Справа № 595/2114/18
Провадження 2/595/74/2019
27.03.2019
Бучацький районний суд Тернопільської області
одноособово суддею Федорончуком В.Б.,
при секретарі Ковалівському Б.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м.Бучач справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивує тим, що раніше він перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, під час якого у них народився син ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 08.08.2007 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання сина, в розмірі 175 грн., починаючи з 26.07.2007 року і до досягнення дитиною повноліття. Проте відповідачка ОСОБА_3 відразу ж відмовилася від отримання аліментів. Син -ОСОБА_4 перейшов на постійне місце проживання до нього, він повністю його утримує, тому просить припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідачки ОСОБА_3 на підставі рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 08.08.2007 року.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 09.11.2018 року відкрито провадження по справі, та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
04.03.2019 року ухвалою суду, закрито підготовче провадження і справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що син ОСОБА_2 - ОСОБА_4 проживає з батьком. Згідно виконавчого листа, з позивача стягнуто аліменти в користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання їхнього ситна ОСОБА_4 Однак, 27.08.2007 року відповідачка відмовилася від стягнення аліментів.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоч належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні обставини:
Судом встановлено, що сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 08.08.2007 року, стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 175 грн., щомісячно, починаючи із 26.07.2007 року і до досягнення дитиною повноліття.
На даний час син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з батьком ОСОБА_2, та повністю знаходиться на його утриманні.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст. 181 Сімейного Кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.2 ст. 197 Сімейного Кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відповідно до п. 17 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога диктується положеннями ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст.273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що на даний час неповнолітній син ОСОБА_4 перестав проживати з матір'ю, а проживає з батьком ОСОБА_2, тобто змінився сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка їх одержує, тому, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення від примусового стягнення на користь матері аліментів, бо сімейний стан платника аліментів та особи, що їх одержує змінився, а саме син ОСОБА_4 проживає з батьком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,77,81,89,258,259,263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 180,181,192,197,273 СК України, суд
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 175 гривень до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист №2-429 від 08 серпня 2007 року, з дня набрання рішенням законної сили визнати таким, що не підлягає виконанню.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути переглянуте Бучацьким районним судом. Заяву про перегляд рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Дата складення повного тексту рішення -03 квітня 2019 року.
Суддя: ОСОБА_6