаний в договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, але не пізніше 01.02.2016р. (включно), з урахуванням графіку зниження ліміту кредитної лінії, передбаченого п.2.1 кредитного договору, кредит, наданий шляхом відкриття траншевої кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 60000000 доларів США, видача якого, здійснюється траншами, з урахуванням положень кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитом, наданим в доларах США, максимальний розмір яких становить 22% річних, при цьому, конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами визначається в договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування та не може перевищувати вказаний максимальний розмір процентної ставки, порядок нарахування та сплати процентів, передбачений п.4.3 кредитного договору, а також відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадку, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору поруки (в редакції договору про внесення змін №20-0112/3-3 від 29.01.2015р.) поручитель відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором по сплаті кредитору:

1) заборгованості по наданому кредиту в розмірі 60000000 доларів США;

2) процентів, нарахованих за користування кредитом, наданим в доларах США, максимальний розмір яких становить 22% річних, порядок нарахування яких передбачений розділом 4 кредитного договору;

3) збитків, завданих кредитору,

зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених позичальником сум кредитору.

У випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник (п.2.2 договору поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р.).

Відповідно до п.5.3 вказаного договору поруки строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов'язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.

З огляду на наведене, з укладанням договору №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р. ОСОБА_2 акціонерне товариство «Акціонерний комерціцйний промислово-інвестиційний банк» отримало додаткового боржника в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком». З підписанням цього договору у його сторін виникли взаємні цивільні права та обов'язки.

Разом з тим, згідно з ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З урахуванням змісту пункту 5.3 договору поруки №15-94/19-109/13 від 29.11.2013р. така умова договору поруки не може розглядатися як встановлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає приписам ст.252 Цивільного кодексу України, відповідно до яких строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Зазначення у договорі поруки замість строку - терміну припинення поруки (події, з якою пов'язується таке припинення - до повного погашення боржником забезпечених зобов'язань за кредитним договором) не дає підстав для застосування ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України (в частині її першого речення).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах №6-48цс11 від 21.05.2012р., №6-33цс12 від 23.05.2012р., №6-78цс12 від 18.07.2012р.

Таким чином, до даних правовідносин застосовується друге речення ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). При цьому, твердження відповідача про наявність підстав для застосування третього речення частини четвертої цієї статті є безпідставними.

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України застосовуються поняття «пред'явлення вимоги» та «пред'явлення позову», як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

ОСОБА_3 означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Відповідно закінчення строку, встановленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-53цс14 від 17.09.2014р.

Як вказувалось судом, відповідно до п.2.5 кредитного договору №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. строк дії ліміту кредитної лінії по 01.02.2016р. (включно).

При цьому, зі змісту договорів про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 29.11.2013р. ліміту кредитування (із змінами та доповненнями) вбачається, що кінцевий термін повернення кредитів, наданих в межах траншів - 27.02.2015р. (включно). Якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання кінцевого терміну повернення кредиту, наданого в межах траншів, не повідомить про відмову від автоматичного продовження строку користування ним, кінцевий строк повернення траншу щоразу продовжується автоматично на один місяць, але не пізніше ніж:

- 30.10.2015р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 29.11.2013р.);

- 30.11.2015р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 07.11.2014р.);

- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 27.06.2014р.);

- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 01.12.2014р.);

- 01.02.2016р. (включно) (договір від 29.01.2015р. про внесення змін до договору про надання траншу в межах встановленого договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013р. ліміту кредитування від 03.12.2014р.).

Як зазначалось, у зв'язку з наявністю заборгованості позичальника, банк скористався правом, передбаченим ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та звернувся до позичальника з претензією-вимогою №39-1/1507-9 від 08.09.2015р., в якій вимагав сплатити протягом 10 календарних днів з моменту одержання вимоги заборгованість за кредитом в розмірі 60000000 доларів США, заборгованість по процентам в розмірі 4232555,53 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55729,58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн. Крім того, третій особі було надіслано повідомлення №39-1/1506-9 від 08.09.2015р. про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Направлення претензії-вимоги та повідомлення підтверджуються накладною №16-2411-5548 від 08.09.2015р. та описом вкладення до накладної №16-2411-5548 компанії «PONY EXPRESS», яка надає кур'єрські послуги.

Оскільки така вимога не була задоволена позичальником, 24.09.2015р. ОСОБА_2 акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з позичальника вказаних коштів (справа №905/2368/15).

