Справа № 638/14863/18
Номер провадження 2/638/99/19
20 березня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Грищенко І. О.
за участю секретаря судового засідання Самогньозд О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся 10.10.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 10 жовтня 2018 року і до повноліття дитини.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І. О. від 18.10.2018 р. даний позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали судді про залишення позову без руху, 21.12.2018 р. до канцелярії суду надійшло уточнення до позовної заяви.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначає, що в шлюбі з відповідачем народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Шлюб між сторонами розірваний в 2006 році, з цього часу відповідач не приймає ніякої участі у вихованні дитини, матеріальної допомоги у добровільному порядку не надає, тому він вимушений звернутися до суду з позовною заявою.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Від адвоката позивача ОСОБА_1 - Хрустовської Ольги Петрівни, яка діє на підставі ордеру серія ХВ № 000019 від 20.03.2019 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_3 від 26.07.2016 р., виданого на підставі рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 04.11.2011 р. № 31, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила розглянути справу в найкоротші строки, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
Через канцелярію Дзержинського районного суду м. Харкова 15.02.2019 р. надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву про стягнення аліментів, в якому вона просить суд у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування поданих заперечень відповідач ОСОБА_2 зазначає, що дитина частково знаходиться на її утриманні та отримує всі належні умови для розвитку. Кожної зустрічі з сином вона купує йому необхідні речі, мобільні пристрої, одяг, взуття, дає гроші готівкою на відповідні витрати та «кишенькові гроші». Звичайно вона купує синові одяг, харчі, предмети вжитку й обладунки для навчання, однак квитанції не зберігала. Вона зазначила, що позивач не надає суду доказів того, що дійсно витрачає на дитину грошові кошти, не зрозуміло, чому він просить стягнути саме 2000,00 грн. При вирішенні спору по суті відповідач просить врахувати стан її здоров'я, оскільки вона має низку хронічних захворювань: регіонарна лімфаденопатія (катаральний лімфаденіт - запалення лімфатичних вузлів шиї), аутоімунний тиреїдит, правосторонній множинновузловий зоб II - III ступеня на фоні аутоімунного тиреїдиту гр. 1, субклінічний гіпотиреоз. Добровільно витрачає на дитину близько 1000,00 грн. щомісячно; не має рахунків в банках (окрім кредитного в Приватбанку), депозитів, іншої власності, окрім житла, за яке вона сплачує комунальні платежі близько 2000 - 2500,00 грн. щомісяця. На її частковому утриманні перебувають батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на користь яких вона сплачує аліменти у розмірі ј від усіх видів доходу (близько 1500 грн. щомісячно).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружилися 05 червня 1998 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 05.06.1998 року зроблено запис за № 558. Прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_1, дружини - ОСОБА_2. Місце реєстрації: Харківський міський відділ реєстрації актів громадянського стану, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 05.06.1998 року.
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Харкові, про що в Книзі реєстрації народжень 17.12.2003 р. зроблено відповідний актовий запис за № 4105. Його батьками записані: батько - ОСОБА_1, мати - ОСОБА_2. Місце реєстрації: відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 16.07.2008 р., виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції.
Шлюб між чоловіком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 492 від 09.08.2006 р. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища: йому - ОСОБА_1, їй - ОСОБА_2. Місце реєстрації: відділ реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 від 26.09.2006 р., виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова.
Факт проживання спільної сина із позивачем, відповідач не заперечує.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 - ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із статтями 180, 191 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, однак за умови, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь - які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідач оспорює розмір аліментів, зазначаючи, що добровільно сплачує 1000,00 грн. на місяць на утримання сина та сплачує аліменти на утримання своїх батьків в розмірі ј частини від своїх доходів. При цьому відповідач не надає суду доказів того, що дійсно сплачує аліменти на утримання своїх батьків, які є громадянами Російської Федерації та постійно проживають на території Російської Федерації, що вона є єдиною дитиною своїх батьків, що батьки непрацездатні та отримувані ними пенсійні виплати не достатні для існування. Крім того відповідач зазначає, що сплачує щомісяця комунальні послуги в розмірі 2000,00 грн. - 2500,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі, відповідач заперечує проти стягнення з неї аліментів у будь - якому розмірі. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 працює на постійній основі старшим викладачем у Харківському державному університеті харчування та торгівлі на кафедрі готельного і ресторанного бізнесу, не заперечує того факту, що дитина з нею не мешкає, тому суд вважає доцільним визначити розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері дитини, а не у твердій грошовій сумі.
На підставі викладеного, враховуючи, положення ст. 430 ЦПК України, наявність зобов'язання щодо утримання дитини у обох батьків, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що позов належить задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі ст. ст. 150, 155, 180 - 184, 191 СК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 23, 76, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 430 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітньої сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня пред'явлення позову до суду, а саме: з 10 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: