Іменем України
Київ
02 квітня 2019 року
справа №815/3267/16
адміністративне провадження №К/9901/31778/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у складі суддів Левчук О.А., Кравченка М.М., Стефанова С.О.
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у складі суддів Жука С.І., Потапчука В.О., Семенюка Г.В.
у справі № 815/3267/16
за позовом Приватного підприємства «Землі Бесарабії»
до Державної фіскальної служби України
про зобов'язання вчинити певні дії,
08 липня 2016 року Приватне підприємство «Землі Бессарабії» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі) про зобов'язання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку Приватного підприємства «Землі Бессарабії», на яку може бути зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 607 747 грн.
05 жовтня 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили протиправну бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не виконання покладених на неї функцій як адміністратора системи електронного адміністрування податку на додану вартість щодо не збільшення значення суми податку, на яку Підприємство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення в розмірі 607 747 грн, задекларованого позивачем в уточнюючих розрахунках у грудні 2015 року та у березні 2016 року до податкової декларації з податку на додану вартість, яка призвела до порушення законних прав та інтересів платника податків. Суди першої та апеляційної інстанцій вказали на помилкове тлумачення суб'єктом владних повноважень пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
12 жовтня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд скасував додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року, прийняв нову додаткову постанову, якою заяву Приватного підприємства «Землі Бессарабії» задовольнив частково, стягнути з Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Землі Бессарабії» (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Варненська, 33, код ЄДРПОУ 35154030) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. В задоволенні заяви в іншій частині відмовив.
03 січня 2017 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України на постанову суду першої інстанції від 05 жовтня 2016 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 13 грудня 2016 року, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У касаційній скарзі відповідач викладає фактичні обставини справи, жодних мотивів того, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, касаційна скарга не утримує. Відповідач доводить те, що подання Підприємством уточнюючого розрахунку у березні 2016 року до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року не може бути підставою для збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування з огляду на положення підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлений термін автоматичного збільшення такої суми контролюючим органом до 31 липня 2015 року.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу податкового органу позивач не надав, що не перешкоджає перегляду судових рішень по суті.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано справу №815/3267/16 з суду першої інстанції (фактично справа не витребувана).
01 березня 2018 року матеріали касаційної скарги № К/9901/31778/18 передані до Верховного Суду та ухвалою цього суду від 07 березня 2018 року прийняті до провадження, справа №815/3267/16 витребувана з суду першої інстанції.
21 березня 2018 року справа №815/3267/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 16 липня 2015 року Приватне підприємство «Землі Бессарабії» подало до Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області звітну податкову декларацію з податку на додану вартість, якою задекларовано у рядку 24 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 1071998 грн.
29 жовтня 2015 року ухвалю Вищого адміністративного суду України задоволено касаційну скаргу Підприємства, скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року та залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року по справі №1570/2643/2012 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Землі Бессарабії" до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000022301 від 17 січня 2012 року, яким позивачу визначено сплатити суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 607747 грн - позов задоволено в повному обсязі.
18 грудня 2015 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління ДФС в Одеській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2015 року, в якому у рядках 20.2 та 27 зазначено суму залишку від'ємного значення ПДВ попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 607747,00 грн, на яку у поточному звітному періоді має бути збільшено розмір реєстраційної суми. Контролюючим органом прийнято уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до квитанції № 2 від 18 грудня 2015 року.
17 березня 2016 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, в якому у рядках 17, 19, 20 та 21 зазначено про збільшення суми від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту на 762 722,00 грн. Контролюючим органом прийнято уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до квитанції № 2 від 17 березня 2016 року.
12 березня 2016 року Підприємство звернулося з листом №12/03/16 до в.о. начальника Головного управління ДВС в Одеській області Мілютіну Г.В. та начальника ДПІ у Болградському районі ГУ ДФС в Одеській області Романовському В.Г., в якому зазначено, що у зв'язку зі скасуванням податкового повідомлення - рішення від 17 січня 2012 року № 0000022301 на суму 607 747, 00 грн, на цю суму повинна бути збільшена реєстраційна сума від'ємного значення Підприємства та просив вжити заходи щодо її збільшення на суму 607747, 00 грн.