Разом з тим, банк звернувся з претензією-вимогою №39-1/1549-6 від 18.09.2015р., в якій вимагав від поручителя сплатити протягом 2 календарних днів з моменту одержання вимоги заборгованість за кредитом в розмірі 60000000 доларів США, заборгованості по процентам в розмірі 4232555,53 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55729,58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1711285,94 грн. Направлення претензії-вимоги підтверджуються описом вкладення до цінного листа №0100132510630.

З огляду на те, що така вимога не була задоволена поручителем, 01.10.2015р. ОСОБА_2 акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до господарського суду Донецької області з розглядуваним позовом.

Разом з тим, на момент звернення позивача до суду шестимісячний строк закінчився по відношенню до частини нарахованих відсотків:

- по траншу №1 з заявленої суми відсотків 2117500,02 доларів США порука припинена в сумі 825000,01 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року);

- по траншу №2 з заявленої суми відсотків 1058749,98 доларів США порука припинена в сумі 412499,99 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року);

- по траншу №3 з заявленої суми відсотків 352916,66 доларів США порука припинена в сумі 137500 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року);

- по траншу №4 з заявленої суми відсотків 423499,98 доларів США порука припинена в сумі 164999,99 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року);

- по траншу №5 з заявленої суми відсотків 279888,89 доларів США порука припинена в сумі 107555,55 доларів США (оскільки вони нараховані станом на лютий 2015 року).

Таким чином, з урахуванням змісту другого речення ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України (у відповідній редакції) порука в частині сплати відсотків в сумі 1647555,54 доларів США та нарахованих за ними 3% річних у розмірі 44357 доларів США була припиненою, внаслідок чого підстави для заявлення позивачем до стягненення цих сум були відсутні.

У судовому засіданні 20.03.2019р. представник позивача зазначав про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України в редакції Закону України №2478-VIII від 03.07.2018р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Проте, суд відхиляє такі твердження представника позивача, з огляду на наступне:

04.11.2018р. набрав чинності ОСОБА_3 України №2478-VIII від 03.07.2018р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», який діє з 04.02.2019р. Цим законом внесено зміни, зокрема, до ст.559 Цивільного кодексу України, ч.4 якої викладено в наступній редакції: «Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання».

За змістом Прикінцевих та Перехідних положень «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», цей ОСОБА_3 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. ОСОБА_3 застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

За таких обставин, оскільки на момент введення в дію наведеного Закону між сторонам частково не існувало правовідносин за договором поруки, у зв'язку з припиненням поруки щодо сплати відсотків в сумі 1647555,54 доларів США та нарахованих за ними 3% річних у розмірі 44357 доларів США, судом не застосовуються положення Цивільного кодексу України у редакції, що діє з 04.02.2019р.

Посилання відповідача на помилковість розрахунків позивача не приймаються судом до уваги, виходячи з того, що правильність таких розрахунків підтверджена змістом рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. у справі №905/2368/15, яке набрало законної сили, та проведеної в межах цієї справи судово-економічної експертизи. При цьому, суд виходить з того, що обставини, встановлені при розгляді справи №905/2368/15, є такими, що відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

Твердження відповідача, які викладені у додаткових поясненнях №ДСА/КАВ/143219 від 14.03.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», не враховуються та не оцінюються судом як такі, на які відповідач не посилався у підготовчому провадженні. Крім того, такі пояснення не були своєчасно надіслані позивачу.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги зміст другого речення ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи часткове припинення поруки, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» підлягають частковому задоволенню, а саме на суми заборгованості по кредиту - 60000000 доларів США, заборгованості по процентам 2584999,99 доларів США, 3% річних за порушення строку сплати процентів - 11372,58 доларів США

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 182700 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, судом враховано загальну суму коштів, які стягуються за рішенням суду, а також поведінку відповідача під час розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (юридична адреса: 87525, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Бахчиванджи, буд.2, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м.Київ, Шевченківський район, пров.Шевченка, буд.12, код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість по кредиту - 60000000 доларів США, заборгованість по процентам 2584999,99 доларів США, 3% річних за порушення строку сплати процентів - 11372,58 доларів США, а також судовий збір у розмірі 182700 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 20.03.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2019р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.О.Паляниця

Суддя Е.В. Зекунов

Суддя Ю.В. Бокова