Листами від 01 квітня 2016 року № 1853/10/15-11-12-00 та від 01 квітня 2016 року №692/10/15-32-12-03-06 ДПІ у Болградському районі ГУ ДФС в Одеській області та ГУ ДФС в Одеській області, відповідно, надали відповідь Підприємству, що платник податків по декларації за червень 2015 року задекларував залишок від'ємного значення (ряд. 24) в сумі 1071998 грн, яка приймає участь у формулі - збільшується реєстраційна сума. Податкове повідомлення - рішення від 17 січня 2012 року № 0000022301 скасовано лише 29 жовтня 2015 року. Сума від'ємного значення ПДВ, правомірність формування якої встановлена судовим рішенням та яке набрало чинності у жовтні 2015 року не підпадає під вимоги Закону № 634 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині збільшення реєстраційної суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
27 квітня 2016 року Підприємство листом № 27/04/16 звернулося до Голови ДФС України Насірова Р.М., в якому зазначено, що для відновлення становища, що існувало до прийняття податкового повідомлення - рішення ДПІ у Болградському районі від 17 січня 2012 року № 0000022301, та з метою відновлення порушених прав просить вжити заходів щодо збільшення реєстраційної суми Підприємства на суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 607 747, 00 грн.
Листом від 25 травня 2016 року № 11393/6/99-99-12-03-01-15 ДФС України повідомило позивача, що сума від'ємного значення у розмірі 607747,00 грн не підпадає під норми пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та відповідно не може бути врахована в СЕА, оскільки податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року № 0000022301 скасоване за рішенням суду 29 жовтня 2015 року.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для їх скасування, виходячи з наступного.
Статтею 200 Податкового кодексу України передбачено загальний порядок визначення та використання від'ємного значення з податку на додану вартість, який полягає в автоматичному направленні такого від'ємного значення попередніх періодів у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті за результатами поточного декларування з податку на додану вартість.
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до пунктів 200-1.1 та 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 відповідно до приписів пунктів 200-1.1 та 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок № 569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Порядок визначення сум, в межах яких платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку регламентовано пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.
29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34.
Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових суми НаклОтр, суми НаклВид та суми Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку, що застосовують звітний (податковий) період місяць, таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.
Аналогічний алгоритм дій ДФС України визначений підпунктом 3 пункту 10 Порядку № 569.
30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html), в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:
- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників суми НаклОтр, суми Митн та суми НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;
- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума «сума» Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:
- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (сума Овердрафт);
- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (сума Перепл);
- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;
- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;
- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( сума Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.
При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.
Висновуючись на аналізі наведених норм права, Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій стосовно того, що до 03 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.
Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем самостійно вчинялись дії щодо збільшення суми від'ємного значення, правильність формування якого підтверджена судом, яка мала бути врахована контролюючим органом, шляхом подання уточнюючих розрахунків у грудні 2015 року та у березні 2016 року, проте відповідачем не було забезпечено збільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, а саме на суму від'ємного значення у розмірі 607 747, 00 грн.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій також з'ясовано, що податкова звітність з ПДВ за червень 2015 року, зокрема, вказані уточнюючі розрахунки прийняті податковим органом без жодних зауважень.
Здійснивши системний аналіз положень Порядку № 569, статей 49, пункту 50.1 статті 50, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, Суд вказує на наявність у платника податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації права на надіслання уточнюючого розрахунку до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Суд переконаний, що впровадження системи електронного адміністрування ПДВ не мало наслідком внесення кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Кодексом. Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об'єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, особливості внесення виправлень до податкової звітності, залишились незмінними.
Відтак, встановлена судами попередніх інстанцій бездіяльність відповідача, яка призвела до порушення права позивача реєструвати в ЄДРПН податкові накладні на суму не відображеного ДФС України від'ємного значення за червень 2015 року, доводить обґрунтованість заявлених Підприємством вимог, які підставно задоволені судом першої інстанції.
Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 815/3267/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер